Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №367/6975/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/6975/26

Провадження №3/367/1573/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2026 року місто Ірпінь

Суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали, що надійшли до розгляду з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. ростов на дону, рф, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , офіцер з розгляду звернень громадян, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_2 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

правопорушник з вимогами статті 268 КУпАП ознайомлений,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи головним спеціалістом відділу з питань ефективного використання природних ресурсів та енергоменеджменту департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради та будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до підп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» порушив вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасне подання без поважних на те причин декларації типу «після звільнення за 2023 рік, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 вину в інкримінованому правопорушенні не визнав, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що він мав умисел, направлений на порушення вимог фінансового контролю чи переслідував будь –який корупційний інтерес та просив закрити провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, без визнання вини.

Прокурор в судовому засіданні підтримав свій письмовий висновок у даній справі, просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Суддя, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, робить такий висновок.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, а саме: даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення № 5179 від 23.05.2026, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого правопорушення; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 08.04.2026; інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування за 2023 рік, яку подано 08.10.2025 (гранична дата подання – 31.03.2024 включно); повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; інформацією щодо послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинив ОСОБА_1 за період 28.03.2024-08.10.2025, які свідчать про відсутність технічних перешкод для подання декларації у встановлений строк; копіями наказів Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради № 95-К від 25.11.2021 року про призначення переведення з 01.12.2021 року ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста сектору енергетичного нагляду на посаду головного спеціаліста відділу з питань ефективного використання природних ресурсів та енергоменеджменту департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради та № 22 від 06.03.2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста сектору енергетичного нагляду на посаду головного спеціаліста відділу з питань ефективного використання природних ресурсів та енергоменеджменту департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради; розпорядження Миколаївського міського голови № 41рк від 07 лютого 2023 року про присвоєння ОСОБА_1 12 рангу посадової особи місцевого самоврядування, віднесений до шостої категорії посад; які підтверджують статус суб`єкта декларування.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на вище викладене, враховуючи матеріали справи в своїй сукупності, у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Його вина доведена поза розумним сумнівом, належними та допустимими доказами.

Обставин, які б свідчили про наявність поважних причин для пропуску встановленого законом строку на подачу вказаної вище декларації ОСОБА_1 не наведено, останнім в своїх поясненнях підтверджено обставини несвоєчасного подання декларації.

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що з моменту виявлення відомостей про вчинення ним правопорушення до моменту розгляду справи сплинули строки притягнення до адміністративної відповідальності, а тому адміністративне провадження підлягає закриттю. Суд зазначає таке, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

При цьому особливістю правопорушень, пов`язаних з корупцією, є те, що початок перебігу строку для накладення адміністративного стягнення розпочинається з дня його виявлення незалежно від того, чи є зазначене порушення триваючим.

Момент виявлення порушення не можна ототожнювати з часом складення протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки останній є засобом не виявлення, а фіксації правопорушення. Факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення.

У законодавстві чітко не визначено, що є моментом виявлення правопорушення, тоді як судова практика послідовно пов`язує цей момент з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення (постанова Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17).

З матеріалів справи вбачається, що лист НАЗК щодо встановленого факту несвоєчасного подання декларації був направлений до ДСР Національної поліції України 05 березня 2026 року та отриманий останнім 10 березня 2026 року.

Для цілей застосування ч. 4 ст. 38 КУпАП днем виявлення правопорушення слід вважати момент, коли уповноважений суб`єкт, наділений законом правом складати протокол про адміністративне правопорушення, отримав достатні дані про наявність у діях особи ознак такого правопорушення.

У цій справі таким суб`єктом є уповноважені посадові особи Національної поліції України. Відтак, днем виявлення адміністративного правопорушення є 10 березня 2026 року – дата надходження до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України інформації Національного агентства з питань запобігання корупції про встановлений факт несвоєчасного подання декларації.

Враховуючи викладене, строк для накладення адміністративного стягнення, передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи не сплинув, оскільки він спливає 10 вересня 2026 року.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, особу порушника та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу, яке за своїм видом і розміром буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя М.П. Одарюк