Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №357/9899/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9899/26

1-кп/357/1010/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Біла Церква Київської області в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026116030000191 від 19.05.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, із професійною технічною освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про ведення воєнного стану на території України» зв`язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дію воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України від 28.04.2026 № 4857-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.

Також, Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військові службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» ОСОБА_3 є військовозобов`язаним та відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» було встановлено відсутність обставин, які б надавали ОСОБА_3 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Будучи військовозобов`язаним, ОСОБА_3 08.05.2026 приблизно о 16:00, перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_3 , де отримав під особистий підпис повістку № 7269654 від 08.05.2026 про необхідність проходження 12.05.2026 медичного огляду в КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1», що за адресою: вул. Я. Мудрого, 49, м. Біла Церква Київської області, та ознайомився із змістом врученого йому попередження про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 КК України, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, після отримання попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, грубо порушуючи ст.ст. 1, 33, 34, 35 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 2, 5 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», п.п. 1, 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», п. 69 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, отримавши 08.05.2026 направлення до КНП Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 1» на проходження військово-лікарської комісії, у визначену дату та час не прибув до лікарні, чим ухилився від військового обліку після попередження, зробленого начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, до обвинувального акту прокурором додано клопотання про його розгляд у спрощеному провадженні, з урахуванням тих обставин, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності. З огляду на наведене, відповідно до приписів ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_3 , яка складена за участі захисника ОСОБА_5 , у якій ОСОБА_3 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку він беззаперечно визнає, згодний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згодний із розглядом обвинувального акту за його відсутності у спрощеному порядку.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

З урахуванням наведеного та виконанням вимог КПК України, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому статтями 381 - 382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 337 КК України, а саме: ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, установлені судом.

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_5 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнав в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 337 КК України як ухилення військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 вчинив закінчений умисний кримінальний проступок в сфері забезпечення мобілізації. Суд також враховує наслідки, які настали від його вчинення.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, не перебуває на обліку Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області; отримує медичну допомогу у лікаря-нарколога з приводу синдрому залежності від опіоїдів з 2024 року, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває; за місцем проживання характеризується позитивно, сварок із сусідами не вчиняє, громадський порядок не порушує.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.

За таких обставин, на переконання суду, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним та іншими нових кримінальних правопорушень, необхідно призначити йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 337 КК України - у виді штрафу, який, з огляду на особу обвинуваченого, має бути мінімальним.

Зважаючи на те, що ОСОБА_3 не працює йому не може бути призначене покарання у виді виправних робіт.

Покарання у виді штрафу, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись статтями 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання

- за ч. 1 ст. 337 КК України у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 (п`ять тисяч сто) грн.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з часу отримання учасниками судового провадження копії вироку суду, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 349 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_6