Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №531/560/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/560/26

номер провадження 2/531/677/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Герцова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Капленко Є.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Кредитсервіс», через представника, звернулося до Карлівського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №240408-010 від 08.04.2024 у розмірі 64143,52 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що 08.04.2024 року між ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №240408-010, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого кредитодвець надає позичальнику кредит у розмірі 45454,55 на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим договором.

ТОВ «Кредитсервіс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 45454,55 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 12,00%, що в грошовому еквіваленті складає 5454,55 грн.

Зважаючи на те, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у ОСОБА_1 станом на 25.11.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 64143,52 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту 30724,02 грн; простроченої заборгованості за процентами 33419,50 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 19.03.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

До суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, який надсилався відповідачу, з відміткою «Адресат відсутній», у зв`язку з цим ухвалою суду від 20.04.2026 року здійснено перехід на розгляд справив порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в позовній заяві просив справу розглядати без участі представника позивача, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причина неявки не відома, заяви, клопотання, відзив на позов від відповідача не надходили.

Враховуючи викладене, та зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у відповідності до положень ст. 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

08 квітня 2024рокуміж ТОВ «Кредитсервіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №240408-010, за яким кредитодавець надає позичальнику кредиту розмірі вказаному у договорі, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені договором. Кредит надається позичальнику шляхом перерахування на банківський (картковий) рахунок позичальника. Умови надання кредиту: сума кредиту становить 45 454,55 грн, сума на карту 40 000,00 грн, строк, на який надається кредит 365 днів, кількість щомісячних платежів 12, комісія за видачу кредиту 12,00% від суми кредиту, денна процентна ставка 0,19%, орієнтовна реальна річна процентна ставка 1859,70%, сума щомісячного платежу становить 5908,47 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 141 984,93 грн. Номер картки позичальника НОМЕР_1 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Вказаний договір було підписано відповідачкою шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором W18558.

Із довідки про укладення договору вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , подала до ТОВ «Кредитсервіс» заявку на кредит 06.04.2024 року о 10 год. 05 хв. Ідентифікація позичальника здійснювалася в інформаційно-телекомунікаційній системіhttps://recredit.ua. Акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором) з ТОВ «Кредитсервіс» здійснювалося в інформаційно-телекомунікаційній системіhttps://recredit.ua.

Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано Паспорт споживчого кредиту.

ТОВ «Кредитсервіс» на банківський рахунок позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 40000,00 грн., із урахуванням стягнутої одноразової комісії за видачу кредиту, яка визначена кредитним договором, у розмірі 12,00 %, що в грошовому еквіваленті складає 5454,55 грн.

На підтвердження надання кредиту на підставі вказаного договору ТОВ «Кредитсервіс» було надало платіжну інструкцію №558 від 08 квітня 2024 року, відповідно до якої ТОВ «Кредитсервіс» було перераховано кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 40000,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем ТОВ «Кредитсервіс», відповідачка має заборгованість у розмірі 64143,52 грн., яка складається із: 30724,02 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 33419,50 грн - суми заборгованості за відсотками.

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не надано.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, не скористалася своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надала належних доказів, які спростовують доводи позивача щодо укладення кредитного договору та розміру заборгованості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 12 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Оскільки зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (W18558), письмова форма даного правочину дотримана, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Кредитсервіс» вищезазначені свої договірні зобов`язання виконало належним чином, перерахувавши 08.04.2024 на банківську картку ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 400,00 грн

Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконала у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредит та проценти за його користування не сплатила у повному обсязі, чим порушила вимоги кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчила свою згоду та взяла на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за Допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з розрахунком заборгованості та виписки з особового рахунку за кредитним договором №240408-010 від 08.04.2024 відповідачка станом на 25.11.2025 має заборгованість перед позивачем, у сумі 64 143,52 грн, з яких: 30 724,02 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 33 419,50 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачем у свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог ТОВ «Кредитсервіс» не надано.

Направлена ТОВ «Кредитсервіс» на адресу ОСОБА_1 досудова вимога від 19.01.2026 про погашення кредитної заборгованості залишена відповідачкою без реагування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із повним задоволенням позову, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 662,40 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133, ч.ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Стороною позивача ставиться вимога про стягнення на користь товариства 7 000,00 грн. на правову допомогу.

Частинами 4, 5 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

ТОВ «Кредитсервіс» та адвокатське об`єднання «Правовий діалог» 25.01.2023 уклали договір про надання правової допомоги №25-01/2023, за умовами якого, об`єднання бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов цього договору.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу також було надано: додаткова угода №1 до договору №25-01/2023 від 25.01.2023 року про надання правової допомоги від 04.01.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №6416 від 23.05.2019, посвідчення адвоката Ушакевич М.П., акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.01.2026 за договором про надання правової допомоги №25-01/2023 від 25.01.2023 року, згідно з яким вартість правової допомоги становить 7000 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зауважує, що відповідачка із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не зверталася, натомість суд самостійно вирішити таке питання позбавлений можливості, що узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.

Отже, з урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь ТОВ «Кредитсервіс» слід стягнути витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, адреса: вул. Коновальця Євгена, буд.36-Д, приміщення 65-з, м.Київ, 01133) заборгованість за кредитним договором №240408-010 від 08.04.2024 у розмірі 64 143,52 грн. (шістдесят чотири тисячі сто сорок три гривні п`ятдесят дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитсервіс» (код ЄДРПОУ 41125531, адреса: вул. Коновальця Євгена, буд.36-Д, приміщення 65-з, м.Київ, 01133) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) та витрати на правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень нуль копійок),

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Герцов