Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №760/10634/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10634/25 2-п/760/33/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Нагуляк А.Б., за участі представника позивача Тарана В.А., представника відповідача Іжика А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (далі - позивач) звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та відповідачем було укладено договір № 3410748 згідно якого останній отримав кредит в сумі 5000 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, сплаті відсотків та комісії належним чином не виконав, має заборгованість, яка становить 40750 грн з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5000 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34750 грн, за комісією 1000 грн.

16 грудня 2021 року укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3410748.

10 березня 2023 року укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3410748.

З огляду на вказане, позивач вважає, що він наділений правом вимоги до відповідача з питання стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 40750 грн, 2422,40 грн - судовий збір, 13000 грн - витрати на правову допомогу.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 25.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень. Призначено дату судового засідання.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Відповідачем відзив до суду був не поданий.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2025 позов задоволено, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3410748 від 07.06.2021 у сумі 40750 гривень, а також судові витрати.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 17.02.2026 заяву про перегляд заочного рішення, яка подана представником відповідача, адвокатом Іжиком А.В. задоволено. Скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 07.10.2025. Призначено справу до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) учасників справи.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти позову останній заперечив частково.

Вказав, що відповідач частково визнає позов в сумі 7250 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту, 2250 грн заборгованість за нарахованими відсотками.

Крім того представник відповідача не визнає нарахування комісій, так як з умов договору незрозуміло, за що саме нарахована комісія. При цьому на думку представника відповідача нарахування комісій суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування».

До суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив в якому остання заперечувала проти вимог представника відповідача та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких останній вважає нараховані відсотки позивачем поза межами строку кредитування безпідставно нарахованими та просить суд в цій частині відмовити.

В судовому засідання яке відбулося 24.04.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача частково заперечував проти позовних вимог просив суд позов задовольнити частково в частині тіла кредиту та відсотків нарахованих в межах строку кредитування.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив обставини та дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 07.06.2021 відповідачем укладено кредитний договір № 3410748 з ТОВ «Мілоан» за яким відповідач отримав в кредит 5000 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків та комісії за користування кредитом.

Відповідно до п.п 1.1.-1.4. кредитного договору кредитодавець на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати всі інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професією діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 грн у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 07.06.2021 (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 07.07.2021

Згідно п. 1.5. - 1.6. загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суду зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 3250 грн. в грошовому виразі та 40,620 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 8250 грн. Комісія за надання кредиту: 1000 грн, яка нараховується за ставкою 20 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 2250 грн, які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У п. 2.1. кредитного договору вказано, що кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

За вказаним договором було нараховано заборгованість у сумі 40750 грн: з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5000 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34750 грн, за комісією 1000 грн.

16 грудня 2021 року укладено договір № 16/12-2021-43 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3410748.

10 березня 2023 року укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3410748.

Згідно розрахунку позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі з урахуванням процентів, тіла кредиту та комісії 40750 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

Щодо виконання зобов`язань за кредитним договором зі сторони відповідача, то остання їх не виконала.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України вказано, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором вбачається, що за відповідачем утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 40750 грн: з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5000 грн, за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 34750 грн, за комісією 1000 грн.

У ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 була сформована такі правові висновки:

«53. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

54. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Відповідна правова позиція в подальшому застосована Верховним Судом при вирішені інших судових справ, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 р у справі № 300/438/18.

Отже, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Адже сума процентів, які нараховані позикодавцем є очевидно не співмірною із сумою кредитних коштів, які отримала відповідач у кредит, і створюють умови надмірного боргового тягаря для відповідача. При цьому позивачем не надано доказів, що строк кредитування передбачений договором був продовжений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем у встановлений спосіб.

Враховуючи вказане, суд вважає, що безпідставно нараховані відсотки за договором № 3410748 від 07.06.2021 за межами строку кредитування.

З огляду на викладене суд вважає, що розмір заборгованості який підлягає стягненню з відповідача складає 7250 грн, що відповідає загальній вартості кредиту згідно із договором.

Щодо нарахування заборгованості за комісіями суд звертає увагу на таке.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19) зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.07.2023 у справі № 204/224/21 зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Установлено, що умовами кредитного договору передбачена необхідність внесення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому в кредитному договорі не зазначено в чому полягають послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія.

Таким чином, враховуючи, що кредитодавець не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату (комісію) за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, кредитодавцем безпідставно нарахована комісія у сумі 1000 грн за кредитним договором та в подальшому передана за договором факторингу позивачу.

За вказаних обставин не підлягає стягненню з відповідача заборгованість по комісіям у сумі 1000 грн.

Враховуючи вказане позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення на користь позивача коштів у сумі 7250 грн з яких: за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5000 грн, за нарахованими процентами 2250 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, то вимоги позивача в частині стягнення судових витрат підлягають задоволенню пропорційно задоволенню позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Пропорційно до частини задоволених позовних вимог (17,79%) з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 430,94 грн. судового збору за подання позову.

Позивачем також заявлено до відшкодування витрати на правову допомогу 13000 грн.

Відповідачем заявлено витрати на правову допомогу у розмірі 6421,50 грн.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа не становить значної складності, об`єм наданої правничої допомоги не є значним, вимоги задоволенні частково, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.

Крім того при визначенні розміру витрат на правничу допомогу суд враховує, що справа не становить значної складності, об`єм наданої правничої допомоги не є значним, а тому стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 гривень

Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором № 3410748 від 07.06.2021 у сумі 7250 гривень, атакож судові витрати, які складаються зі судового збору у сумі 430 гривень 94 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості сторін:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», код ЄДРПОУ 44276926, місце знаходження:01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остання відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. Майстренко