Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №552/9528/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/9528/25

Провадження № 2/552/3941/26

РІШЕННЯ

і м е н е м у к р а ї н и

23.06.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

за участі

представника позивача Червінського І.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу № 552/9528/25 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «Кредобанк» 25.11.2025 звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 19.03.2021 ОСОБА_2 , уклав кредитний договір № іро21263, відповідно до умов якого банк видав відповідачу кредит в сумі 488000 грн на строк до 02.12.2036.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 19.03.2021 між банком та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки.

Позивач вказував, що відповідачем зобов`язання за договором не виконуються, заборгованість станом на 12.11.2025 складає 589538,73 грн, з яких прострочена заборгованість за основним боргом 465533,98 грн, проценти 124004,75 грн.

Також позивач зазначав, що з метою добровільного врегулювання спору 06.06.2025 на адресу відповідачів були направлені досудові вимоги, які відповідачами залишені без реагування.

В поданій до суду позовній заяві позивач просив стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № іро21263 в розмірі 589538,73 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 26.11.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засіданні.

Відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву не подала.

Відповідач ОСОБА_2 19.01.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що у спірних правовідносинах кредит надавався на споживчі цілі, тому відповідно до статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», банк повинен був попередньо направити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту. Відповідач зазначав, що 06.06.2025 банком направлено засобами поштового зв`язку цінним листом з описом вкладення на адресу позичальника досудову вимогу щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, але вважає, що вказівка у вимозі про строкове повернення кредиту не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги суперечить положенням ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» (за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу). Вказував, що у матеріалах справи відсутні відомості про отримання досудової вимоги відповідачем ОСОБА_2 , тому вважає, що банк не набув відповідного права на погашення всієї кредитної заборгованості за кредитним договором достроково, а на час подачі позову позивач АТ «Кредобанк» має право лише на стягнення з відповідача простроченої заборгованості станом на день подачі позовної заяви.

Також відповідач вказував, що 05.08.2025 його було призвано на військову службу по мобілізації, про що відповідачем було повідомлено позивача відповідною письмовою заявою та надано пакет документів, на нього поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 19.02.2026 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове зсіданні з розгляду справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог просив відмовити з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове зсіданні не з`явилася, будучи повідомленою про дату, час там місце розгляду, про причини неявки не повідомила, з клопотаннями до суду не зверталася.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 19.03.2021 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір № іро21263, згідно з яким відповідачу банк надав кредит у розмірі 488000 грн на строк 220 місяців з терміном повернення до 18.07.2039.

Відповідно до п. 2.2.2 договору кредит надається для придбання нерухомості в кредит – квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 49,1 кв.м.

В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до кредитного договору № іро21263.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що банк умови договору виконав, надав відповідачу кредитні кошти, факт отримання кредиту не заперечується відповідачем ОСОБА_2 в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повертав.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань заборгованість станом на 12.11.2025 складає 589538,783 грн, з яких прострочена заборгованість за основним боргом (тіло) 465533,98 грн, відсотки 124004,75 грн.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом, починаючи з жовтня 2023 року відповідачем порушувалися умови договору про повернення грошових коштів, відповідно, позивач набув права вимагати дострокового повернення позики в порядку, передбаченому ст. 1050 ЦК України.

Статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування», на яку посилається відповідач в поданому до суду відзиві на позовну заяву, передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, позивач 06.06.2026 надіслав на адресу відповідача ОСОБА_2 досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та запропонував відповідачу сплатити заборгованість.

Зазначена вимога не була задоволена відповідачем ОСОБА_2 ні протягом 30 днів, ні протягом 60 днів.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18) Велика Палата Верховного Суду виклала висновок, що боржник зобов`язаний виконати його обов`язок відповідно до умов договору. Тобто, порушивши права або законні інтереси кредитора, боржник зобов`язаний поновити їх, не чекаючи на повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту чи на звернення до суду з відповідним позовом. Враховуючи приписи статей 526, 527 і 530 ЦК України, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання відповідних спорів. Невиконання кредитором обов`язку з направлення такого повідомлення (вимоги) не означає відсутність порушення його прав, а тому він може вимагати у суді виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту.

Оскільки відповідач порушив умови договору, у позивача виникло право на вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Щодо тверджень відповідача про те, що на нього розповсюджуються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не має права нараховувати відсотки, судом враховується наступне.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі з 05.08.2025, призваний по мобілізації з 05.08.2025.

З наданого до суду розрахунку заборгованості встановлено, що позивач з 05.08.2025 припинив нарахування відсотків за кредитним договором.

Відповідно, позивачем дотримані вимоги ч. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та не порушено права відповідача як військовослужбовця.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № іро21263 між позивачем АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_3 19.03.2021 було укладено договір поруки, згідно з яким відповідач ОСОБА_3 , як поручитель, взяла на себе зобов`язання відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов`язань в повному обсязі за кредитним договором.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 взятих на себе за договором обов`язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Кредобанк» до відповідачів про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

З відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №іро21263 від 19.03.2021 у розмірі 589538 грн 73 коп.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог з відповідачів на користь позивача АТ «Кредобанк» підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові втрати в розмірі зі сплати судового збору в розмірі 8843,08 грн в рівних частках з кожного.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № іро21263 від 19.03.2021 у розмірі 589538 грн 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» витрати зі сплати судового збору з кожного в розмірі по 4421 грн 54 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 25.06.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко