Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №607/12962/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 Справа №607/12962/26 Провадження №2-а/607/382/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючої судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , просить скасувати постанову № R529379 від 11.05.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьої статті 210-1 КУпАП. Позивач зазначив, що будь-яких викликів, повісток, розпоряджень, повідомлень тощо про потребу явки у ІНФОРМАЦІЯ_2 чи будь-який інший ТЦК та СП, що слугувало б підставою для притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП не отримував, жодних сповіщень про наявність оформленого на його ім`я поштового відправлення від працівників Укрпошти також не отримував, відтак, умислу не виконувати вимоги повістки чи будь-якого іншого документу в нього не було.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2026 відкрито провадження у справі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив.

Судом встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R529379 від 11.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн за те, що «під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку та 18.03.2026 на його адресу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» було надіслано повістку № 6876169 із викликом на 10.04.2026 року о 09:00 для уточнення даних.

Як вбачається з Військово-облікового документа ОСОБА_1 , який сформований в електронній формі через застосунок «Резерв+» від 12.02.2026 «Резерв+» ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , має відстрочку до завершення мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Позивач стверджує, що ознайомився із оскарженою постановою 02.06.2026, звернувся із позовом 12.06.2026.

Відповідач, на спростування вказаних відомостей, не надав жодних доказів ознайомлення із постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №R529379 від 11.05.2026, тому, суд вважає за необхідне строк оскарження постанови рахувати з моменту ознайомлення позивача із нею, який підтверджений заявою, десятиденний строк оскарження не пропущений.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи, серед іншого, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.

Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону та мобілізаційну підготовку порушено особою, яка притягується до адміністративної відповідальності у період особливого стану.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, серед іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають, з-поміж інших категорій, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Абзацом 2 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, серед іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (пункт 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560).

Отже, з об`єктивної сторони правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП полягає, серед іншого, у порушенні Правил військового обліку, зокрема, щодо встановленого обов`язку прибувати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Судом з`ясовано, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він на визначену та повідомлену належним чином дату і час та місце до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився.

Суд не погоджується висновками про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до примітки до статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Аналіз вказаної норми, виходячи із приписів статті 77 КАС України, дозволяє зробити висновок, що сторона відповідача у кожному випадку має довести неможливість отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Станом на день оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та оскарженої постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 відповідач мав можливість перевірити дані позивача та пересвідчитись, у тому числі за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів чи його дані оновлено вчасно.

Сторона відповідача не надала пояснень та доказів, які саме відомості мав уточнити позивач, які неможливо отримати з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Суд також звертає увагу на таке.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП характеризується наявністю вини у формі прямого чи не прямого умислу та настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від явки.

Вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Відповідач відзиву на позов та доказів, що повістка була направлена позивачу, він її отримав, на підставі яких винесена оскаржена постанова, суду не надав, представника в судове засідання не направив.

Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 знав про необхідність з`явитися на виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин у зазначеній у повістці місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Визнання особою своєї вини чи факту вчинення нею порушення є лише одним із видів доказів у справі про адміністративне правопорушення і підлягає оцінці у сукупності з іншими матеріалами справи; саме по собі таке визнання не звільняє орган, який притягує особу до відповідальності, від обов`язку довести наявність об`єктивних обставин, що утворюють подію та склад правопорушення.

Крім того, у наданій заяві про визнання вини не зазначено, факт вчинення якого саме правопорушення визнає позивач, дату його вчинення, обставини вчинення.

Також, суд враховує, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав, що може трактуватися судом як визнання позову.

Отже, умисел відповідач на вчинення адміністративного правопорушення не доведений «поза розумним сумнівом».

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суд також зазначає, що всупереч вимог статті 283 КУпАП, в оскарженій постанові не викладено обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, у постанові не вказано обставини вчинення правопорушення, зокрема, неприбуття на виклик за повісткою.

Підсумовуючи викладене в сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем «поза розумним сумнівом» не доведено вчинення позивачем адміністративного правопорушення, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, а тому оскаржену постанову слід скасувати, а провадження по справі закрити.

Як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн, з урахуванням того, що позов подано через систему електронний суд, судовий збір повинен був становити 665,60 ? 0,8 = 532,48 грн, позивачем при зверненні до суду сплачено 1331 грн судового збору, зайво сплачений судовий збір - 798,52 грн.

Отже, в силу вимог частини першої статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 532,48 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 . Питання повернення зайво сплаченого судового збору врегульовано статтею 7 ЗУ «Про судовий збір», у разі наявності відповідного клопотання особи.

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № R529379 від 11.05.2026, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, а провадження у справі закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 532 грн 48 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_5 , тел. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .

Головуючий суддяВ. М. Позняк