Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №712/4021/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа № 712/4021/26

Провадження № 2/712/3054/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді – Пересунька Я.В.,

при секретарі – Руденко А.В.,

за участю представника позивача – адвоката Коханія О.В.,

представника відповідача – адвоката Горобця С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком, -

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

1.1. У березні 2026 року адвокат Коханій О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з указаним позовом, просить встановити порядок користування будинком за адресою АДРЕСА_1 виділивши у користування ОСОБА_2 кімнати 1-4 площею 12,4 кв.м., кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м., у користування ОСОБА_1 кімнату 1-6 площею 10,8 кв.м., коридор 1-1- площею 4,8 кв.м., кімнату 1-2 площею 4,2 кв.м. - загальною площею 19,80 кв.м., кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м. – у спільне користування; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені судові витрати із сплати судового збору у сумі 1 064,96 грн, судового збору за заявою про забезпечення позову у сумі 532,48 грн, та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000 грн.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що 28 січня 1998 року ОСОБА_1 за договором № 60 набув у власність будинок за адресою: АДРЕСА_2 (назва вулиць на сьогодні АДРЕСА_3 . Реєстрація права власності на будинок за позивачем підтверджуєтеся довідками ЧООБТІ від 09 квітня 2012 року та від 25 березня 2021 року №21393о.

1.3. На час придбання будинку позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_3 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2012 року справа №2-5325-2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. У рішенні суду у справі №2-5325-2011 встановлено, що в шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син – ОСОБА_4 , який проживав із матір`ю ОСОБА_3 .

1.4. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності у спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_3 : право власності на частку в спільному майні подружжя - 1/2 будинку АДРЕСА_2 та встановлено порядок користування будинком АДРЕСА_2 , виділивши: а) ОСОБА_3 кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,4 кв.м., кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м. – загальною площею 27,10 кв.м.; б) ОСОБА_1 кімнату 1-6 площею 10,8 кв.м., коридор 1-1- площею 4,8 кв.м., кімнату 1-2 площею 4,2 кв.м. – загальною площею 19,80 кв.м.

1.5. При встановленні порядку користування будинком було відступлено від рівності часток співвласників, оскільки ОСОБА_3 виділено у користування кімнату 1- 3 площею 6,5 кв.м. Відступ від рівності часток зумовлений тим, що з ОСОБА_3 , після розлучення із ОСОБА_1 проживавала їх спільна дитина, малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому на той час було одинадцять років.

1.6. За цієї обставини ОСОБА_1 , як батько, не заперечував щодо відступу від рівності часток при вставленні порядку користування будинком, оскільки це відповідало інтересам малолітньої дитини.

1.7. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 01 липня 2012 року у справі № 712/6725/13-ц задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини прибудови літ. «а», площею 4,8 кв.м. та на 1/2 частини огорожі №1-3, за знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

1.8. 15 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 серія та номер 5490, згідно якого ОСОБА_3 продала належну їй у праві спільної часткової власності 1/2 будинку АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 набув у власність вказану частку. За договором купівлі-продажу від 15.12.2021 ОСОБА_2 придбав не конкретні кімнати будинку (його частину), а умовну 1/2 будинку, оскільки за рішенням судів від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 встановлений лише порядок користування та виділено у користування ОСОБА_3 , кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,4 кв.м., кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м. та 1/2 прибудови «а» у домоволодінні АДРЕСА_2 , а не поділ будинку.

1.9. ОСОБА_2 , без погодження із ОСОБА_1 , як співвласником, розпочав будівельні роботи із перебудови та реконструкції будинку для приведення його до площ згідно порядку користування. Зокрема, відповідач замурував вхід до кімнати 1-3 площею 6,5 кв.м. На сьогодні ОСОБА_2 користується частиною будинку, що не відповідає рівності часток співвласників і у його фактичному володінні перебуває частина будинку площею 27,10 кв.м., що на 7,30 кв.м. більше ніж у ОСОБА_1 .

1.10. Зважаючи на загальну площу будинку, його планування, така розбіжність є суттєвою в наслідок чого порушується права ОСОБА_1 передбачені ч. 1 ст. 357 ЦК України. Домовленості між позивачем та відповідачем про зміну розміру часток у користуванні будинком немає.

1.11. У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом, справа № 712/3217/22, з урахуванням заяви від 30 січня 2023 про зміну предмету позову про поділ в натурі домоволодіння розташованого за адресою АДРЕСА_2 , під час розгляду якої судовим експертом зроблено висновок від 28 листопада 2024 року № 1172/23-23, що реальний розподіл домоволодіння по АДРЕСА_2 у дві окремі ізольовані квартири у відповідно до ідеальних часток не можливий. Висновок обґрунтований тим що при будь-якій реконструкції (перепланування і переобладнання) існуючої будівлі неможливо забезпечити дотримання будівельних норм щодо площі житлових та допоміжних приміщень, яка має бути відведена кожному із співвласників.

1.12. У зв`язку з вказаним, зважаючи на безпредметність спору у справі №712/3217/22 ухвалою від 20 червня 2025 року первісний та зустрічний позов залишено без розгляду.

1.13. Відповідач продовжує вчиняти дії з реконструкції будинку без отримання згоди позивача, в т.ч. і щодо кімнати 1-3, а всі прохання та зауваження позивача ігноруються.

1.14. Листом за № 4953/6721-01-21 від 12 березня 2026 року Управління повідомило, що за результатами позапланової перевірки встановлені порушення вимог законодавства при проведенні реконструкції будинку, у зв`язку з чим відносно гр. ОСОБА_2 складено акт за результатами проведення позапланового заходу від 03 березня 2026 року № 3, протокол про адміністративне правопорушення від 03 березня 2026 року № 3, видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 03 березня 2026 року № 2 вимоги якого підлягають обов`язковому виконанню та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення від 05 березня 2026 року № 2.

1.15. Вищевказані обставини свідчать, що між сторонами не досягнуто згоди щодо порядку користування будинком, який є спільною сумісною власність. Причиною цього є те, що ОСОБА_2 сприймає кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м., кімнату 1-4 площею 12,4 кв.м., кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м. та 1/2 прибудови «а» в домоволодінні АДРЕСА_2 , як свою приватну власність.

1.16. Вказаний спір та наявні протиріччя в добровільному пряду вирішити не можливо, у зв`язку з чим позивач звертається до суду про зміну встановленого порядку користування будинком між ним та відповідачем.

1.17. За фактичних обставин та матеріалів справи, порядок користування будинком встановлено рішенням суду у 2012 році з відступом від рівності часток співвласників, що обумовлено необхідністю забезпечення житлових умов для малолітньої дитини.

1.18. На даний час обставини які стали підставою для такого відступу, втратили актуальність, оскільки дитина досягла повноліття та не проживає за вказаною адресою. Крім того, відбулися зміни у складі співвласників щодо яких встановлювався порядок користування, оскільки частка у праві спільної власності відчужена іншій особі, відповідачу.

1.19. Відповідач набув право власності на ідеальну частку у праві спільної власності, а не на конкретні приміщення будинку. При цьому фактичне користування будинком відповідачем призвело до того, що у його користуванні перебуває більша частина житлової площі, ніж це відповідає його частці у праві власності, що порушує права позивача як співвласника майна. За таких обставин встановлений раніше порядок користування будинком не відповідає принципу рівності часток співвласників, а тому підлягає зміні судом.

1.20. 18 травня 2026 року представником відповідача ОСОБА_5 надані письмові пояснення, в яких просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

1.21. Пояснення обґрунтовано тим, що позивач не лише просить змінити встановлений судом порядок користування, а й робить це в умовах, коли сам фактично спричинив підстави для конфлікту, здійснюючи реконструкцію будинку без отримання згоди співвласника та з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що підтверджено позаплановою перевіркою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради у березні 2026 року.

1.22. Сторона відповідача вважає, що чинний порядок користування будинку встановлений судом та є законним.

1.23. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 (яке набрало законної сили) встановлено порядок користування будинком АДРЕСА_2 (нині - АДРЕСА_3 , відповідно до якого: ОСОБА_3 виділено: кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м, кімнату 1-4 площею 12,4 кв.м, кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м - загальною площею 27,10 кв.м; ОСОБА_1 виділено: кімнату 1-6 площею 10,8 кв.м, коридор 1-1 площею 4,8 кв.м, кімнату 1-2 площею 4,2 кв.м - загальною площею 19,80 кв.м.

1.24. Відповідач ОСОБА_2 набув право власності на 1/2 будинку на підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2021 року, укладеного з ОСОБА_3 . Як новий співвласник він набув права в тому обсязі, в якому вони належали попередньому власнику.

1.25. Порядок користування будинком, встановлений судом, є чинним і підлягає виконанню всіма співвласниками.

1.26. Позивач стверджує, що відповідач «перевищує» свою площу користування, і фактично у його користуванні перебуває 27,10 кв.м - більше, ніж у ОСОБА_1 (19,80 кв.м). Водночас позивач замовчує принципово важливу обставину: саме він розпочав будівельні роботи з реконструкції будинку без погодження з відповідачем як співвласником.

1.27. За результатами позапланової перевірки Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради, проведеної у березні 2026 року (листи № 4953/6721-01-21 від 12 березня 2026 року), встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при реконструкції будинку, відповідно до акта від 03 березня 2026 року № 3, складеного за результатами позапланового заходу. Відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову від 05 березня 2026 року № 2.

1.28. Відповідач зауважує, що порушення вимог законодавства встановлено щодо будівельних робіт, але питання про те, хто фактично ініціював і провадить реконструкцію без погодження з іншим співвласником, є ключовим. Відповідач заперечує проти приведення свого фактичного користування до зміненого планування, оскільки таке планування є самочинним і не породжує правових наслідків у частині зміни порядку користування.

1.29. Позивач посилається на дві підстави для зміни порядку користування: (1) дитина досягла повноліття та не проживає за вказаною адресою; (2) склад співвласників змінився. Однак відповідач вважає ці підстави юридично неспроможними.

1.30. Чинний порядок користування є прямим відображенням ідеальних часток сторін і не підлягає зміні лише тому, що відбулося відчуження частки третій особі. Позивач не довів, що існуючий порядок фактично є несправедливим з огляду на нові обставини. Навпаки, запропонований ним варіант порядку користування: фактично зберігає той самий розподіл кімнат, що і чинний; кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м позивач пропонує передати у спільне користування, хоча фактично саме ця кімната є предметом конфлікту, оскільки відповідач нею не може користуватися через дії позивача; жодних принципових змін у розподілі по суті не передбачає, тому заявлений позов є штучним.

1.31. Чинний порядок відступає від рівності часток лише на 0,8 кв.м, що є незначним відступом у розумінні наведеної правової позиції. Позивач не надав жодних доказів того, що такий відступ порушує його права як власника або перешкоджає здійсненню права власності у передбаченому законом обсязі.

1.32. Позивач зазначає, що відповідач фактично користується кімнатами 1-3, 1-4, 1-5 та 1/2 прибудови, тобто площею 27,10 кв.м, що перевищує його частку. Проте позивач замовчує, що відповідач намагався користуватись кімнатою 1-3 площею 6,5 кв.м у відповідності до рішення суду 2012 року, однак позивач чинив фізичні перешкоди (замурував вхід до кімнати 1-3). Таким чином, позивач сам спричинив ситуацію, яку тепер кваліфікує як підставу для зміни порядку користування.

1.33. Позивач розпочав реконструкцію будинку без жодного погодження з відповідачем. Результатом реконструкції стало фізичне унеможливлення користування відповідачем кімнатою 1-3, виділеною попередньому співвласнику ОСОБА_3 за рішенням суду 2012 року. Позивач замурував вхід до кімнати 1-3 площею 6,5 кв.м. За таких обставин, вимоги позивача змінити порядок користування будинком є, по суті, вимогою легалізувати наслідки власних протиправних дій - проведення реконструкції без згоди співвласника та без отримання відповідних дозволів.

1.34. Позивач пропонує встановити такий порядок користування: ОСОБА_2 : кімнати 1-4 площею 12,4 кв.м, кімната 1-5 площею 8,2 кв.м - загальна площа 20,6 кв.м; ОСОБА_1 : кімната 1-6 площею 10,8 кв.м, коридор 1-1 площею 4,8 кв.м, кімната 1-2 площею 4,2 кв.м - загальна площа 19,80 кв.м; кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м - у спільне користування. Такий варіант є неприйнятним з наступних підстав.

1.35. По-перше, він передбачає зменшення площі, виділеної попередньому співвласнику відповідача (з 27,10 кв.м до 20,6 кв.м, тобто на 6,5 кв.м), без будь-якої грошової компенсації. Частина відведеного приміщення переводиться до спільного користування, що фактично позбавляє відповідача частини його законного права.

1.36. По-друге, кімната 1-3 площею 6,5 кв.м за планом будинку фактично є невеликою кімнатою, яка в існуючому плануванні використовувалась як кухня (на що є посилання у справі). Передача її до спільного користування стосовно кімнати, пов`язаної з кімнатами відповідача, суперечить принципу рівних зручностей.

1.37. По-третє, запропонований порядок базується на нинішньому плануванні будинку після самочинної реконструкції. Оскільки реконструкція проведена незаконно, порядок користування не може встановлюватися за таким плануванням.

1.38. 09 червня 2026 року представником позивача надано відповідь на відзив, який обґрунтовує тим, що твердження представника відповідача про те, що набуття ним частки автоматично означає неможливість перегляду порядку користування, не ґрунтується на положеннях ст. ст. 357, 358 ЦК України.

1.39. Принциповою відмінністю є те, що у спірних правовідносинах, відсутній нотаріально посвідчений договір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , щодо порядку користування будинком, при наявності якого фактично мала б місце заміна сторони договору.

1.40. Стверджуючи, що позивача змурував вхід до кімнати 1-3 та унеможливив користування відповідачем вказаною кімнатою, представник відповідача не надає жодних доказів цього.

1.41. Саме щодо відповідача Управлінням державного архітектурнобудівельного контролю Черкаської міської ради були складені акт перевірки, протокол про адміністративне правопорушення, припис про усунення порушень та постанова про адміністративне правопорушення.

1.42. Отже відповідач фактично намагається використати наслідки власних дій як аргумент для збереження існуючого для нього більш вигідного порядку користування будинком.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкас від 26 березня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2.2. У судовому засіданні представник позивача адвокат Коханій О.В. позов підтримав.

2.3. Представник відповідача - адвокат Горобець С.О. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у поясненнях.

3. Положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини

3.1. Відповідно до ст. 8 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - ЄКПЛ), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

3.2. Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

3.3. Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

3.4. За положеннями статті 47 Конституції України та статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

3.5. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

3.6. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3.7. Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

3.8. Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Ця стаття свідчить про те, що первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд.

3.9. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 391 ЦК України).

3.10. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

3.11. За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

3.12. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3.13. Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

4. Фактичні обставини, встановлені судом

4.1. Судом установлено, що 28 січня 1998 року ОСОБА_1 за договором № 60 набув у власність будинок за адресою: АДРЕСА_2 (назва вулиць на сьогодні АДРЕСА_3 . Реєстрація права власності на будинок за позивачем підтверджуєтеся довідками ЧООБТІ від 09 квітня 2012 року та від 25 березня 2021 року №21393о.

4.2. На час придбання будинку позивач перебував у шлюбі з ОСОБА_3 .

4.3. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 лютого 2012 року справа №2-5325-2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

4.4. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 (яке набрало законної сили) встановлено порядок користування будинком АДРЕСА_2 (нині - АДРЕСА_3 , відповідно до якого: ОСОБА_3 виділено: кімнату 1-3 площею 6,5 кв.м, кімнату 1-4 площею 12,4 кв.м, кімнату 1-5 площею 8,2 кв.м - загальною площею 27,10 кв.м; ОСОБА_1 виділено: кімнату 1-6 площею 10,8 кв.м, коридор 1-1 площею 4,8 кв.м, кімнату 1-2 площею 4,2 кв.м - загальною площею 19,80 кв.м.

4.5. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкас від 01 липня 2012 року у справі № 712/6725/13-ц задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину майна. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини прибудови літ. «а», площею 4,8 кв.м. та на 1/2 частини огорожі №1-3, за знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

4.6. 15 грудня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено договір купівлі-продажу 1/2 частини будинку АДРЕСА_2 серія та номер 5490, згідно якого ОСОБА_3 продала належну їй у праві спільної часткової власності 1/2 будинку АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 набув у власність вказану частку.

5. Оцінка Суду

5.1. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

5.2. Підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні будинком є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою цього позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

5.3. Умовами для задоволення про усунення перешкод у користуванні будинком є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

5.4. При встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному зі співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири) з урахуванням його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені в користування приміщення можуть бути і неізольовані, і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

5.5. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 (яке набрало законної сили) встановлено порядок користування будинком АДРЕСА_2 (нині - АДРЕСА_3 .

5.6. Разом з тим, позивач не довів підстав для зміни судом порядку користування між сторонами у справі спірним домоволодінням, встановленим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 червня 2012 року у справі № 2-1155-2012 (яке набрало законної сили).

5.7. Так, звертаючись до суду із даним позовом, позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні будинковолодіння, шляхом виділенням кімнати 1-3 у спільне користування, посилаючись на те, що відповідач чинить перешкоди у користуванні вказаною кімнатою, проте жодного належного та допустимого доказу того, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу матеріали справи не містять.

5.8. З огляду на викладене, суд робить висновок про відмову в задоволенні позову у зв`язку недоведеністю.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

6.1. Судові витрати у виді судового збору не підлягають розподілу з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог, що відповідає положенню ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Черкаським апеляційним судом, якщо таке рішення не буде скасовано.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду складено 19 червня 2026 року.

Суддя: Я.В. Пересунько