Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №554/17951/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №554/17951/25

Суддя: Сініцин Е. М.

Дата документу 25.06.2026Справа № 554/17951/25

Провадження № 2-а/554/47/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд м. Полтави в складі:

головуючий суддя: Сініцин Е.М.

за участю секретаря: Кувіти М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, в залі суду, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача інспектор Савченко Сергій Анатолійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що 06 грудня 2025 року інспектором Департаменту патрульної поліції відносно нього було винесено постанову серії ЕНА №6288317 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

В постанові зазначено, що справу розглянуто 06.1.2025 року о 05:32:11 по вулиці Соборності, 37 у м. Полтава, інспектором Управління патрульної поліції в Полтавській області про те, що 05.12.2025 року о 21:55:22 ОСОБА_2 керував на вулиці Соборності, 37 м. Полтави, транспортним засобом КІА СЕRАТО з номерним знаком НОМЕР_1 у темну пору добу без ввімкнених фар ближнього світла, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорія, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній договір обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пункти 2.4 і 19.1 ПДР України.

Постанову серії ЕНА №6288317 від 06 грудня 2025 року винесену відносно нього вважає незаконною.

Так, інспектор незаконно і безпідставно зупинив автомобіль, без доказів того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом у темну пору добу без ввімкнених фар ближнього світла, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорія, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Інспектор не пред`явив йому належного посвідчення а також доказів того, що він керував транспортним засобом у темну пору добу без ввімкнених фар ближнього світла, не склав протокол, надзвичайно довго незаконно його утримував, незаконним способом встанови його особу, не повідомив позивача про час та місце розгляду справи, здійснив розгляд справи у його відсутність з порушенням встановленої процедури і порядку її розгляду.

На підтвердження вказаних ним обставин надав диск з відео файлами.

Враховуючи викладене, він просить суд скасувати постанову серії ЕНА №6288317 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

Позивач та його представник – адвокат Ошека О.А. на адресу суду надіслали заяви, в яких просили розглядати справу в загальному провадженні, викликати в судове засідання свідка, який перебував в автомобілі в статусі пасажира, провести фототехнічну криміналістичну експертизу.

Представник Департаменту патрульної поліції направив до суду відзив, у якому зазначив про непогодження з позовними вимогами, про повне виконання інспектором вимог закону при притягненні позивача до адміністративної відповідальності, вказував на правові підстави притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

А також вказали, що зупинивши транспортний засіб, працівник поліції підійшов до особи, яка керувала автомобілем (як пізніше встановилось - до Позивача), представився та назвав причину зупинки, а саме порушення п.19.1 (а) ПДР (відео – 21 год. 57 хв.). У відповідь Позивач відповів, що не знав, що фари не ввімкнені. Працівник поліції попросив Позивача пред`явити для перевірки водійські документи у відповідності до п.2.1 та п.2.4. ПДР України (о 21 год. 57 хв.), на що отримав відмову.

О 22 год. 06 хв. поліцейський пред`явив своє службове посвідчення, а о 22 год. 11 хв. 45 сек. продемонстрував Позивачу відеодоказ порушення ним вимог ПДР.

О 22 год. 14 хв. поліцейський повідомив водієві про заборону подальшого руху до встановлення його особи, а також запропонував останньому пройти медичний огляд у медичному закладі для встановлення чи не встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на що отримав відмову. В подальшому, після встановлення особи водія, на Позивача було складено адмінпротокол за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП (судова справа №554/17683/25, судом І інстанції Позивача визнано винним. Наразі справа перебуває в апеляційному суді).

Впродовж всього часу спілкування поліцейського з водієм, іншими працівниками поліції проводилися оперативні заходи щодо встановлення особи водія зупиненого транспортного засобу «KIA CERATO» н.з. НОМЕР_1 , оскільки особа власника авто (відповідно до фото з бази даних МВС) візуально не співпадала з особою водія.

О 04 год. 29 хв. за допомогою встановленої поліцейськими оперативної інформації вдалося отримати первинні дані особи водія, ним виявився ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

О 04 год. 44 хв. поліцейським було зачитано права особи, яка притягається до адмінвідповідальності (ст.268 КУпАП) та ст.63 Конституції України й розпочато відносно гр. ОСОБА_1 розгляд адміністративної справи за ознаками ч.2 ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки ним вчинено два порушення ПДР (на підставі ст. 36 КУпАП об`єднано).

На пропозицію отримати копію винесеної постанови, гр. ОСОБА_3 відмовився.

До Постанови додається відео фіксація з нагрудної відеокамери (бодікамери), відео з автомобільного відеореєстратора та відео з системи відеонагляду «Безпечна Полтавщина (раніше - Безпечне місто)», а також оригінал відео з камери спостереження «Безпечна Полтавщина».

Просять відмовити Позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, а також виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Слід зазначити, що ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25.06.2020 року у справі №520/2261/19 зроблено висновок, що визначений вищезгаданою правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Крім того, ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, на підставі яких він виніс оскаржуване рішення.

Обов`язок позивача подати докази разом із поданням позовної заяви закріплений в ч.2 ст.79 КАС України.

Позивачем не заявлялось про неможливість подати докази у встановлений законом строк, як цього вимагає ч.4 ст.79 КАС України.

В частині 2 статті 74 КАС України закріплено - Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, суд вважає, що позивачем необґрунтований виклик в судове засідання свідка, який перебував в автомобілі в статусі пасажира і не зможе підтвердити чи спростувати факт не включення ближнього світла фар водієм, а свідчення про розвиток подій, що відбувалися з 05 на 06 грудня 2025 року не стосується предмету спору.

Заява про проведення фототехнічної криміналістичної експертизи фотознімків і відеозаписів також необґрунтована, не вказані мета її призначення; питання, які потрібно вирішити; не вказано, яке значення вона має для справи і з`ясування яких обставин, і що для встановлення цих обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право; не міститься ствердження позивача про оплату експертизи. Суд вважає, що заява про проведення фототехнічної криміналістичної експертизи фотознімків і відеозаписів є безпідставною і не підлягає задоволенню.

На підставі ч.4 ст.161 та ч.2 ст.79 КАС України, суд дійшов висновку про розгляд справи в спрощеному провадженні, а позивачем не обґрунтовані заявлені клопотання про розгляд справи в загальному провадженні.

Судом встановлені наступні обставини.

В Постанові серії ЕНА №6288317 від 06 грудня 2025 року зазначено, що 05.12.2025 року о 21:55:22 годині, ОСОБА_3 керував транспортним засобом КІА СЕRАТО з номерним знаком НОМЕР_1 на вулиці Соборності, 37 м. Полтави, у темну пору добу без ввімкнених фар ближнього світла, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорія, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній договір обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пункти 2.4 і 19.1 ПДР України та був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень.

Досліджуючі надані відповідачем відеозаписи, суд дійшов висновку, що на транспортному засобі КІА СЕRАТО, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , не були включені фари ближнього світла у темну пору добу, водій не пред`явив посвідчення водія відповідної категорія, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній договір обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив пункти 2.4 і 19.1 ПДР України.

Відповідно до п. 19.1 (а) ПДР України - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на всіх механічних транспортних засобах, що рухаються, повинні бути ввімкнені фари ближнього (дальнього) світла

Згідно до п.2.4. ПДР України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, а саме: посвідчення водія, реєстраційних документ на транспортний засіб та чинний страхований поліс.

На відео чітко видно, що автомобіль рухався без включених фар ближнього світла у темну пору добу, після чого був зупинений інспектором на підставі пп.1 п.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Інспектор підійшов до автомобіля з боку водія і повідомив ОСОБА_1 про причини зупинки, після чого пройшов до переду автомобіля, що чітко видно на відеозапису, і знову сказав водію про не включення ближнього світла фар на автомобілі.

ОСОБА_3 відповів, що не знав, що фари не ввімкнені.

Позивачеві о 04 год. 44 хв. були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України.

О 05 год. 24 хв. інспектор виніс постанову, де вказані обставини, порушення водієм пунктів ПДР України, строки оскарження винесеної постанови.

Постанова була оголошена позивачу.

Суд вважає, що дії інспектора відповідали вимогам чинного законодавства, автомобіль був зупинений внаслідок виявлення інспектором порушення водієм ОСОБА_1 Правил Дорожнього Руху України, водію роз`яснені права за ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, винесена Постанова, яка повністю відповідає вимогам ст.283 КУпАП з урахуванням особи правопорушника і розміру призначеного йому штрафу.

Доводи позивача про те, що інспектор незаконно і безпідставно зупинив автомобіль, без доказів того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом у темну пору добу без ввімкнених фар ближнього світла, не пред`явив посвідчення водія відповідної категорія, реєстраційні документи на транспортний засіб та чинний страховий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, спростовані належними та допустимими доказами, що надані відповідачем.

До зазначення позивача відносно не складання інспектором протоколу, суд відноситься критично.

Відповідно до п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджену Наказом МВС України від 07.11. 2015 за № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не доведено протиправність винесеної відносно нього Постанови Серії ЕНА №6288317 від 06.12.2025 року, оскільки з належних та допустимих доказів, що надані відповідачем – відеозаписів, що здійснені поліцейськими на нагрудні відео реєстратори, а також з камер системи «Безпечне місто», що узгоджуються між собою, встановлено, що відомості викладені в оскаржуваній постанові відповідають дійсності.

Постанова винесена та оголошена в порядку ст.285 КУпАП, її зміст відповідає ст.283 КУпАП.

Суд вказує, що невизнання обставин вчинення правопорушення за наявності належних та допустимих доказів його вчинення не може бути підставою для визнання Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності незаконною.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими та такими, що у повній мірі спростовані відповідачем.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Постанова серії ЕНА №6288317 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень, винесена відповідно до вимог чинного законодавства, тому необхідно відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.139 КАС України.

В позові відмовлено, тому судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 74, 76, 79, 139, 242-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В адміністративному позові ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа на стороні відповідача інспектор Савченко Сергій Анатолійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 .

Відповідач – Департамент патрульної поліції, місцезнаходження – 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код в ЄДРПОУ – 40108646.

Суддя: Е.М. Сініцин.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua