Рішення від 18 червня 2026 р. у справі №554/5387/26 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №554/5387/26

Суддя: Вірченко О. М.

Справа № 554/5387/26

Номер провадження 2-а/541/39/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 червня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої вимоги наступним. 08 квітня 2026 року відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6991622, згідно якої позивач допустив порушення п. 9.8 ПДР України, та прийнято рішення про накладення штрафу за ч. 2 ст. 122 КУпАП в сумі 510 грн. Позивач вважає, що вказану постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, постанова не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає скасуванню, оскільки він не порушував ПДР України. Фактично самого розгляду справи з дотриманням вимог ст.ст. 245-249, 251, 268, 252, 271 КУпАП не було, а відбулось механічне винесення постанови без всебічного повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. При винесенні постанови було грубо порушено закріплене ст. 59 Конституції України та ст. 271 КУпАП право позивача на захист. Просив оскаржувану постанову визнати протиправною та скасувати.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав. Зазначив, що його транспортний засіб автоматично вмикає ближнє світло фар при запуску транспортного засобу і на панелі приладів світиться відповідний індикатор, на який позивачем було звернуто увагу відповідача. Можливо була поламка цього датчика. Штраф винесено згідно ст. 122 ч. 2 КУпАП, що не відповідає порушенню ПДР за пунктом 9.8, оскільки ст. 122 КУпАП свідчить про користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, а він здійснював саме рух по прямій і не змінював напрямок руху. За тим правопорушенням, яке зазначено в постанові, відповідальність настає за ст. 125 КУпАП за порушення п. 19 ПДР.

Представник Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Зазначене в постанові правопорушення зафіксоване на відеореєстратор стаціонарного посту Лубни. На його думку, факт вчинення правопорушень є доведеним, немає жодних підстав для скасування постанови. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивачем не надано жодного доказу на спростування обставин, які викладені в оскаржуваній постанові (а.с. 51-57).

Вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов наступного висновку.

Постановою від 08 квітня 2026 року серії ЕНА № 6991622 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за порушення п. 9.8 ПДР за те, що ОСОБА_1 08 квітня 2026 року о 07 год 33 хв. на а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський М-03 207 км керував транспортним засобом Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АГРО ЖИВЛЕННЯ», без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху України (ПДР України), відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).

Відповідно до повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 08 квітня 2026 року розгляд справи щодо вчиненого ОСОБА_1 правопорушення призначено на 18 год 00 хв. 08 квітня 2026 року в приміщенні УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2в). Копію даного повідомлення позивач одержав 08 квітня 2026 року, що підтверджується його підписом. У вказаному повідомленні ОСОБА_1 роз`яснено, що у разі неприбуття та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи, справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься відповідно до вимог ст. 268 КУпАП (а.с. 45).

Положеннями ст. 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи про порушення правил дорожнього руху, в тому числі визначені ч. 2 ст. 122 Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як передбачає ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністрації, правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному закон порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність, адміністративного правопорушення, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач оспорює факт вчинення ним адміністративного правопорушення, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте жодного доказу на обґрунтування своєї позиції, порушення працівниками поліції порядку розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та порушення права позивача на захист до суду не надав.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем суду надано відеозапис з фіксацією керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар. На вказаному відео зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Renault Kangoo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту. Так, на відео зафіксовано, що транспортний засіб після зміни руху рухався без увімкнених фар ближнього світла; увімкнення світла фар було здійснено водієм лише після подачі інспектором поліції вимоги про зупинку транспортного засобу. При цьому, інспектором поліції роз`яснювались позивачу його права, в тому числі – на захист, було повідомлено, яке порушення допущено водієм. Позивач, в свою чергу, заявив клопотання про перенесення розгляду справи, щоб скористуватися правом на захист. Сам розгляд справи відбувався за відсутності позивача, оскільки у вказаний час він не з`явився на розгляд справи.

Під час перегляду відеозапису, наданого відповідачем, у суду не виникло сумніву, що позивач керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар поза межами населеного пункту, чим порушив п. 9.8 Правил дорожнього руху України (ПДР України), відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

П. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353 встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

У відповідності до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 9.8 ПДР України під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене: а) у колоні; б) на маршрутних транспортних засобах, що рухаються по смузі, позначеній дорожнім знаком 5.8, назустріч загальному потоку транспортних засобів; в) на автобусах (мікроавтобусах), що здійснюють перевезення організованих груп дітей; г) на великовагових, великогабаритних транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів; ґ) на транспортному засобі, що буксирує; д) у тунелях. На всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар. В умовах недостатньої видимості на механічних транспортних засобах можна ввімкнути дальнє світло фар або додатково протитуманні фари за умови, що це не буде засліплювати інших водіїв.

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме – порушення вимог п. 9.8 ПДР України, поліцейський 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Жуков В.О. 08 квітня 2026 року о 18 год 15 хв. розглянув адміністративну справу за адресою: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці Полтавський район, Полтавська область за місцезнаходженням Управління патрульної поліції в Полтавській області. Ним було прийнято рішення про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн накладено на позивача в межах санкції статті, встановленої ч. 2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно із ст. 90 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що відповідачем надані беззаперечні докази, які підтвердили правомірність його дій, а також факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме – надано відеозапис, на якому зафіксований факт порушення позивачем п. 9.8 ПДР. Оскаржувана постанова містить інформацію про відеофіксацію правопорушення, в п. 7 вказаної постанови зазначено, що до неї додається відео з бодікамери 470713,470337, з відеокамери СП Лубни, яке було надано суду.

Думка позивача, що при винесенні оскаржуваної постанови порушено порядок розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, порушено його право на захист, спростовується повідомленням про запрошення до підрозділу патрульної поліції, відповідно до якого позивачу було забезпечено його право скористатися правовою допомогою, розгляд справи перенесено на 18 год 00 хв. 08 квітня 2026 року.

На підставі вищезазначеного, судом встановлено, що в діях позивача є порушення пункту 9.8 ПДР та наявні підстави притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 08 квітня 2026 року серії ЕНА № 6991622 є законною, обґрунтованою, винесеною поліцейським 2 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Жуковим В.О. у межах своїх повноважень, з дотриманням вимог ст.ст. 280, 283 КУпАП, тому постанову необхідно залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

Керуючись ст.ст. 5, 6, 71, 160-163 КАС України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2026 року.

Суддя: О. М. Вірченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua