Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №695/2494/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24 червня 2026 рокуСправа №: 695/2494/26

Номер провадження 3/695/1111/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ушакова К.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає по АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 КУпАП,

в с т а н о в и в:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №981877 від 02.06.2026 ОСОБА_1 31.05.2026 о 20.30 год. поблизу кафе «BULOCHNA» по вул. Черкаська у м. Золотоноша Черкаської області ухилялася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 Сімейного Кодексу України, щодо догляду та виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: остання знаходилася в громадському місці в п`яному вигляді, чим ображала людську гідність та громадську мораль, чим порушила ч. 1 ст. 178 КУпАП. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала. Зазначила, що її донька ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння не перебувала.

Заслухавши ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Частиною третьою статті 184 КУпАП передбачена відповідальність у разі вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей.

Згідно з вимогами діючого адміністративного законодавства, а саме ч. 3 ст. 184 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Об`єктивна сторона ст. 184 КУпАП полягає в умисному вчиненні дій особою, направлених на невиконання своїх батьківських обов`язків. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Із вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів не вбачається наявність умисних дій чи бездіяльності направлених на ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, враховуючи вищезазначене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні об`єктивні ознаки, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Суддя приходь до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом та не підтверджена доказами, які приєднані до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 184, 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів.

Суддя: К.М. Ушакова