Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №529/598/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/598/26

Провадження № 3/529/220/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Диканька

Суддя Диканського районного суду Полтавської області Чуб К.В., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Сектора поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податку в матеріалах справи відсутній,

за ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 126 КУпАП, -

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680686 від 01.06.2026 ОСОБА_1 31.05.2026 о 23:43 рухаючись по вул. Панаса Мирного в селищі Диканька керував транспортним засобом не маючи при собі реєстраційного документа на транспортний засіб, чим порушив п. 2.1б ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680681 від 01.06.2026 ОСОБА_1 31.05.2026 о 23:43 рухаючись по вул. Панаса Мирного в селищі Диканька керував транспортним засобом не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив п. 2.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З урахуванням вказаної норми, вважаю за доцільне матеріали справ стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 та ч. 2 ст. 126 КУпАП об`єднати в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 та його законний представник не з`явилися, про день та час розгляду справи ОСОБА_1 повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, не є обов`язковою, розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_1 та його законного представника.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 є неповнолітнім, та на момент складення протоколу досяг 16 річного віку.

Відповідно до ст. 12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Згідно приписів ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 121-127 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У ст. 7 КУпАП задекларовано принцип, відповідно до якого кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Згідно Рекомендації N R (87) 20 Комітету міністрів державам-членам "Про соціальний вплив на злочинність неповнолітніх" при відправленні правосуддя стосовно неповнолітніх слід зміцнювати правовий статус неповнолітніх під час розгляду справи, у тому числі під час розслідування поліцією, визнаючи, крім іншого: право використовувати захисника, який може, у разі необхідності, бути офіційно призначений і послуги якого оплачує держава; право на присутність батьків або іншого законного представника, які мають бути поінформовані з самого початку процесу.

За вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосується відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі). Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.

Таким чином, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь - якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

Згідно зі ст. 256 КУпАП протокол повинен містити повні відомості про особу, яка його склала, осіб, присутніх при його складанні, обставини правопорушення, пояснення тощо.

З протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 680686 від 01.06.2026 та серії ЕПР1 №680681 від 01.06.2026, а також матеріалів, долучених до них, вбачається, що під час їх складання не був присутній законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 , хоча особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення зобов`язана була повідомити і залучити до справи кого-небудь з батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного, так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

Наведені обставини вказують на істотне порушення права на захист неповнолітнього ОСОБА_1 , що дає підстави дійти висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та інші докази не можна вважати допустимими доказами.

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом винуватості особи, не має наперед установленої сили та підлягає оцінці разом з іншими доказами.

Відповідно до п. 15 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Матеріали справи не містять жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень. Так, до протоколів додано лише довідку про те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався та у нього відсутнє посвідчення водія. Зазначена довідка не є належним доказом вчинення адміністративних правопорушень. До того ж варто зазначити, що протоколи про адміністративні правопорушення складено відносно ОСОБА_1 .

Крім того, у протоколах зазначено, що до них додаються відеозаписи з нагрудної бодікамери, проте будь-які відеозаписи в матеріалах відсутні.

Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (тяготіє до кримінального), а фізична особа є більш слабкою стороною у відносинах з державою (під якою згідно практики Європейського суду з прав людини розуміється вся сукупність державних органів, установ, їх посадових осіб), тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Обов`язок доведення вини особи у скоєнні правопорушення, інших обставин події правопорушення, що мали місце, покладено на суб`єкта владних повноважень. Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним, вважаю за необхідне провадження по справі щодо неповнолітнього ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 126 КУпАП.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 36, 247, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя

постановив:

Об`єднати в одне провадження справи щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме № 529/598/26 за ч. 2 ст. 126 КУпАП та № 529/599/26 за ч. 1 ст. 126 КУпАП та присвоїти об`єднаній справі №529/598/26 (провадження №3/529/220/26).

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.

Суддя К.В. Чуб