Вирок від 15 червня 2026 р. у справі №761/15123/26 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15123/26

Провадження №1-кп/761/3700/2026

В И Р О К

іменем України

16 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023100130001640 від 05.10.2023, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ Луганської області, громадянина України, з середньою спеціальною освіто., офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , не пізніше 18.00 год. 19.06.2023, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин не з?явився вчасно до місця служби, після лікарської консультації, в пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , що була розташована в АДРЕСА_2 , понад 3 доби, в умовах воєнного стану, та проводив час на власний розсуд, не пов?язуючи його з проходженням військової служби.

02.03.2026 о 15.35 год. ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України було затримано слідчим Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розтасованого у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд. 8, чим було завершено злочин.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення за ч.5 ст.407 КК України, відповідно до вимог ст.337 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 допитаний у суді, фактично не оспорював час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини, за кримінальними правопорушенням, передбаченим ч.5 ст.407 КК України, винуватим у його вчиненні за висунутим обвинуваченням визнав себе повністю, розкаявся, розповів про обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 дав показання, згідно із якими, він, вибув з військової частини, у зв`язку із необхідністю проходження ВЛК, яке не пройшов та не повернувся у військову частину, оскільки боявся та за своїх психологічним станом не міг виконувати поставлені завдання. Весь цей час проводив час на власний розсуд. У подальшому на запрошення слідчого по телефону із обіцянкою, що його не затримають, він з`явився до ТУ ДБР та був затриманий. Вказав, що бажаю продовжити службу, у зв`язку із чим підшуковує собі місце служби, що складно зробити під час тримання під вартою.

Згідно витягу з ЄРДР від 02.10.2023 дане кримінальне провадження зареєстроване під № 62023100130001640 на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб за ч.5 ст.407 КК України щодо незаконної відсутності на службі з 20.06.2023 по теперішній час військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Артемівськ Луганської області в умовах воєнного стану.

Крім визнання самим обвинуваченим ОСОБА_4 своє винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його винуватість підтверджується наступними письмовими доказами, а саме:

даними, що містяться у рішенні командира ВЧ НОМЕР_1 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді «СУВОРА ДОГАНА» солдата ОСОБА_4 , та направлення копії матеріалів службового розслідування на адресу Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, ТУ ДБР у місті Києві для прийняття відповідного рішення;

даними, що містяться у рапорті командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 про те, що 19.06.2023 солдат ОСОБА_4 не повернувся з лікарської консультації ЦРЛ м.Бровари Київської області та був відсутній на вечірній перевірці. В телефонній розмові о 18 год. повідомив, що не встигає повернутися, про терміни повернення і наслідки попереджений. На ранковій перевірці 20.06.2023 солдат ОСОБА_4 був відсутній. На телефонні дзвінки перестав відповідати;

даними доповіді по факту самовільного залишення частини військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Регіонального Управління « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Сил ТрО ЗСУ солдатом ОСОБА_4 , згідно із яким, доведено до відома командиру ВЧ НОМЕР_2 , командиру НОМЕР_3 , начальнику ВСП АДРЕСА_2 , керівнику Київської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері про дані рапорту командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 про те, що 19.06.2023 солдат ОСОБА_4 не повернувся з лікарської консультації ЦРЛ АДРЕСА_2 та про призначення службового розслідування наказом тво командира військової частини НОМЕР_1 № 514 від 20.06.2023;

даними наказу тво командира військової частини НОМЕР_1 № 514 від 20.06.2023 про призначення службового розслідування;

даними наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.01.2023 № 2 про зарахування солдата призваного по мобілізації ОСОБА_4 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення та вважати таким, що з 02 січня 2023 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою;

даними наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 20.06.2023 № 185 про призупинення виплати грошового забезпечення та виключення з котлового забезпечення солдата ОСОБА_4 як такого, що самовільно залишив місце тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_2 з 19.06.2023;

даними картки соціально-демографічних даних військовослужбовця на ім`я ОСОБА_4 , у якій містяться персональні дані щодо ОСОБА_4 та його близьких родичів;

даними акту службового розслідування за фактом неповернення на службу без поважних причин у військову частину НОМЕР_1 , з додатками, згідно із якими прийнято рішення за неналежне виконання своїх службових обов`язків та порушення вимог ст.ст. 11, 12, 14, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягнути до дисциплінарної відповідальності солдата ОСОБА_4 , з додатками;

даними копії листів начальника Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» від 01.08.2024, 07.12.2024, згідно із якими, ОСОБА_4 17.07.2024, 29.11.2024 згідно направлення прибув у клініку амбулаторної допомоги НВМКЦ «ГВКГ», був зареєстрований для проходження військово-лікарської комісії, заведена карта обстеження та медичного огляду. 18.07.2024 на прийом лікаря та на військово-лікарську комісію не з`явився. Згідно електронної медичної інформаційної системи ОСОБА_4 був на прийомі у клініці амбулаторної допомоги НВМКЦ «ГВКГ» з метою проходження ВЛК: 29.11.2024 у лікаря-хірурга; 29.11.2024 у лікаря загальної практики-сімейної медицини. З 03.12.2024 ОСОБА_4 на прийом до лікаря та на гарнізонну військово-лікарську комісію не з`явився. Тому 04.12.2024 -л медичний огляд військово-лікарською комісією було призупинено. Карту обстеження та медичного огляду з направленням на медичний огляд ВЛК ОСОБА_4 в клініку амбулаторної допомоги НВМКЦ «ГВКГ» не повернув;

згідно даних протоколу затримання ОСОБА_4 02.03.2026 о 15 год. 35 хв. був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

Аналізуючи наведені вище докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України, як самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, стан здоров`я, вік обвинуваченого, сімейний стан, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий, вчинене ним кримінальне правопорушення відповідно до ст.12 КК України є тяжким, він має місце реєстрації та постійного проживання, неодружений, офіційно непрацевлаштований, вчинив дане кримінальне правопорушення у зв`язку із проходженням військової служби, де зарекомендував себе негативно. Також суд враховує дані медичної характеристики НМС-НМП А 7369, згідно із якою ОСОБА_4 звертався за час несення служби за медичною допомогою до медичного пункту в/ч НОМЕР_1 з діагнозом «Вогнищеве ураження лівої скроневої правої лобної частини головного мозку внаслідок перенесеної нейроінфекції».

В якості обставини, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

На підставі викладеного, враховуючи фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення наведені вище, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне, призначити ОСОБА_4 за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах, передбачених санкцією цієї статті.

Саме таке покарання на переконання суду буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначеним відповідно до загальних засад, визначених ст. 65 КК України.

У даному випадку відсутні правові підстави застосування як положень ст. 69 та і ст. 75 КК України, оскільки в умовах воєнного стану обвинуваченим ОСОБА_4 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України.

З метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного покарання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту затримання, а саме з 02.03.2026.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а особою, що тримується під вартою протягом цього ж строку з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя