Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №712/272/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 712/272/25

Провадження № 2/711/1821/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді Скляренко В.М.,

при секретарі Дігтяр А.С., Слабко Ю.М.

за участі:

представник відповідача Тарасенко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» про визнання дій протиправними та зобов`язання здійснити перерахунок заборгованості, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нижня Горова, 115», –

в с т а н о в и в :

Представник позивача – адвокат Постригань Т.Л., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги від 30.12.2024р., – звернулась до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01.08.2020р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 18 607,24 грн.;

- зобов`язати ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , виключивши суму боргу, нараховану після 01.08.2020р. в розмірі 18 607,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . В грудні 2024 року позивач отримав від ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» рахунок на сплату за житлово-комунальні послуги з якого довідався, що дана компанія обліковує по особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість у розмірі 18 607,26 грн. за послугою «управління багатоквартирним будинком» по квартирі позивача та щомісячно додатково нараховує плату у розмірі 351,08 грн. Натомість з 01.08.2020р. позивач жодних послуг по управлінню багатоквартирним будинком від відповідача не отримував, жодних договорів не підписував. З 07.11.2019р. здійснено державну реєстрацію ОСББ «Нижня Горова, 115», яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З 01.08.2020р. ОСББ здійснює управління даним будинком, а позивач оплачує вартість таких послуг на користь ОСББ «Нижня Горова, 115». 30.12.2024р. позивач звернувся до ТОВ «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» за роз`ясненням нарахувань та розрахунком заборгованості по особистому рахунку № НОМЕР_1 , внаслідок чого йому стало відомо, що на виконання положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 15.05.2019р. №550 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків» ТОВ «Сантехбудконструкція» визначено переможцем конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків м. Черкаси та призначено управителем багатоквартирних будинків м. Черкаси, згідно переліком, затвердженим рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 23.04.2019р. № 474 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 12.02.2019р. № 158 «Про затвердження документації для проведення конкурсу з призначенням управителя багатоквартирних будинків м. Черкаси», у тому числі щодо будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 20.05.2019р. між ТОВ «Сантехбудконструкція» та від імені співвласників багатоквартирного будинку, виконавчим комітетом Черкаської міської ради, було укладено договір №108 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, у відповідності до п. 1 якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно вимог законодавства та умовами цих договорів, а ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» є правонаступником ТОВ «Сантехбудконструкція» в частині надання послуг з управління багатоквартирними будинками. Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №108 від 20.05.2019р. є чинним та обов`язковим до виконання сторонами починаючи з 21.05.2019р. Разом з тим, позивач стверджує, що договір №108 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 20.05.2019р., укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» (правонаступником якого є ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6») та виконавчим комітетом Черкаської міської ради від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , – припинив свою дію у липні 2020 року. Припинення дії такого договору обумовлено рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку про створення ОСББ та перехід на форму управління шляхом самозабезпечення, що оформлене протоколом від 26.12.2019р. та про яке було повідомлено відповідача. За таких обставин, нарахування відповідачем плати за послуги з управління багатоквартирним будинком щодо квартири позивача, починаючи з серпня 2020 року, є неправомірним.

Відповідач заперечив проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відсутність предмету спору, а також на те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.

17.01.2025р. Соснівським районним судом м. Черкаси відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

15.10.2025р. Соснівським районним судом м. Черкаси постановлено ухвалу про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку з тим, що в процесі розгляду справи відповідачем було здійснено перерахунок заборгованості по особовому рахунку позивача.

24.12.2025р. Черкаським апеляційним судом скасовано ухвалу суду від 15.10.2025р. про закриття провадження у справі, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 19.02.2026р. матеріали цивільної справи направлено на розгляд до Придніпровського районного суду міста Черкаси на підставі ч. 1 ст. 30, ч. 1, 2 ст. 31 ЦПК України за підсудністю.

13.03.2026р. Придніпровським районним судом м. Черкаси справу прийнято до свого провадження і призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У письмовому відзиві, який надійшов до суду 20.01.2026р., відповідач просив відмовити у позові. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що позовні вимоги стосуються фактичного зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком по особовому рахунку № НОМЕР_1 , виключивши суму боргу, нараховану після 01.08.2020р. в розмірі 18 607,24 грн. Підставою для проведення такого перерахунку є вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування такого боргу. Таким чином обидві позовні вимоги не можуть розглядатися поокремості, адже взаємопов`язані одна з одною та фактично перебувають у тісному причинно-наслідковому зв`язку одна з одною, тобто зобов`язання відповідача провести необхідний позивачу перерахунок випливає саме з визнання нарахування такої заборгованості протиправним. Натомість ще на стадії розгляду справи відповідачем проведено перерахунок заборгованості по всьому багатоквартирному будинку, в тому числі і по особовому рахунку позивача, внаслідок чого списано більшу суму заборгованості ніж та, що зазначена в позовній заяві. Отже наразі між сторонами відсутній предмет спору, оскільки заборгованість перерахована, і в подальшому не нараховувалася та не нараховується, а відтак позовні вимоги не підлягають до задоволення.

25.05.2026р. усною ухвалою суду до участі у справі залучено ОСББ «Нижня Горова, 115» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

02.06.2026р. від ОСББ «Нижня Горова, 115» на адресу суду надійшли пояснення щодо обставин спору. У такій заяві вказується, що ОСББ «Нижня Горова, 115» вважає неправомірним нарахування відповідачем позивачу плати за послуги з управління багатоквартирним будинком, визначені у договорі №108 від 20.05.2019р., укладеному між ТОВ «Сантехбудконструкція» та виконавчим комітетом Черкаської міської ради, починаючи з серпня 2020 року та повністю погоджується з позовними вимогами і не заперечує проти їх задоволення в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились та не повідомили про причини неявки. Проте представником позивача 10.02.2026р. подано до суду заяву, в якій викладено клопотання провести всі судові засідання у справі за відсутності позивача та його представника, а також зазначено, що зазначено, що сторона позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі і наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача – адвокат Тарасенко А.Ю., який діє на підставі ордеру від 17.04.2026р., - в судовому засіданні заперечив проти позову. Пояснив, що відповідачем фактично у повному обсязі в добровільному порядку задоволені позовні вимоги, оскільки здійснений перерахунок нарахувань по особовому рахунку позивача ще в лютому 2025 року, про що складений відповідний акт звіряння взаєморозрахунків. Зазначив, що натепер фактично відсутній предмет спору, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ПЦК України. Додатково зазначив про необґрунтованість вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу. Зауважив, що позивачкою обрано неналежний спосіб захисту, який не передбачений законом, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

16.06.2026р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є співвласником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

20.05.2019р. між ТОВ «Сантехбудконструкція» (правонаступником якого є ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6») та виконавчим комітетом Черкаської міської ради, від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , укладено Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_3 (далі Договір № 108 від 20.05.2019), за умовами якого управитель зобов`язався надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов`язалися оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору.

Облік взаєморозрахунків щодо оплати послуг з управління багатоквартирним будинком, які надаються ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» щодо квартири позивача, здійснюється відповідачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім`я позивача.

07.11.2019р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань внесено відомості про реєстрацію юридичної особи - ОСББ «Нижня Горова, 115», яке створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 /а.с. 33 том 1/.

29.12.2019р. були проведені загальні збори ОСББ «Нижня Горова, 115», на яких були прийняті рішення, які оформлені протоколом №2 від 26.12.2019р., зокрема, відмовитись від послуг з управління багатоквартирним будинком, які надає ТОВ «УК «Нова якість» Дільниця 6», та з 01.03.2020р. перейти на форму управління багатоквартирним будинком шляхом самозабезпечення /а.с. 83-85 том 1/.

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради №584 від 07.07.2020р. «Про дострокове припинення договорів з управителем про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» вирішено вважати достроково припиненим Договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №108 від 20.05.2019р.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.04.2021р. у справі № 925/98/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2021р., зобов`язано ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» передати ОСББ «Нижня Горова, 115» за актом приймання-передачі примірник технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок по АДРЕСА_2 .

Вказаним рішенням суду встановлено, що ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» було належним чином повідомлено про зміну форми управління будинком по АДРЕСА_2 листами від 14.11.2019р., 01.07.2020р., 29.07.2020р. Крім того, з приводу припинення договору №108 прийнято рішення Черкаською міською радою і тому вся передбачена чинним законодавством та договором №108 документація на будинок повинна бути передана позивачу.

Відповідні обставини фактично не заперечуються сторонами і підтверджуються судовими рішеннями у судових справах №711/975/21 /а.с. 34-37 том 1/, №711/5407/24 /а.с. 38-42, 119-123 том 1/, №925/98/21 /а.с. 44-60 том 1/, №712/265/25 /а.с. 166-169 том 1/, №711/1650/25 /а.с. 170-183 том 1/, які стосуються обставин однорідних правовідносин за участю відповідача та різних співвласників ОСББ «Нижня Горова, 115».

Отже Договір №108 від 20.05.2019р. фактично припинив свою дію у липні 2020 року.

Згідно з довідкою ОСББ «Нижня Горова, 115» станом на 31.12.2024р. позивач не має заборгованості перед ОСББ з оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території /а.с. 16 том 1/.

Водночас, з копії квитанції (рахунку на сплату за житлово-комунальні та інші послуги) за грудень 2024 року та копії акту звіряння взаємних розрахунків за період з 21.05.2019р. по 31.12.2024р. слідує, що відповідач продовжував нараховувати позивачу плату за послуги з управління багатоквартирним будинком, внаслідок чого станом на 31.12.2024р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковувалась заборгованість споживача в розмірі 18 607,26грн. /а.с. 14-15, 17 том 1/.

В той же час у березні 2025 року відповідачем здійснено перерахунок розміру заборгованості з оплати послуг з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2020р. по 28.02.2025р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 , внаслідок чого списано всі суми нарахувань за такий період в загальному розмірі 19 309,35 грн., а за березень 2025 року відповідні нарахування не здійснювались. Внаслідок такого перерахунку станом на 31.03.2025р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 у відповідача не обліковується ніяких сум заборгованості, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків від 31.03.2025р., складеним відповідачем, а також рахунком на оплату за березень 2025 року, що надісланий відповідачем позивачу /а.с. 137, 164-165/.

Позивач стверджує, що нарахування відповідачем вартості послуг з управління будинком щодо його помешкання є неправомірним, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Таким чином між сторонами існує спір щодо порядку нарахування вартості та оплати житлово-комунальних послуг, який регулюється положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦК), Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 №1023-ХІІ (далі – Закон №1023), Закону України від 14.05.2015 №417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі – Закон №417).

Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Статтею 322 ЦК передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 360 ЦК співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести - відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом №417.

Статтею 9 даного Закону передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Статтями 6, 7 Закону №417 визначені права та обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема співвласники мають право брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; співвласники зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників врегульовано статтею 10 Закону №417.

Зокрема, до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до абзацу 4 частини 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону №417, якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Передбачене зазначеною нормою право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вищевказаного строку.

Дана норма імплементована у Типовому договорі про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018р., а також Договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком №108 від 20.05.2019р., укладеному між ТОВ «Сантехбудконструкція» (правонаступником якого є ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6») та виконавчим комітетом Черкаської міської ради від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, законодавством та безпосередньо Договором №108 від 20.05.2019р. передбачені випадки односторонньої відмови від Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що Договір №108 від 20.05.2019р., укладений між ТОВ «Сантехбудконструкція» (правонаступником якого є ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6») та виконавчим комітетом Черкаської міської ради від імені співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , фактично припинив свою дію у липні 2020 року, а тому нарахування відповідачем позивачу плати за послуги з управління багатоквартирним будинком починаючи із 01.08.2020р. є неправомірним.

В аспекті доводів сторони відповідача про недопустимість обраного позивачем способу судового захисту у спірних правовідносинах суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір, у свою чергу, не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05.06.2018 у справі №338/180/17; від 11.09.2018 у справі №905/1926/16; від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц; від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц; від 06.04.2021 у справі № 925/642/19.

В цьому контексті слід звернути увагу, що цивільні правовідносини ґрунтуються на засадах добросовісності та розумності, які передбачають закріплений на законодавчому рівні обов`язок учасників цивільних відносин правомірно здійснювати свої права у межах, наданих договором або актами цивільного законодавства, та утримуватися від дій, які можуть порушити права інших осіб чи завдати шкоди, а також утримуватись від зловживання правом в інших формах (ст. 13 ЦК). Право особи на захист свого цивільного права виникає у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК).

За загальним правилом обчислення управителем багатоквартирного будинку (надавач послуг) заборгованості з оплати послуг по утриманню будинку щодо помешкання споживача стосується договірного зобов`язання. З огляду на особливості цивільно-правових відносин, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності їх учасників, облік надавачем послуг по особовому рахунку споживача будь-якої заборгованості сам по собі не створює для споживача ніяких зобов`язань. В той же час, якщо споживач не має наміру сплачувати борг за певний період, бо не згоден із визначеним управителем його розміром та підставами його нарахування, а управитель, керуючись свободою розсуду, повторно здійснить нарахування заборгованості за певний період часу, то споживач надалі одержуватиме від надавача послуг вимоги про сплату боргу у розмірі, який він заперечує. Це може провокувати споживача помилково, всупереч волі сплатити суму боргу.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що питання про правомірність здійснення нарахування відповідачем співвласникам ОСББ «Нижня Горова, 115» вартості послуг з управління будинком на умовах Договору №108 від 20.05.2019h/ неодноразово було предметом судового розгляду. Незважаючи на те, що фактично Договір №108 від 20.05.2019h/ вважається припиненим з липня 2020 року, відповідач продовжував тривалий час здійснювати нарахування сум заборгованості по особовому рахунку позивача. Тривалість та систематичність такої практики відповідача свідчить про обґрунтованість доводів позивача про те, що відповідач допускав зловживання своїми правами і така поведінка суперечить засадам добросовісності.

Таким чином, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, вимога позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування боргу є обґрунтованою та відповідає критеріям ефективності способу захисту, оскільки задоволення такої вимоги відновлює порушені права позивача та встановлює між сторонами правову визначеність, яка полягає у правомірному обчисленні взаєморозрахунків між виконавцем та споживачем комунальних послуг в період часу з 01.08.2020р. й дотепер, за умови відсутності між сторонами договірних відносин.

З огляду на наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу боргу за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01.08.2020р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком, то за матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем ще у березні 2025 року в добровільному порядку здійснено перерахунок заборгованості особовому рахунку позивача № НОМЕР_1 , внаслідок чого станом на 31.03.2025р. відповідачем констатовано відсутність відповідної заборгованості позивача.

Відтак, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки відповідач вже здійснив перерахунок заборгованості за надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

За таких обставин суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За обставинами справи судом встановлено, що судові витрати по справі складаються з судового збору та витрат позивача на правову допомогу.

При зверненні до суду позивач не сплачував судовий збір, оскільки на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від його сплати. В позовній заяві було заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, одна з яких задоволена судом за результатом розгляду справи. За таких обставин з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20грн.

Позивач просив компенсувати йому за рахунок відповідача витрати з оплати правової допомоги адвоката в сумі 23 000 грн.

Відповідач заперечив відповідність таких витрат критеріям реальності та співмірності зі складністю справи. У відзиві відповідач, заперечуючи проти вимог про відшкодування витрат позивача на правову допомогу, наголошував, що представник позивача здійснювала представництво інтересів багатьох співвласників ОСББ «Нижня Горова, 115», подаючи тотожні за змістом позови у різних судових справах (711/1650/25, 712/265/25, 711/5407/24), по яких вже наявні остаточні судові рішення, що свідчить про наявність сталої судової практики з приводу тотожних спорів. Також відповідач зазначав, що представник позивача – адвокат Постригань Т.Л. – не брала безпосередньої участі у судових засіданнях, а процесуальні дії сторони позивача систематично вчиняються з метою затягування справи та створення штучних підстав для обґрунтування збільшеного розміру витрат на правову допомогу.

Разом з тим, за матеріалами справи судом встановлено, що в якості доказів обґрунтування позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано копії наступних документів: договір про надання правничої допомоги від 30.12.2024р. з додатковою угодою №1 від 30.12.2025р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №227 від 13.02.2006р.; ордер серії СА №1135509 від 30.12.2024р.; розрахунки (детальний опис послуг) від 12.02.2025р. та від 28.10.2025р.; акти юридичних послуг від 12.02.2025р. та від 28.10.2025р.

Надаючи оцінку вимогам позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч.4, 5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Проте, у частині третій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною другою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин четвертої, п`ятої, дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019р. у справі № 915/237/18, від 24.10.2019р. у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020р. у справі № 904/3583/19.

Також у постановах Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з оплати послуг адвоката за визначеною умовами договору погодинною ставкою за вчинення наступних процесуальних дій:

1)підготовка позовної заяви, 11год., 11 000 грн.;

2)підготовка відповіді на відзив, 4год., 4 000 грн.;

3)підготовка апеляційної скарги на ухвалу суду від 15.10.2025р., 8год., 8 000 грн.

В аспекті доводів відповідача суд звертає увагу, що у пункті 3.2 рішення Конституційного Суду від 30.09.2009 №23-рп/2009 роз`яснено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу – це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо. Отже сам факт того, що адвокат не брав безпосередньої участі у судовому процесі та не вчиняв процесуальних дій (підписання позову; участь в судових засіданнях тощо) не свідчить про те, що ним не надавалась правова допомога відповідному учаснику процесу. Оцінка відповідності правової допомоги критеріям реальності здійснюється судом на підставі доказів, наданих сторонами.

Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що за своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Про це свідчать ті обставини, що адвокат Постригань Т.Л. неодноразово надавала правову допомогу іншим співвласникам цього ж багатоквартирного будинку в аналогічних справах (№711/5407/24, №712/265/25, №711/1650/25), по яким вже наявні судові рішення, які набрали законної сили.

До того ж, суд враховує процесуальну поведінку сторін, зокрема в тій частині, що відповідачем фактично було задоволено половину первісних позовних вимог в добровільному порядку. У свою чергу сторона позивача наполягала на необхідності розгляду по суті позовних вимог в їх повному обсязі в первісній редакції, що стало підставою для часткового задоволення позову.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 23 000 грн. є необґрунтованою та неспівмірною з реальним обсягом правової допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, а також не відповідає критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується складанням процесуальних документів).

За таких обставин, беручи до уваги зміст позовних вимог, складність справи, сутність спірних правовідносин, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, процесуальну поведінку учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 3000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об`єм справи, тривалість судового провадження, а також результат розгляду справи судом, зміст і значення остаточного рішення суду для сторін та висновок суду про часткове задоволення позовних вимог в межах половини заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-84, 89, 95, 137, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 6» щодо нарахування ОСОБА_1 боргу за надання послуг з управління багатоквартирним будинком з 01.08.2020р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 18 607,24грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» Дільниця 6» (ЄДРПОУ 43081287, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смілянська, буд. 145, м. Черкаси) на користь держави судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова Якість» «Дільниця 6» (ЄДРПОУ 43081287, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смілянська, буд. 145, м. Черкаси) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) суму коштів в розмірі 3 000 грн. в якості компенсації витрат на правову допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: В.М. Скляренко