Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №371/178/25 — Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/178/25

Номер провадження № 1-кп/371/125/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Миронівка Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 02.01.2025 за №12025111220000019, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Біла Церква, Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , освіта базова середня, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше судимий: 20.06.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, звільнений з місць позбавлення волі 20.11.2024 по відбуттю строку покарання; 03.07.2025 Богуславським районним судом Київської області, за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, від відбування якого звільнений на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки; вироком Білоцерківського міського суду від 12.02.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України 7 років 1 місяць позбавлення волі; вироком Миронівського районного суду від 21.05.2026 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, до 2 (двох) років обмеження волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України 7 років 2 місяці позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи раніше судимий вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2024 за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, звільнений з місць позбавлення волі 20.11.2024 по відбуттю строку покарання, маючи не зняту і не погашену судимість у встановленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став та знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) за наступних обставин.

Так, 02.01.2025, інспектор сектору реагування патрульної поліції (далі – СРПП) відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та поліцейський сектору реагування патрульної поліції (далі – СРПП) відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старший сержант поліції ОСОБА_6 , які в цей час, перебували в групі реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, виконуючи свої службові обов`язки рухались на службовому автомобілі марки «Skoda», моделі «Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_1 » на синьому фоні, по території зони обслуговування.

Відповідно до посадових обов`язків поліцейських патрульної поліції, затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції від 05.01.2016 № 4/1, поліцейський:

- здійснює безперервно та цілодобово патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі;

- здійснює первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;

- здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством;

- у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції і вживати заходів щодо його запобігання та припинення.

Згідно норм ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також іншим службовим особам.

Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

З урахуванням вимог ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейські СРПП відділу поліції № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, а саме старший лейтенант поліції ОСОБА_5 та старший сержант поліції ОСОБА_6 , виконують функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються службовими особами правоохоронного органу - представниками влади, на яких ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються обов`язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.

Таким чином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовими особами, оскільки постійно здійснюють функції представників влади.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" та Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1026 від 18.12.2018 «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», інспектор СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 був оснащений нагрудною відеокамерою.

Так, 02.01.2025, о 12 годині 00 хвилин, під час руху на службовому автомобілі марки «Skoda», моделі «Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_1 » на синьому фоні, по території зони обслуговування, а саме на 2 кілометрі автодороги зі сполученням Козин-Шандра помітили автомобіль марки «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому поза межами населеного пункту не було ввімкнуто ближнє світло фар.

В подальшому, поліцейським СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 було зупинено автомобіль марки «Славута», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 .

В подальшому, інспектором СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 та поліцейським СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області старшим сержантом поліції ОСОБА_6 , після зупинки даного автомобіля, повідомлено водію ОСОБА_4 про причину зупинки, та висунуто вимогу пред`явити документи на право керування транспортним засобом та реєстраційні документи на автомобіль.

Під час перевірки документів, у водія ОСОБА_4 було виявлено, що останній не має права керувати транспортним засобом, а також має ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Після виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_4 , останньому працівниками поліції було запропоновано пройти освідування на приладі «DRAGGER Alkotester 6810» з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, на що останній погодився. Після чого, за допомогою приладу «DRAGGER Alkotester 6810» в ОСОБА_4 було встановлено «1.08» проміле алкоголю, тобто, останній перебував в стані алкогольного сп`яніння.

В подальшому, інспектором СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейським СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_6 , повідомлено ОСОБА_4 , про мету складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення вимог п. 2.9 (а) та п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі – ПДР України).

Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).

Після цього, 02.01.2025, о 12 годині 15 хвилин, у водія ОСОБА_4 , який усвідомлював, що не мав права керувати транспортним засобом перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, за яке передбачена адміністративна відповідальність, з метою уникнення настання негативних правових наслідків для себе за скоєне ним адміністративне правопорушення, з метою уникнення адміністративної відповідальності, виник злочинний умисел спрямований на пропозицію надання службовій особі надати неправомірну вигоду за невчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, а саме не складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пропозицію надати службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою дій в його інтересах з використанням службового становища, а саме не складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП, о 12 годині 15 хвилин, 02.01.2025, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, достовірно знаючи, що інспектор СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейський СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_6 є службовими особами органу Національної поліції України, оскільки вони перебували в однострої, відрекомендувались та мали на форменому одязі нагрудний жетон, в посадові обов`язки яких входить робота пов`язана із застосуванням до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, з метою уникнення адміністративної відповідальності, розуміючи незаконність своїх дій та достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході розмови, пропонував свої пропозиції щодо надання неправомірної вигоди, щонайменше три рази та надав інспектору СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейському СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 1200 грн (одна тисяча двісті гривень), які помістив до речового ящику службового автомобіля марки «Skoda», моделі «Rapid», державний номерний знак « НОМЕР_1 » на синьому фоні, за не складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення.

Після чого, злочинні дії ОСОБА_4 , були припинені інспектором СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_5 та поліцейським СРПП відділу поліції № 2 Обухівського районного управління поліції Головного управління поліції в Київській області ОСОБА_6 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєному вказаному кримінальному правопорушенню визнав повністю та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєнням злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: дати, час, місця вчинення інкримінованого йому злочину. Щиро кається у скоєному злочині. Просить суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, за згодою учасників судового провадження, суд, в силу частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, також документів, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив наслідки, передбачені частиною третьою статті 349 КПК, переконався у добровільності позицій та правильному розумінні учасниками судового провадження наслідків відмови від дослідження інших доказів, що позбавляє їх права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд розцінює показання ОСОБА_4 як належні, допустимі та достатні докази його вини, оскільки вони є добровільними та такими, що повністю підтверджують всі обставини кримінального правопорушення.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого: його вік, стан здоров`я, соціальне становище, відсутність даних про перебування на обліку у лікаря психіатра та нарколога, ту обставину, що ОСОБА_4 , раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, з середньою освітою, на військовому обліку не перебуває, не працює, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2026 обвинувачений був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України до 7 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте ним покарання за вироком Богуславського районного суду Київської області від 03.07.2025, остаточно призначено 7 років 1 місяць позбавлення волі. Вказаний вирок набрав законної сили та станом на час розгляду справи ОСОБА_4 відбуває покарання за ним.

Вироком Миронівського районного суду Київської області від 21.05.2026 обвинувачений був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного, з покаранням, призначеним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2026 року, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років і 2 (два) місяці. Вказаний вирок набрав законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України до постановлення вироку Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 12.02.2026 року, то необхідно остаточне покарання обвинуваченому призначити на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком і попереднім вироком, врахувавши вимоги ст. 72 КК України.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченим слід обчислювати з дня набуття вироком законної сили, оскільки згідно з ч. 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід в даному кримінальному провадженні не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, знову вчинив кримінальне правопорушення, відсутні обставини, що свідчать про позитивну особистість обвинуваченого, офіційного працевлаштування та стосовно сімейного стану, то суд вважає, що наведене характеризує обвинуваченого як суспільно-небезпечну особу, яка наполегливо не бажає становитися на шлях виправлення та перевиховання, а тому суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді обмеження волі.

На думку суду, інші альтернативні види покарань не стануть дієвими для досягнення мети щодо виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого у повному обсязі підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні експертизи.

Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 373, ст. 374, ст. 376, п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України.

Призначити ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, з покаранням, призначеним вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.02.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_4 з урахуванням ст. 72 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років і 3 (три) місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту набуття вироком законної сили, зарахувавши в строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув`язнення з 18.12.2025 по час набуття вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Арешт накладений ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 10.01.2025 на виявлені та вилучені під час огляду місця події матеріальні об`єкти у виді грошових купюр: номіналом 500 гривень серії АА7635600; номіналом 500 гривень серії ВЗ9406716; номіналом 200 гривень серії СЗ8007112 - скасувати.

Речові докази: грошові купюри номіналом 500 грн серії АА7635600; номіналом 500 гривень серії ВЗ9406716; номіналом 200 гривень серії СЗ8007112, які поміщені до сейф-пакету «Міністерство внутрішніх справ України ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА Київський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр» із серійним номером «0008404» - звернути у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави відшкодування витрат на залучення експерта у розмірі 3 183 грн (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору, засудженому.

Суддя ОСОБА_1