Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №450/5371/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/5371/25 Провадження № 2-а/450/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Добош Н.Б.

при секретарі Хамуляк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати незаконною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області Шакіна Є.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Позов обґрунтований тим, що 03.11.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у Львівській області ОСОБА_2 виніс постанову № R156654 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00грн. В постанові вказано, що за результатами вивчення відомостей реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст..22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

З даною постановою позивач не погоджується, вказуючи, що 29.10.2025 побачив у додатку Резерв + напис «у розшуку». Щоб з`ясувати обставини одразу 30.10.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де йому повідомили, що він знаходиться у розшуку з 28.10.2025 за неприбуття по повістці № 4842531 згідно розпорядження № 3/14737 від 06.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення даних. Позивач написав пояснення, що жодних повісток не отримував. У нього була відстрочка від мобілізації, так як його мати являється інвалідом другої групи. Усі документи позивач особисто приносив до ІНФОРМАЦІЯ_3 і йому надавалась відстрочка кожні 3 місяці. Остання відстрочка була до 08.08.2025 року. 07.08.2025 року позивачем було скеровано пакет документів для продовження відстрочки, та згідно відомостей Укрпошти відправлення позивача № 7949500038115 вручено ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак пояснень ніхто не врахував, у позивача забрали телефон і протримали усю ніч, лише під обід 31.10.2025 відпустили та склали протокол № 723.

Мати позивача не могла з ним зв`язатись, та змушена була звертатись на лінію 102 та зареєструвала звернення № ГО19410086 на гарячу лінію МОУ про незаконне затримання.

Позивач не погоджується із винесеною постановою, оскільки він не отримував від відповідача жодних повісток, листів, повідомлень тощо щодо виклику його до ТЦК.

Позивач, вважає таке рішення суб`єкта владних повноважень протиправним та просить його скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач посилається на те, що 31.10.2025 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В ході уточнення військово-облікових даних стало відомо, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 у строк та місце, зазначені у повістці № 4842531, яку було надіслано засобами поштового зв`язку, на вказану у повістці дату, а саме 17.09.2025 о 09год 20хв ОСОБА_1 не прибув, про поважність причини неприбуття не повідомив. Стверджує, що оскаржувана постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, містить опис обставин, встановлених відповідачем під час розгляду справи. До відзиву відповідач долучив: копію постанови, копію повістки та копію конверта. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовільнити.

Відповідач не забезпечив явки в судове засідання свого представника, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

31.10.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол № 723 в якому зазначено, що 30.10.2025 близько 10год 00хв ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході з`ясування фактичних обставин стало відомо, що він перебуває в розшуку з 28.10.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст..210-1 КУпАП, а саме: не прибуття по повістці № 4842531 згідно розпорядження № 3/14737 від 06.10.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних. На вказану у повістці дату та час ОСОБА_1 не прибув, про поважність причин неприбуття не повідомив, чим порушив вимоги абзацу 3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». У даному протоколі міститься відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 з таким та позивач вказав, що не погоджується з протоколом. Зазначено, що до протоколу додається копія паспорту, копія ВОД, копія розпорядження та копія повістки.

ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято постанову № R156654 від 03.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Як вбачається з постанови № R156654 від 03.11.2025 року ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, визначені у повістці ( ст..20 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

Також у постанові зазначено: 31.10.2025 дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення. Короткий зміст заяви: повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення. До матеріалів такої заяви відповідачем не долучено.

З матеріалів справи вбачається, шо ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , За цією ж адресою зареєстрована мати позивача ОСОБА_3 , яка являється особою з інвалідністю другої групи.

Позивач з постановою посадової особи органу військового управління не погоджується, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті цієї спірної ситуації, суд керується такими мотивами.

Відповідно до статей 7, 8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною третьою цієї статті визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачем порушено вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, згідно із частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Відповідно до абзацу 7 частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Отже, законодавець встановив обов`язок громадянина з`явитись за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначеному у такому виклику місці та строк.

Порядок виклику громадянина під час мобілізації до територіального центру комплектування та соціальної підтримки врегульований Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560 (в редакції чинній станом на 22.04.2025 року, далі - Порядок)).

Так, пунктом 28 Порядку визначено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).

Згідно з пунктом 29 Порядку у повістці зазначаються: прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім`я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім`я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Пунктом 30 Порядку передбачено, що повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядком визначено, що повістки можуть бути вручені на підставі п. 31-33 Порядку, або надіслані засобами поштового зв`язку на підставі п. 34 Порядку.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити:

- факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства;

- факт вручення повістки/надіслання повістки засобами поштового зв`язку для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було оформлено повістку 4842531 в якій зазначено, що ОСОБА_1 має з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 17.09.2025 о 09год 20хв. для уточнення даних.

Відповідач покликається на те, що надіслав повістку про виклик до ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, відтак необхідним є з`ясування дотримання відповідачем вимог п. 30-3, 34 Порядку.

Згідно з п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Відповідно до абз. 2 пункту 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідачем долучено до відзиву лише копію конверту, на якому відсутні відмітки «Повістка ТЦК», та неможливо встановити вміст такого скерування.

Відтак, у матеріалах справи відсутні, а представником відповідача не надано суду доказу, яким чином позивач повідомлявся про виклик, чи направлялася повістка позивачу на адресу рекомендованим повідомленням, чи отримав позивач повістку, не долучено трекінгу поштового відправлення.

Тому наявні підстави вважати, що позивач не був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Суд зауважує, що обов`язок доказування цієї обставини несе відповідач як суб`єкт владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, враховуючи викладене суд зазначає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 отримував повістку про виклик, а відтак відповідач діяв не на підставі та у спосіб, визначений КУпАП, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст. 268 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не довів, що ОСОБА_1 належним чином оповіщений про явку до ТЦК та СП на 17.09. 2025 року, а саме відсутні докази направлення йому рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується його прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки у визначені строки.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що позивача було належним чином оповіщено про виклик до ТЦК, що виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та тягне за собою скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі.

У задоволенні вимоги позивача щодо визнання протиправною постанови № R156654 від 03.11.2025 слід відмовити, оскільки згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України суд не наділений такими повноваженнями.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 11.11.2025 року ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 211,20 грн.

Разом з тим, при розгляді справи даної категорії передбачено оплата судового збору у розмірі 605,60 грн. Отже, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн стягуються на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Скасувати постанову, винесену ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 № R156654 від 03.11.2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 605,60 (шістсот п`ять гривень 60 коп.)грн..

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 ЄДРПОУ НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 10.03.2026 року

СуддяН. Б. Добош