Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №135/1028/26 — Ладижинський міський суд Вінницької області

Суд: Ладижинський міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №135/1028/26

Суддя: Волошина Т. В.

Справа № 135/1028/26

Провадження № 3/135/340/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25.06.2026 м. Ладижин

Суддя Ладижинського міського суду Вінницької області Волошина Т.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його законного представника ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з ВП №3 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи

11.06.2026 о 23:05 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вулиці П.Кравчика біля коледжу ВНАУ неповнолітній водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – мопедом марки «Viper Mustang», б/н, не зареєстрованим в Україні у встановленому порядку.

Своїми діями неповнолітній ОСОБА_2 порушив пункти 2.9 «в» 30.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР), тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Крім того, 11.06.2026 о 23:05 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вулиці П.Кравчика біля коледжу ВНАУ неповнолітній водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – мопедом марки «Viper Mustang», б/н, не маючи права керування таким транспортним засобом.

Своїми діями неповнолітній ОСОБА_2 порушив пункт 2.1 «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Крім того, 11.06.2026 о 23:05 в місті Ладижин Гайсинського району Вінницької області по вулиці П.Кравчика біля коледжу ВНАУ неповнолітній водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом – мопедом марки «Viper Mustang», б/н, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager 6820» під відеозапис, результат 1,60‰.

Своїми діями неповнолітній ОСОБА_2 порушив пункт 2.9. «а» ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали про притягнення неповнолітнього ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних адміністративних правопорушень об`єднані в одне провадження, справі присвоєно єдиний унікальний номер 135/1028/26.

2. Пояснення осіб, які беруть участь у провадженні

У судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_2 в присутності свого законного представника – матері ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, підтвердив факт керування транспортним засобом за вказаних в протоколі обставин та вживання алкогольного пива. Вказав, що під час зупинки працівниками поліції мопеда під його керуванням, він на вимогу не показав посвідчення водія, оскільки в нього його не має. Також підтвердив той факт, що транспортний засіб, яким він керував за викладених в протоколі обставин, не зареєстрований у встановленому порядку. Він усвідомлює, що закон не тільки забороняє йому керувати транспортними засобами, які є не зареєстрованими в Україні у встановленому порядку, та за відсутності посвідчення водія відповідної категорії, а також встановлює адміністративну відповідальність за порушення вказаних обмежень. Щодо процедури огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та порядку складання протоколів зауважень не має. Водночас щиро розкаявся, просив суворо не карати. Вказав, що має достатній матеріальний стан, а тому спроможний оплатити штраф у разі притягнення його судом до такої міри відповідальності, а також судовий збір.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 вказала, що до процедури оформлення працівниками поліції адміністративних матеріалів відносно її сина та законності притягнення до адміністративної відповідальності в цілому, будь-яких претензій не має. Просила суворо не карати її сина.

3. Встановлені судом обставини, оцінка доказів та правова кваліфікація дій.

Дослідивши матеріали справ про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його законного представника, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення в діях такої особи всіх елементів складу адміністративного правопорушення — об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

З аналізу наведених норм убачається, що оцінці підлягає як кожний доказ окремо, так і всі здобуті докази в їх сукупності. На підставі такої оцінки суд має дійти обґрунтованого висновку щодо належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного узгодження сукупності фактичних даних для вирішення питання про наявність чи відсутність події та складу адміністративного правопорушення у діях особи, стосовно якої складено протоколи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Велика палата ЄСПЛ зазначила, що будь-яка особа, яка володіє або керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки використання транспортних засобів потенційно може завдати серйозної шкоди. Такі особи добровільно погоджуються нести підвищену відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у межах правового регулювання дорожнього руху.

Суд відмічає, що під час розгляду провадження в суді, законні інтереси неповнолітнього ОСОБА_2 були представлені його законним представником – матір`ю ОСОБА_1 , що відповідає міжнародним засадам, на яких ґрунтується розгляд провадження щодо неповнолітніх, у тому числі щодо забезпечення ефективного захисту їхніх інтересів.

3.1. Щодо кваліфікації дій неповнолітнього ОСОБА_2 за частиною 6 статті 121 КУпАП

Вина неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин безспірно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Зокрема, у справі міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690663 від 12.06.2026, складений уповноваженою службовою особою відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Зі змістом протоколу неповнолітній ОСОБА_2 ознайомлений.

Відповідно до пункту 30.1 ПДР власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до пункту 2.9 «в» ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення.

Факт керування транспортним засобом – мопедом марки «Viper Mustang», б/н, не зареєстрованим у встановленому порядку неповнолітній ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив.

За таких обставин, вважаю доведеним те, що неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом не зареєстрованим в Україні в установленому порядку, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною 6 статті 121 КУпАП.

3.2. Щодо кваліфікації дій неповнолітнього ОСОБА_2 за частиною 2 статті 126 КУпАП

Вина неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин безспірно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Зокрема, у справі міститься протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690650 від 12.06.2026, складений уповноваженою службовою особою відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Зі змістом протоколу неповнолітній ОСОБА_2 ознайомлений.

Факти керування транспортним засобом – мопедом марки «Viper Mustang», б/н, та відсутність у нього посвідчення водія відповідної категорії неповнолітній ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив.

Відповідно до положень статті 14 ЗУ «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ст. 16 ЗУ «Про дорожній рух»).

Відповідно до положень пунктів 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, ці Правила відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Учасником дорожнього руху є особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин, велосипедист, а також особа, яка рухається в кріслі колісному; водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Пунктом 1.9 ПДР України, передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.1«а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно частини 9 статті 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Як встановлено, неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія відповідної категорії.

За таких обставин, вважаю доведеним те, що неповнолітній ОСОБА_2 будучи особою, яка не має права керування транспортним засобом, керував транспортним засобом, тобто вчинив правопорушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП.

3.3. Щодо кваліфікації дій неповнолітнього ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Вина неповнолітнього ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин безспірно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості.

Зокрема, до таких доказів належать:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 690671 від 12.06.2026, складений уповноваженим працівником поліції відповідно до вимог статті 256 КУпАП. Зі змістом протоколу неповнолітній ОСОБА_2 ознайомлений;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, у якому зафіксовано виявлені у неповнолітнього ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини), а також результат огляду за допомогою приладу «Drager 6820» — 1,60 проміле. Зі змістом акту неповнолітній ОСОБА_2 ознайомлений під відеозапис;

- показники тесту від 12.06.2026, отримані за допомогою газоаналізатора «Drager 6820», згідно з якими у видихуваному повітрі неповнолітнього ОСОБА_2 виявлено 1,60 проміле алкоголю, що свідчить про його перебування в стані алкогольного сп`яніння;

- направлення від 12.06.2026 о 01:10 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зафіксовано виявлені у неповнолітнього ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю) та зазначено заклад охорони здоров`я — КП «Ладижинська міська лікарня»;

- відеозапис з нагрудної камери поліцейського, долучений до матеріалів справи, який був оглянутий судом у судовому засіданні та містить безперервну відеофіксацію спілкування працівника поліції з неповнолітнім ОСОБА_2 , проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Drager 6820», оголошення результату огляду та роз`яснення йому прав. Відеозапис не містить ознак монтажу чи переривання, а дії поліцейського не свідчать про порушення встановленого законом порядку проведення огляду.

Оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вони отримані у встановленому законом порядку, доповнюють і узгоджуються між собою та підтверджують факт керування неповнолітнім ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що було зафіксовано у спосіб, передбачений статтею 266 КУпАП, із застосуванням спеціального технічного засобу, дозволеного до використання.

Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі — ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують зазначені Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпунктом «а» пункту 2.9 ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначеної заборони передбачена статтею 130 КУпАП.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Законодавець, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв додатковий обов`язок — на вимогу працівника поліції проходити в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Отже, установлена сукупність доказів переконливо свідчить про те, що 12.06.2026 неповнолітній ОСОБА_2 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 ПДР України. У його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

4. Призначення адміністративного стягнення

Відповідно до ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 121, 126 та 130 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд не знаходить підстав для застосування до неповнолітнього ОСОБА_2 заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП, а тому вважає, що він підлягає адміністративній відповідальності на загальних підставах.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом (посадовою особою), адміністративне стягнення накладається в межах санкції, установленої за більш серйозне з числа вчинених правопорушень. До основного стягнення в такому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке із вчинених правопорушень.

Судом установлено, що неповнолітній ОСОБА_2 вчинив три адміністративні правопорушення, передбачені частиною 6 статті 121, частиною 2 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП, матеріали про які надійшли до суду щодо однієї й тієї самої особи та розглядаються одночасно. За таких обставин адміністративне стягнення підлягає накладенню з урахуванням правил, визначених частиною другою статті 36 КУпАП.

Порівняння санкцій зазначених норм дає підстави для висновку, що більш серйозним із вчинених правопорушень є правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки санкція цієї норми передбачає накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк, тоді як санкції частини 6 статті 121 та частини 2 статті 126 КУпАП передбачають менш суворе адміністративне стягнення.

Відповідно до статті 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер учиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Обставиною, що пом`якшує відповідальність неповнолітнього ОСОБА_2 , суд визнає його щире розкаяння, повне визнання вини та вчинення правопорушення неповнолітнім. Обставин, що обтяжують відповідальність, під час розгляду справи не встановлено.

Також суд бере до уваги характер допущених порушень, їх взаємозв`язок, а особливо — керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що становить підвищену небезпеку для безпеки дорожнього руху, життя і здоров`я його учасників. Саме тому застосування до неповнолітнього ОСОБА_2 адміністративного стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП відповідає як характеру вчиненого, так і завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення.

З урахуванням вимог статті 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд доходить висновку, що накладення на неповнолітнього ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини першої статті 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік є необхідним, достатнім і справедливим.

5. Судовий збір

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає стягненню з особи, на яку накладено таке стягнення.

З урахуванням установленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 665 грн 60 коп., які підлягають стягненню з неповнолітнього ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись статтями 13, 23, 33, 36, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 ст. 121, ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з неповнолітнього ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити неповнолітньому ОСОБА_2 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua