Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №161/2053/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/2053/26

Провадження № 2/161/2821/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Смоковича М.В.,

при секретарі судового засідання Хилько О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

28.01.2026 року до суду звернулася позивач із позовною заявою до відповідача про зміну розміру аліментів, в якій просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2018 року, справа 161/13895/18 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , в твердій грошовій у розмірі 6 000,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.07.2011 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , розірвано.

Від шлюбу у сторін народилась спільна дитина – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2011 року з відповідача вирішено стягувати на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 450 грн., щомісячно, починаючи з 07.07.2011 року і до досягнення сином повноліття. В подальшому, позивач звернулася з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 і за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2018 року справа №161/13895/18 змінено розмір аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі 1500,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. На даний час їх син навчається у відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж технологій, бізнесу, права Волинського національного університету імені Лесі Українки», форма навчання : денна, контрактна, має вік 17 років, а тому потребує значно більшого догляду та матеріальних коштів, у зв?язку з чим збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому, тоді як матеріальний стан позивача погіршився.

На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09.02.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явилась, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, відзив на позов відповідачем, у визначений в ухвалі суду термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, так як розгляд справи, відповідно до вимог ст. 279 ЦПК України, здійснювався судом за відсутності учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Сторони 26.07.2011 року розірвали шлюб, що підтвердужється рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області, справа №2-5073/11.

Від шлюбу у сторін народилась спільна дитина – син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Спільна дитина, ОСОБА_3 , постійно проживає з позивачем і перебуває на повному її утриманні.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 липня 2011 року з відповідача вирішено стягнути на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 450 грн., щомісячно, починаючи з 07.07.2011 року і до досягнення сином повноліття.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2018 року справа №161/13895/18 змінено розмір аліментів на утримання малолітнього сина, ОСОБА_3 , в твердій грошовій сумі 1500,00 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч. 2ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокремаст. 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За змістом ст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно ст. 192 СК Українирозмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що право позивача вимагати зміни розміру аліментів не може заперечуватися, адже визначення розміру присуджених аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим його здійсненням.

При цьому, позивач обрав стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

Приймаючи до увагу зміну майнового стану позивача, а також звичайні потреби дитини, зміну економічного становища в державі, мінливість життєвих обставин, наявність підстав для збільшення аліментів не викликають в суду сумніву.

Щодо розміру аліментів, який підлягає зміні, суд звертає увагу на наступні обставини.

Положеннями статті 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Відповідно достатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком до 6 років - 2817 грн.; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.

Положеннямист. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум»поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З урахуванням вимог діючого законодавства, письмових доказів, наявних в матеріалах справи, при визначенні зміни розміру аліментів, що підлягає стягненню, суд враховує той факт, що кожен з батьків є рівним в обов`язку утримання дітей.

За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов таких висновків.

Суд вважає доведеним, що у зв`язку з підвищенням цін на продовольчі та не продовольчі товари, підвищенням рівня прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, розмір аліментів на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який стягується, відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області, з відповідача не відповідає звичайним потребам неповнолітнього сина. Дитина має потребу в соціальному розвитку та навчанні, на що необхідні матеріальні витрати, якими позивач не може забезпечити сина в повній мірі.

Спільна дитина сторін проживає разом з матір`ю, відповідач є її батьком та на нього покладено однаковий з позивачкою обов`язок щодо утримання і матеріального забезпечення своєї дитини.

Частиною 2 ст. 182 СК України, передбачений мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума аліментів, яка стягується на утримання неповнолітньої дитини, на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області не є недостатньою для належного забезпечення його потреб, а тому вважає за необхідне їх розмір змінити та стягувати з відповідача на утримання дитини 6000,00 грн., але не менше ніж 50 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, однак є достатнім для забезпечення розумних потреб неповнолітньої дитини.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного суду України 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (п. 23) відповідно дост. 192 СКрозмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, аліменти у зміненому розмірі підлягають стягненню саме з моменту набранням даним рішенням законної сили.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1331,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.10-18,81,141,200,263-268,280-289 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів - задовольнити.

Змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2018 року, на користь стягувача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 6000 (шести тисяч) 00 коп., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомий, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складений 15.06.2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області М.В. Смокович