Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів)
Дата: 24 червня 2026 р.
Справа: №539/2771/26
Суддя: Пилипчук М. М.
Справа № 539/2771/26
Провадження № 3/539/478/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; проживає на АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ; працює керівником Малого приватного підприємства фірма «Авторембуд») за частиною першою статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2026 року справу № 539/2771/26 передано для розгляду судді Пилипчуку М. М.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09 червня 2026 року № 5472/12/16-31-04-06-06, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузях переробної промисловості та будівництва управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Полтавській області Міщенко К. Г., ОСОБА_1 ставиться у вину несвоєчасне подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з плати за землю за лютий 2026 року по терміну сплати 30 березня 2026 року (фактично сплачено 02 квітня 2026 року),чим порушив пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України (далі – ПК України).
Вказані обставини підтверджуються актом про результати камеральної перевірки від 12 травня 2026 року № 6544/16-31-04-06-05/32358654 та протоколом про адміністративне правопорушення від 09 червня 2026 року № 5472/12/16-31-04-06-06.
За викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 163-2 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Згідно з частиною першою статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.
Пунктом 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення від 09 червня 2026 року № 5472/12/16-31-04-06-06 стали відомості, викладені в акті від 12 травня 2026 року № 6544/16-31-04-06-05/32358654 про результати камеральної перевірки Малого приватного підприємства фірма «Авторембуд».
В свою чергу, в акті про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 12 травня 2026 року № 6544/16-31-04-06-05/32358654 зазначено, що дані перевірки свідчать про порушення статті 124 ПК України, згідно з вимогами якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Разом із тим, відомості про надсилання акта за результатами проведення камеральної перевірки платнику податків в матеріалах справи відсутні.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566, якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений Протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До Протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в податкових органах та які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Зі змісту акта про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 12 травня 2026 року № 6544/16-31-04-06-05/32358654 вбачається, що при перевірці використано інформаційні системи Державної податкової служби України, звітна податкова декларація з плати за землю за 2026 рік.
Разом із тим, документи та дані, на підставі яких проводилась камеральна перевірка і складено акт від 12 травня 2026 року, в матеріалах справи відсутні, що позбавляє суд можливості перевірити правильність її висновків щодо порушення ОСОБА_1 термінів сплати узгодженої суми податкових зобов`язань.
Будь-які інші докази, окрім зазначених акта та протоколу про адміністративне правопорушення, складених працівниками ГУ ДПС у Полтавській області, у матеріалах справи відсутні.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а становить лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи та акт обвинувачення, який має містити конкретне обвинувачення. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, а суд не вправі самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення або конкретизувати його зміст, оскільки це становило б порушення права на захист та принципу рівності сторін, що випливає із засад судочинства, закріплених у статті 129 Конституції України.
Акт про результати камеральної перевірки у силу норм ПК України лише фіксує обставини, встановлені під час перевірки, та факти виявлених можливих порушень законодавства, не є остаточним документом, не породжує самостійних правових наслідків для платника податків і не є актом індивідуальної дії, а тому сам по собі також не може слугувати належним і допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджені належними доказами. Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як кримінальне обвинувачення, а тому до таких справ застосовується стандарт доведення поза розумним сумнівом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об`єктивну сторону, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.
З огляду на встановлені обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить викладення об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 163-2 КУпАП, із викладом фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення, її винуватість у вчиненні інкримінованого правопорушення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред`явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Диспозицією частини першої статті 163-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).
Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП, є неподання або несвоєчасне подання посадовою особою підприємства, установи, організації платіжного доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів). Суб`єктом цього правопорушення є спеціальний суб`єкт - посадова особа, на яку покладено обов`язок подання таких платіжних доручень. Суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Таким чином, з диспозиції частини першої статті 163-2 КУпАП убачається, що вона носить бланкетний характер і передбачає відповідальність за порушення конкретних норм податкового законодавства України.
У даній категорії справ формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів повинні бути чіткими та зрозумілими.
Положення статті 256 КУпАП вказують на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до пунктів 7, 8 розділу II Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право надати пояснення і зауваження щодо змісту Протоколу. Пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення вносяться до Протоколу і засвідчуються підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення та зауваження можуть додаватися до Протоколу окремо, про що у Протоколі робиться запис. При складанні Протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка у Протоколі.
Норми права визначають, що судовий розгляд проводиться лише в межах обвинувачення, яке міститься у протоколі про адміністративне правопорушення і встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Конкретність пред`явленого особі обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, забезпечує для неї можливість організувати ефективний захист своїх інтересів.
Слід звернути увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності ОСОБА_1 , внаслідок чого він був позбавлений можливості надати свої пояснення та зауваження за суттю вчиненого правопорушення, реалізувати інші права, передбачені статтею 256 КУпАП, та належним чином організувати свій захист.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події і складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі.
Ураховуючи викладене, надавши належну оцінку та аналіз наявним у справі доказам, з`ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-2 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 23, 36, 163-2, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 285 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 163-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.
Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання законної сили.
Суддя М. М. Пилипчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua