Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №459/2509/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/2509/26

Провадження № 1-кп/459/146/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026142150000115 від 03.06.2026 про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Сокаль, українки, громадянки України, з неповною середньою освітою, непрацюючої, заміжньої, раніше судимої, зокрема востаннє: 11.06.2026 вироком Шептицького міського суду Львівської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільненої від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 125 КК України

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 02.06.2026 близько 18 години 30 хвилин, перебуваючи біля маркету «Сім23», що за адресою: проспект Шевченка, будинок 25 у місті Шептицькому Шептицького району Львівської області, під час словесного конфлікту з ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання для здоров`я останньої, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, правою рукою схопила за волосся ОСОБА_4 та ривком потягнула на себе, внаслідок чого ОСОБА_4 впала на асфальтне покриття тротуару, чим спричинила останній сильний фізичний біль та тілесні ушкодження. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_3 у потерпілої ОСОБА_4 під час проведення судово-медичної експертизи були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій нозі, які утворилися від дій тупого предмета чи при падінні на такий, які відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що складений прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Встановлені на досудовому розслідуванні обставини не оспорюються обвинуваченою, про що нею подана відповідна заява, добровільність якої підтверджена її захисником. Також обвинувачена згідна із розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду. Обвинувачена з обмеженням права на апеляційне оскарження ознайомлена.

Потерпіла у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 подала заяву, з якої вбачається, що остання також не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні та згідна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також у своїй заяві зазначила, що їй роз`яснене обмеження права апеляційного оскарження згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

В силу ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, ознайомившись із обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами кримінального провадження, дійшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченій суд, згідно з вимогами ст. ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винної, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після цього, наявність обставин, які пом`якшують покарання та обставин, що обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Так, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 вчинила умисне кримінальне правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є кримінальним проступком; вона раніше судима, за медичною допомогою протягом 5-ти років у центр психічного здоров`я КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не зверталась, за медичною допомогою протягом 5-ти років у психоневрологічне відділення КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» не зверталась.

Обставиною, яка пом`якшує покарання суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, які обтяжують покарання згідно з ст. 67 KK України не встановлено.

Матеріальної шкоди кримінальним проступком не завдано.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Крім цього, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_3 була засуджена вироком Шептицького міського суду Львівської області від 11.06.2026 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Зі змісту ч. 3 ст. 72 КК України вбачається, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, штраф як основне покарання, призначений за один із злочинів, не підлягає складанню з іншими видами покарань при призначенні покарання за сукупністю злочинів (ст. 70 КК України) та за сукупністю вироків (ст. 71 КК України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що покарання у виді штрафу, слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_3 під час досудового розслідування даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не вбачається.

Цивільний позов у межах даного кримінального провадження не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Арешти на майно в межах даного кримінального провадження не накладались.

Керуючись ст. ст. 373, 374, 382 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.

Вирок Шептицького міського суду Львівської області від 11.06.2026, яким ОСОБА_3 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 рік - виконувати самостійно.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.

Після вступу вироку у законну силу речові докази: диски DVD-R з відеозаписами та аудіозаписами – залишити при матеріалах справи,

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий: ОСОБА_1