Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №589/1723/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/1723/25

Провадження № 2/589/303/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Лєвши С.Л.,

з участю секретаря судового засідання Шаповал А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шостка Сумської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Островська Ганна Вікторівна, до ОСОБА_2 ,

- про визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Островська Г.В., звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (далі – Квартира).

В обґрунтування позову зазначено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 11 березня 1989 року, цей шлюб розірваний за рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області ухваленого 09 жовтня 2018 року у справі №589/2910/18.

Під час цього шлюбу, 26 вересня 2018 року відповідач ОСОБА_2 купила Квартиру, цей договір був вчинений за згодою чоловіка покупця ОСОБА_1 .

Наразі у позивача постало питання щодо юридичного оформлення права власності на Квартиру, в якій позивач проживає без реєстрації.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Островська Г.В. не з`явилися про дату, час та місце його проведення повідомлені. Представник позивача надала заяву. В якій просить розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.50)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце його проведення повідомлялася шляхом направлення судової повістки на її зареєстровану адресу проживання, але повернута з відміткою АТ «Укрпошти» - «адресат відсутній». (а.с.48,49)

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Із фотокопії рішення ухваленого Шосткинським міськрайонним судом Сумської області 09 жовтня 2018 року у справі №589/2910/18, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 11 березня 1989 року виконкомом Чапліївської сільської ради Шосткинського району Сумської області, актовий запис № 7, розірваний. (а.с.9)

Відповідно до фотокопії договору купівлі-продажу квартири посвідченого 26 вересня 2014 року державним нотаріусом Шосткинської міської державної нотаріальної контори, р.№1129, ОСОБА_2 прийняла у власність квартиру АДРЕСА_1 . У пункті 7 цього договору, вказано: «Цей договір вчинено за згодою чоловіка покупця ОСОБА_1 , викладеною у вигляді заяви, справжність підпису на якій засвідчено Шосткинською міськдержнотконторою 26 вересня 2014 року за р.№1128». (а.с.13)

Як вбачається з фотокопії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №27358849 сформованого 26 вересня 2014 року, право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_2 . (а.с.14)

Відповідно до фотокопії технічного паспорта на квартиру у будинку квартирного типу виготовленого 04 квітня 2025 року Комунальним підприємством «Шосткинське МБТІ», квартира АДРЕСА_1 , позначена на плані «А-5», та загальна площа квартири становить 56,7 кв.м., житлова 39,4 кв.м. (а.с.15-18)

Згідно з положенням ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, конструкція норми ст. 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

За загальним правилом застосування презумпції згідно зі ст. 60 СК України майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором купівлі-продажу майна, що укладений під час перебування набувача в шлюбі, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

Отже, спірна Квартира є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки ОСОБА_2 набула квартиру у власність у період шлюбу з ОСОБА_1 та за його згодою, за спільні кошти подружжя та в інтересах сім`ї.

Частиною 1 ст. 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 65 СК України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Частиною 2 ст. 372 ЦК України та ч. 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 163 СК України встановлено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом статей 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Виходячи з матеріалів справи, спірне майно, а саме: Квартира сторонами придбано за час перебування у шлюбі, відтак, таке майно є спільною сумісною власністю подружжя, де частки чоловіка та дружини є рівними, що повністю узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).

Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Оскільки до суду будь-яких заперечень, доказів щодо не визнання зазначеного позову відповідачем суду не надано, враховуючи наведені вище обставини справи, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, та визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Із квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №15 від 10 квітня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 3475 гривень 00 копійок. (а.с.1)

З врахуванням зазначеного вище, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 3475 гривень 00 копійок.

Керуючись, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник – адвокат Островська Ганна Вікторівна, до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину нерухомого майна, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 3475 (три тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша