Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №549/188/26 — Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/188/26

провадження № 2/549/184/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавській області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участю секретаря судового засідання Давиденко Ю.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Петрової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чорнухи в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького обласного центру зайнятості в особі Покровської філії про визнання дій протиправними та зобов`язання припинити дію трудового договору,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Донецького обласного центру зайнятості в особі Покровської філії, про визнання дій протиправними та зобов`язання припинити дію трудового договору. В подальшому, представником позивача було подано заяву про зміну позовних вимог.

ОСОБА_2 як внутрішньо переміщена особа звернулася до Лубенської міськрайонної філії Полтавського обласного центру занятості в пошуках роботи. Після проведеної консультації їй не було запропоновано відповідної вакансії та було відмовлено в наданні статусу безробітної, враховуючи наявність чинного трудового договору, який зареєстровано в Покровській філії Донецького обласного центру занятості.

Позивач звернулася до директора Покровської філії Донецького обласного центру занятості з письмовою заявою від 04.09.2025 щодо надання роз`яснень з приводу припинення трудового договору, який є підставою для відмови в наданні статусу безробітної.

10.09.2025 позивач звернулася до директора Покровської філії Донецького обласного центру занятості з письмовою заявою про зняття з реєстрації трудового договору № 05151100271 від 02.06.2011.

У письмових роз`ясненнях Покровської філії Донецького обласного центру занятості вказано, що у разі смерті роботодавця відсутня можливість виконати процедуру зняття з реєстрації договору у центрі занятості. У такому випадку розірвання трудового договору здійснюється в судовому порядку, а зняття договору з реєстрації центром занятості відбувається на підставі відповідного рішення суду.

З огляду на викладене, позивач просить припинити дію трудового договору у зв`язку зі смертю роботодавця.

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача Покровської філії Донецького обласного центру занятості подав відзив на позов, в якому зазначив, що подання позову позивачем спричинено об`єктивними обставинами, на які не може вплинути жоден учасник даної справи, окрім суду. Відповідач не заперечує проти задоволення позову.

У судовому засіданні представник позивача, підтримала позовні вимоги та зазначила, що позивач не наполягає вважає за необхідне стягувати з відповідача на її користь витрати зі сплати судового збору та просила не вирішувати питання розподілу судових витрат.

Представник відповідача у судовому засіданні надала пояснення, що трудові відносини між позивачкою та ФОП ОСОБА_3 фактично припинені, що підтверджується даними Пенсійного фонду України. Роботодавець позивача після припинення трудових відносин з ОСОБА_2 подав відповідні відомості до Пенсійного фонду України, однак не провів реєстрацію припинення трудових відносин у центрі зайнятості, як того вимагало законодавство. У зв`язку з смертю роботодавця не можливо зняти трудовий договір з реєстрації. Відповідач не заперечувала проти задоволення позовних вимог. Просить суд не покладати витрати зі сплати судового збору на відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доводам та запереченням сторін в сукупності з наданими письмовими доказами, оцінивши докази у справі, суд дійшов наступного висновку.

01 червня 2011 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено безстроковий трудовий договір №05151100271, на підставі якого позивача було прийнято на посаду продавця продовольчих товарів.

01 червня 2011 року договір зареєстровано Добропільським міським центром зайнятості, номер договору - 05151100271, про що відповідальною особою у договорі (пункт 16) зроблено відповідний запис.

Згідно відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, 01.06.2021 зроблено запис про прийняття на роботу ОСОБА_2 , в графі роботодавець вказано НОМЕР_1 ОСОБА_3 . 25 липня 2021 року зроблено запис про звільнення з роботи за сумісництвом на підставі ст.38 КЗпПУ.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час ОСОБА_2 має статус внутрішньо переміщеної особи та звернулася до центру зайнятості з метою отримання статусу безробітного. Позивачу було відмовлено з огляду на наявність чинного зареєстрованого трудового договору з фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3 .

04.09.2025 позивач звернулася до Покровської філії Донецького обласного центру занятості з заявою про надання письмових роз`яснень стосовно відмови у наданні статусу безробітного.

09.09.2025 від Покровської філії Донецького обласного центру занятості надійшла письмова відповідь № 14.7.2/2501/14.1-15-25 відповідно до якої позивачу відмовлено у наданні статусу безробітного на підставі наявності чинного трудового договору № 05151100271 від 02.06.2011, зареєстрованого у Добропільському міському центрі занятості. Зняття з реєстрації трудових договорів, укладених до 01.01.2015, здійснюється відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю», шляхом звернення до центру занятості.

10.09.2025 ОСОБА_2 звернулася до Покровської філії Донецького обласного центру занятості з заявою про зняття з реєстрації трудового договору №05151100271 від 02.06.2011 .

10.09.2025 від Покровської філії Донецького обласного центру занятості надійшла письмова відповідь № 14.7./2530/14.1-15-25, зі змісту якої вбачається наступне: «Відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08.06.2001, зняття з реєстрації трудового договору здійснюється за зверненням роботодавця та працівника до центру занятості. Однак у разі смерті роботодавця (що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_3 від 30.03.2024) відсутня можливість виконати процедуру зняття з реєстрації договору у центрі занятості. У такому випадку розірвання трудового договору здійснюється в судовому порядку, а зняття договору з реєстрації центром занятості відбувається на підставі відповідного рішення суду.»

Згідно зі ст. ст.21, 24 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату.

Відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом. Тому і рішення про розірвання трудового договору приймається власником або органом управління підприємства, установи, організації, який наділений такими повноваженнями.

Трудове законодавство України передбачає єдині загальні підстави припинення трудового договору (ст.36 КЗпП). Для деяких категорій працівників у законодавстві встановлений і ряд додаткових підстав (статті 37,41 КЗпП та інші законодавчі акти).

При звільненні працівника в трудову книжку повинні вноситися записи про причини (підстави) звільнення відповідно до формулювання їх у законодавстві і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Всі підстави припинення трудового договору можна класифікувати в залежності від двох критеріїв: 1) виду юридичного факту, який є причиною припинення; 2) волевиявлення яких саме суб`єктів спричинило припинення трудового договору.

За першим критерієм розрізняється припинення трудового договору в зв`язку з певними подіями (закінчення строку договору, смерть працівника), а за другим - у зв`язку з певними юридичними діями: взаємне волевиявлення сторін; ініціатива працівника; ініціатива власника або уповноваженого ним органу; ініціатива третіх осіб, які не є стороною трудового договору; порушення правил прийому на роботу.

Таким чином, припинення трудових відносин має виражатись у певній юридичній формі.

Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою» від 08 червня 2001 року № 260 та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України відь08 червня 2001 року № 260, Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами-роботодавцями до трудових книжок працівників.

Зняття з реєстрації трудового договору у разі його розірвання за ініціативою фізичної особи у випадках, визначених Кодексом законів про працю України, за відсутності працівника, проводиться у строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, за умови подання фізичною особою (або дорученням уповноваженою нею особою): примірника трудового договору; заяви про зняття трудового договору з реєстрації із зазначенням дати звільнення з роботи працівника та підстав розірвання зазначеного договору; копій документів, що підтверджують: надсилання працівникові повідомлення про намір розірвати з ним трудовий договір (рекомендованим листом з повідомленням про вручення). У разі коли вручити поштове відправлення неможливо, подаються копії підтвердних документів; проведення передбаченого законодавством розрахунку з працівником або копію платіжної відомості із зазначенням суми депонованої заробітної плати.

У цьому випадку центр зайнятості повідомляє працівника про зняття з реєстрації трудового договору.

Таким чином, запис на примірниках трудового договору про його зняття з реєстрації робиться на підставі здійсненого фізичною особою-підприємцем запису про підстави припинення трудового договору.

Відповідно до положень Порядку зняття з реєстрації трудового договору можливо вчинити лише за умови присутності як роботодавця, так і працівника з відповідними документами.

Делегування повноважень зі звільнення працівника іншій особі, яка не є стороною в договорі, законом не допускається.

Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин фізичною особою-роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї із сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили про припинення дії трудового договору.

Законодавство про працю встановлює всемірну охорону трудових прав працівників.

Приписи ст. 43 Конституції України та ст.22 КЗпП України забороняють будь яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Конституційний Суд України розглядає право на працю, визначене ст. 43 Конституції України, як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом (Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004, № 14-рп/2004, від 16.10.2007, № 8-рп/2007 та від 29.01.2008, № 2-рп/2008). Свобода праці передбачає можливість особи займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по своїй суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Припинення трудових відносин тісно пов`язано зі свободою його праці, оскільки праця може виконуватися саме до того часу поки останній не вирішить припинити її виконання або з інших підстав.

При цьому, припинення трудових правовідносин має безпосередній вплив на можливість мати реалізацію прав на зайнятість (не заборонену законодавством діяльність осіб, пов`язану із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі), працевлаштуванням на роботі (посаді).

Так, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених згаданими актами або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або не настання певної події.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вимогами ст.ст. 13, 81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ході судового розгляду було встановлено, що фактично трудові відносини між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, однак роботодавцем про це було поінформовано лише органи Пенсійного фонду, з відповідною заявою про зняття з реєстрації трудового договору, укладеного відносини між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до органів центру зайнятості не було подано.

Отже, роботодавцем ФОП ОСОБА_3 не дотримано встановлену чинним станом на дату припинення трудових відносин законодавством процедуру припинення трудових відносин із найманим працівником, а саме: в частині реєстрації припинення трудового договору.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.

Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).

Отже, враховуючи фактичну відсутність роботодавця у зв`язку з його смертю завершити процедуру оформлення звільнення, а саме зняття з реєстрації Покровської філії Донецького обласного центру занятості трудового договору, відтак унеможливлює позасудовий механізм припинення трудових правовідносин. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати припинення трудового договору, підлягають до задоволення.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.

Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем було сплачено 1331,20 грн. судового збору.

Проте, оскільки представник позивача Якимова О.В. не заперечувала про понесення судових витрат за рахунок позивача, та просила не вирішувати питання розподілу судових витрат пов`язаних зі сплати судового збору, суд під час ухвалення даного рішення не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 223, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Донецького обласного центру зайнятості в особі Покровської філії (ЄДРПОУ:03491004, адреса: Донецька область, м.Краматорськ, бульвар Краматорський, буд. 41) про зобов`язання здійснити реєстрацію припинення трудового договору задовольнити.

Зобов`язати Донецький обласний центр зайнятості в особі Покровської філії зареєструвати припинення трудового договору № 05151100271 від 01 червня 2011 року, зареєстрованого 02 червня 2011 року, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та повідомити про припинення трудового договору Пенсійний фонд України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василюк Т. М.