Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №539/2312/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/2312/26

Провадження № 3/539/408/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Гуменюк Г.М. розглянувши матеріали, які надійшли з Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , не працюючої,

за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу серії ВАД №995348 від 14.05.2026 року, гр. ОСОБА_1 15.04.2026 року перебуваючи за місцем проживання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення належних умов навчання свого малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який навчається у 2-А класі Першої гімназії ім. М.Номиса, оскільки дитина не відвідувала навчальний заклад без поважної причини в період з 12.09.2025 року по 15.04.2026 року, чим, порушила, ст. 150 Сімейного кодексу та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства», за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_3 будучи у встановленому законом порядку особисто своєчасно сповіщеною про місце і час розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

За рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відтак судом постановлено розглядати справу за особистої відсутності ОСОБА_3 котра не повідомила про причину неявки в судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, приходжу до таких висновків.

Згідно ч. 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.12 Закону України «Про освіту» повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти. Повна загальна середня освіта має три рівні освіти: початкова освіта тривалістю чотири роки; базова середня освіта тривалістю п`ять років; профільна середня освіта тривалістю три роки.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи, дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №995348 від 14.05.2026 року; листом директора Першої гімназії ім. М.Номиса про те, що учень 2-А класу школи ОСОБА_2 з 12.09.2025 по 15.04.2026 не відвідує школу без поважних на те причин, кількість пропусків складає 136 робочих днів; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.05.2026 року, згідно яких зазначає що син не відвідував школу так як вона має намір перевести дитину в іншу школу; копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ; копією постанови від 23.01.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП.

За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, тобто – ухилення батьків, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей вчинене повторно протягом року, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності за зазначеною статтею та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.2 ст.184 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, яка неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності, вважаю, що відповідним і достатнім у даному випадку є накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави.

Відповідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір. Згідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вимоги ст. 40-1 КУпАП, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 , судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 184, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Згідно ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органам державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у десятиденний строк з дня її проголошення,в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня винесення постанови.

Суддя Лубенського міськрайонного суду Г.М. Гуменюк