Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №165/1552/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1552/26

провадження №3/165/655/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №206913 від 20.04.2026, близько 19 год. 20 хв. 20.04.2026 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 , а саме вчиняв сварку. У протоколі зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. (Справа № 165/1554/26, номер провадження 3/165/657/26).

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206915 від 20.04.2026 зазначено, що 20.04.2026 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 в присутності дітей. У діях ОСОБА_3 вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП (Справа № 165/1553/26, номер провадження 3/165/656/26).

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206914 від 20.04.2026 зазначено, що 20.04.2026 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 в присутності дітей. У діях ОСОБА_3 вбачається адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП (Справа № 165/1552/26, номер провадження 3/165/655/26).

Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08.2019 № 814, у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

Виходячи з вищевикладеного, вказані справи підлягають об`єднанню в одне провадження з наданням такого номеру справи - №165/1552/26.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що 20.04.2026 у вечірню пору доби виник спір зі дружиною ОСОБА_2 щодо вирішення матеріальних питань стосовно розпорядження сімейним бюджетом. Стверджує, що ніяких інших дій, в тому числі домашнього насильства стосовно дружини та дітей, він не вчиняв. Просить справу закрити за відсутністю складу адмінпавопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, які свідчать про вчинення 20.04.2026 о 19 год 20 хв. ОСОБА_4 адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Встановивши обставини, передбачені положеннями ст.280 КУпАП, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно положень ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, що передбачає ст.251 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

19 грудня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв?язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами" №3733-1X від 22 травня 2024 року, яким стаття 173-2 КУпАП "Вчинення домашнього насильства" викладена в новій редакції.

Відповідно до ч.1 ст.173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Норма статті 173-2 КУПАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретні дії вчинила особа, який спосіб насильства застосовано порушником, вид насильства, наслідки цих дій стосовно о особи щодо якої вони були спричинені.

В матеріалах справи, міститься заява ОСОБА_2 про подію, в якій вона просить притягнути до адміністративної відповідальності свого чоловіка ОСОБА_4 , який вчинив сварку в присутності дітей.

З письмових пояснень ОСОБА_2 , якв є в матеріалах справи, вбачається, що між нею та чоловіком, виникла сварка, тому вона вирішила звернутися на лінію 102 для фіксації даної події та притягнення її чоловіка до адмінвідповідальності.

Під час розгляду справи ОСОБА_5 пояснив, що сварка з дружиною виникла щодо розподілу сімейного бюджету, жодних протиправних дій, він не вчиняв.

При цьому слід зазначити, що не кожен сімейний конфлікт або сварка між родичами автоматично утворює склад правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство це умисні дії або бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру, які:

?мають системний або цілеспрямований характер;

?спрямовані на приниження, залякування, переслідування, контроль або обмеження волевиявлення особи;

?спричинили або могли спричинити шкоду фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.

Для кваліфікації дій як психологічного насильства важливим є не лише сам факт словесного конфлікту, а й наслідки таких дій - виникнення страху, емоційної невпевненості, відчуття небезпеки, нездатності захистити себе або реальної шкоди психічному здоров`ю.

Судова практика виходить з того, що побутові сварки, взаємні образи або конфлікти, які виникають між членами сім`ї на ґрунті спільного проживання, розподілу обов`язків чи інших життєвих обставин, самі по собі не є домашнім насильством, якщо:

?вони не супроводжуються систематичним психологічним тиском;

?відсутні факти приниження, залякування або переслідування;

?потерпіла особа не відчувала реальної загрози своїй безпеці;

?немає належних і допустимих доказів заподіяння шкоди психічному здоров`ю.

У таких випадках правовідносини мають характер сімейно-побутового конфлікту, який не утворює складу адміністративного правопорушення.

Досліджуючи обставини справи, слід звернути увагу на те, що адміністративна відповідальність за ст. 173-2 КУпАП настає лише у разі вчинення домашнього насильства, зокрема психологічного, яке має ознаки приниження, переслідування, залякування, контролю волевиявлення особи або спричинення реальної шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

Також необхідно врахувати положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», відповідно до яких, не кожен сімейний чи побутовий конфлікт може вважатися психологічним насильством у розумінні закону.

За результатами аналізу доказів, що є у матеріалах справи, приходжу до висновку, що викладені у протоколах дії, а саме вчинення сварки, не є достатніми доказами, які б свідчили про приниження, залякування чи інші форми психологічного тиску, що викликали у потерпілої обґрунтовані побоювання за власну безпеку або завдали шкоди її психічному здоров`ю.

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_6 вбачається, що між сторонами мають місце постійні побутові конфлікти, а не систематичні дії, спрямовані на психологічне пригнічення.

З огляду на викладене, приходжу до висновку про відсутність у діях гр. ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -

Диспозиція частини 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність щодо діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Однак у протоколах про адміністративне правопорушення серії ВБА №206915 від 20.04.2026 та серії ВБА №206914 від 20.04.2026 зазначено, що 20.04.2026 року близько 19 год. 20 хв. ОСОБА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру стосовно дружини ОСОБА_2 в присутності дітей, а не стосовно неповнолітніх дітей, як зазначено в диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Тому, приходжу до висновку, про відсутність у діях гр. ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу.

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача. позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, має бути спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною згідно з протоколом про адміністративне правопорушення.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

У відповідності до вимог ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

У силу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №463/1352/16-а (постанова КАС ВС від 08.07.2020 №463/1352/16-а).

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, вважаю, що матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_7 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 , ч.2 ст. 173-2 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі за відсутності в діях особи, стосовно якої складено адміністративні протоколи, складу таких правопорушень.

Згідно із положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247, 251, 252, 256, 284 КУпАП, -

постановив:

Справи стосовно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справи №165/1554/26, номер провадження 3/165/657/26), за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справи №165/1553/26, номер провадження 3/165/656/26), за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справи №165/1552/26, номер провадження 3/165/655/26) об`єднати в одне провадження, присвоївши номер справи № 165/1552/26.

Провадження у справах про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч.1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу цих адміністративних правопорушень.

Постанову можна оскаржити в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук