Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №129/2280/26 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/2280/26

Провадження по справі № 2/129/2110/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі головуючої судді Бондар О.В.,

розглянув без участі сторін та їх представників в порядку загального позовного провадження у м. Гайсині цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради, в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,-

установив:

09.06.2026 р. до суду надійшла позовна заява, в якій Орган опіки та піклування Гайсинської міської ради просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в обґрунтування заявлених вимог вказує, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в свідоцтві про народження ОСОБА_4 записана матір`ю, відповідно до рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області позбавлена батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитину мати покинула в квітні 2018 року у віці п`ять місяців, з того часу ОСОБА_2 самостійно займався вихованням доньки ОСОБА_4 , вони проживали разом з донькою в Житомирській області, в подальшому переїхали до с.Тимар Гайсинського району Вінницької області, де проживали разом з співмешканкою ОСОБА_5 . ОСОБА_6 . 06.02.2025 за ініціативою батька дитини ОСОБА_2 лабораторією «GENECODE diagnostics» була проведена генетична експертиза щодо батьківства ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 , згідно результатів висновку (лабораторний номер аналізу HID25-1539, номер заключения MGU1596) - біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_2 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » повністю виключено, тому ОСОБА_2 відмовився від доньки ОСОБА_1 , 2017 р.н., та в подальшому не має наміру та бажання піклуватись про її стан здоров`я та забезпечувати її належний фізичний та духовний розвиток, брати участь у її утриманні та вихованні. Дитина залишилася без батьківської опіки.

Представник позивача Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради Грабовенко О.В. у поданій до суду заяві просила розгляд справи провести у її відсутність, позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у поданій до суду заяві просив розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю і беззаперечно.

З урахуванням позицій сторін та досліджених доказів, суд визнає за необхідне позов задовольнити повністю з таких міркувань.

Встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Калинівка Калинівського району Вінницької області, батьками в свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 зазначено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.12).

Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Гайсинської міської ради від 04.06.2026 р. в інтересах дитини ОСОБА_1 Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16.01.2019 (набрало чинності 19.02.2019) ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.15-18).

За актом №1-26 складеного 01.06.2026 старостою Жерденівського старостинського округу, за повідомленням ОСОБА_2 про те, що він не є біологічним батьком ОСОБА_1 та не бажає її утримувати, виховувати та піклуватися про неї, а тому дитину ОСОБА_1 відповідно до розпорядження Виконавчого комітету Гайсинської міської ради №49-од від 01.06.2026 було негайно відібрано та поміщено до педіатричного відділення КНП «Гайсинська ЦРЛ ГМР» (а.с.19-20, 21-22).

Згідно результатів висновку генетичної експертизи щодо батьківства ОСОБА_2 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 (лабораторний номер аналізу HID25-1539, номер заключения MGU1596) лабораторії «GENECODE diagnostics» біологічне батьківство донора зразка маркованого « ОСОБА_2 » щодо донора зразка маркованого « ОСОБА_1 » повністю виключено (а.с.25).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації об`єднаних націй (ООН) “Про права дитини”, за якою в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (принцип верховенства інтересів дитини).

Відповідно до ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться пунктах 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав, тобто наданих батькам до досягнення дитиною повноліття прав на її виховання, захист її інтересів, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст. 150 СК України, батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, моральний та духовний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на коленого з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Згідно ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15,16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для їїнормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, молена розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Оскільки, ОСОБА_2 після отримання результатів висновку генетичної експертизи щодо його батьківства відносно його малолітньої доньки ОСОБА_4 (лабораторний номер аналізу HID25-1539, номер заключения MGU1596) лабораторії «GENECODE diagnostics», відповідно до якого біологічне батьківство повністю виключено, відмовився від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в подальшому не має наміру та бажання піклуватись про її стан здоров`я та забезпечувати її належний фізичний та духовний розвиток, брати участь у її утриманні та вихованні, то задля якнайкращого забезпечення інтересів дитини, з метою захисту її прав ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав щодо його малолітньої дочки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір 1331,20 грн. необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 3 Конвенції Організації об`єднаних націй (ООН) «Про права дитини», ст. 164 СК України, ст. 9, 12, 13, 81, 89, 211, 223, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду

Суддя: