Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №712/16135/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №712/16135/25

Суддя: Пономар В. О.

Справа № 712/16135/25

Провадження № 2/712/1306/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Пономаря В.О.,

за участю секретаря судового засідання Рясик Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1.1. Короткий виклад позиції позивача та відповідача

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В обґрунтування позову зазначила, що 29.04.2017 між нею та відповідачем зареєстровано шлюб, який 13.02.2025 розірвано. У період шлюбу, до моменту фактичного припинення шлюбних відносин та ведення спільного господарства, за спільні кошти сторін було придбано легковий автомобіль BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який оформлений на ім`я відповідача та перебуває у його користуванні.

Позивач вказує, що після розірвання шлюбу поділ зазначеного майна між сторонами не здійснювався. За її твердженням, відповідач спочатку обіцяв врегулювати питання поділу майна у позасудовому порядку та сплатити їй половину вартості автомобіля, однак надалі відмовився від добровільного врегулювання спору, не реагує на її звернення та заблокував її номер телефону. У зв`язку з цим позивач вважає, що її право на частку у спільному майні подружжя порушено.

З огляду на вказане ОСОБА_1 просить здійснити поділ спільного майна подружжя, залишивши за нею 100 000 грн частини вартості автомобіля BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеного автомобіля; стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 правом на подання відзиву не скористався.

1.2. Рух справи в суді та процесуальні рішення

Позовна заява ОСОБА_1 24.11.2025 надійшла до Соснівського районного суду м. Черкаси.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.11.2025 позовна заява залишена без руху, позивачу надано семиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків.

Позивачем ОСОБА_1 04.12.2025 подана заява про усунення недоліків. До суду заява надійшла 25.12.2025.

Ухвалою судді від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито позовне провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 03.03.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 19.05.2026 задоволено клопотання позивача про витребовування доказів. Витребувано у відповідача копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Вимоги ухвали суду про витребування доказів відповідачем не виконано, витребуваний документ до суду не подано, причин неможливості його подання суду не повідомлено.

1.3. Позиція сторін у судовому засіданні

Позивач ОСОБА_1 у судові засідання не з`являлася, подала заяви про проведення судових засідань за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності, відзиву на позовну заяву та доказів на спростування позовних вимог не подав, про причини неявки суд не повідомив. З огляду на наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, та відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду, ухвалою суду від 19.06.2026 вирішено проводити заочний розгляд справи.

ІІ. Мотивувальна частина рішення

2.1. Фактичні обставини, встановлені судом

ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) перебували у зареєстрованому шлюбі з 29.04.2017, який розірвано 13.02.2025 рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси.

На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано фотокопії зображень автомобіля марки BMW чорного кольору з реєстраційним номером « НОМЕР_1 ». Водночас ці фотознімки не містять відомостей про дату придбання автомобіля, підстави набуття права власності, особу власника транспортного засобу, VIN-код, номер кузова, дату та країну його реєстрації.

Крім того, матеріали справи містять роздруківку електронного листування від 03.02.2025, у якому обговорюється питання врегулювання спору щодо спільного майна подружжя та автомобіля. Зі змісту перекладеного тексту вбачається, що особа, яка веде листування, зазначає про незгоду із сумою 100 000 грн, необхідність перевірки ринку вживаних автомобілів та можливість вирішення спору судом.

Ухвалою суду від 19.05.2026 за клопотанням позивача витребувано у відповідача копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу / технічного паспорта на автомобіль BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, витребуваний документ до суду не подав, причин неможливості його подання суду не повідомив.

2.2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Зазначена норма встановлює презумпцію спільності майна, набутого у шлюбі, яка може бути спростована належними та допустимими доказами; тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує (див. правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

За приписами ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй/йому особисто. Отже, придбане у шлюбі за відплатним договором майно може бути визнане особистою приватною власністю одного з подружжя лише за умови доведення, що таке придбання відбулося виключно за особисті кошти цього з подружжя, без змішування зі спільними коштами подружжя та без домовленості про набуття у спільну сумісну власність.

При цьому суд враховує, що презумпція спільності майна подружжя, передбачена ст. 60 СК України, застосовується до майна, щодо якого встановлено факт його набуття за час шлюбу. Тобто така презумпція не звільняє сторону, яка звернулася з позовом про поділ майна, від обов`язку довести сам факт існування конкретного майна, його індивідуальні ознаки, належність подружжю та набуття такого майна у період шлюбу.

У справі, що розглядається, позивач просить здійснити поділ автомобіля BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину цього автомобіля та фактично стягнення з відповідача 100 000 грн як частини його вартості. Однак матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б дозволяли суду достеменно встановити, що саме цей транспортний засіб був придбаний сторонами або одним із подружжя у період шлюбу та є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Надані позивачем фотознімки автомобіля марки BMW із реєстраційним номером 6J8 2380 не містять відомостей про власника автомобіля, дату його придбання, підставу набуття права власності, країну та дату реєстрації, VIN-код, номер кузова або інші ідентифікаційні дані, які б давали можливість встановити, що цей транспортний придбаний за час перебуваня сторні у шлюбі та зареєстрований за відповідачем.

Роздруківка електронного листування від 03.02.2025 також не є достатнім доказом для встановлення права власності відповідача на спірний автомобіль. Зі змісту такого листування вбачається лише наявність між сторонами або пов`язаними з ними особами комунікації щодо можливого врегулювання майнового спору та незгоди із сумою 100 000 грн.

Крім того, надане листування подано у вигляді роздруківки з перекладеним текстом, без електронного оригіналу, належного підтвердження автора повідомлення та без засвідчення перекладу.

Суд також враховує, що ухвалою суду від 19.05.2026 у відповідача було витребувано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 . Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, витребуваний документ не подав, причин неможливості його подання суду не повідомив.

Водночас саме по собі невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів не може автоматично замінити належні докази факту набуття майна у шлюбі, права власності відповідача на це майно та його вартості. Таку процесуальну поведінку відповідача суд оцінює відповідно до ст. 89 ЦПК України у сукупності з іншими доказами, однак вона не усуває обов`язку позивача довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. За змістом статей 77, 78, 80, 81 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. У справах про поділ майна подружжя суд повинен встановити не лише факт перебування сторін у шлюбі, а й наявність конкретного майна, яке підлягає поділу, правовий режим цього майна та його вартість. За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості визначити склад спільного майна подружжя та спосіб його поділу.

Окремо суд звертає увагу, що позивач заявила вимоги про визнання за нею права власності на 1/2 частину автомобіля та одночасно про залишення за нею 100 000 грн частини вартості цього автомобіля. З огляду на положення ст. 71 СК України, поділ неподільної речі, зокрема транспортного засобу, може здійснюватися шляхом визнання за одним із подружжя права власності на річ із присудженням іншому грошової компенсації або шляхом визначення часток у праві власності.

Проте позивачем не надано експертної оцінки, звіту суб`єкта оціночної діяльності, висновку експерта, договору купівлі-продажу чи інших доказів, які б підтверджували ринкову вартість автомобіля або обґрунтованість заявленої до стягнення суми 100 000 грн. Отже, розмір заявленої позивачем компенсації також не доведений належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт належності відповідачу автомобіля BMW 320, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , факт набуття цього автомобіля у період шлюбу сторін за спільні кошти подружжя, а також дійсну вартість автомобіля та розмір належної позивачу компенсації.

Отже, підстави для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину зазначеного автомобіля або для стягнення з відповідача 100 000 грн як частини його вартості відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

2.3. Щодо розподілу судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що судові витрати у справі складаються із судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду в розмірі 1 211,20 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 суд відмовляє, підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат зі сплати судового збору немає. У зв`язку з цим судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає залишенню за позивачем та відшкодуванню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 7, 9, 11-13, 81-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19.06.2026.

Найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Пономар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua