Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №278/3040/26 — Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3040/26

В И Р О К

Іменем України

25 червня 2026 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026065610000118 стосовно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , із середньої освітою, непрацюючого, неодруженого, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України (далі – КК),

в с т а н о в и в:

Дві тисячі двадцять п`ятого року у невстановлений день та час ОСОБА_2 перебуваючи за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , виник умисел спрямований на підробку офіційного документа.

Реалізовуючи свій умисел, спрямований на підробку офіційного документа, достовірно знаючи про порядок отримання посвідчення водія на право керування транспортними засобами, діючи всупереч нормативно-правовим актам, розуміючи, що посвідчення водія є офіційним документом, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, з метою подальшого використання, ОСОБА_2 в мережі інтернет знайшов бланк, зовні схожий на посвідчення водія, та за допомогою знакодрукуючого пристрою роздрукував бланк посвідчення водія із своєю фотокарткою і анкетними даними та присвоїв шляхом друку серійний номер « НОМЕР_1 », а також дату видачі посвідчення – 23.12.2025, орган, що видав - ТСЦ 1841, категорії транспортних засобів, якими дозволено керування - «А1», «А», «В1», «В», та здійснив ламінування, тим самим вчинивши підроблення посвідчення водія, з метою подальшого використання та створення видимості наявності у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії, яке в подальшому зберігав при собі.

В подальшому, 01 червня 2026 року близько 00 год. 50 хв. ОСОБА_2 , будучи учасником дорожнього руху в якості водія автомобіля марки «BMW», реєстраційний номер « НОМЕР_2 » по вул. Героїв України в с. Левків Житомирського району та області, був зупинений працівниками поліції, у зв`язку з тим, що номерний знак був неосвітлений, не горіла ліва фара та на законну вимогу пред`явити документ, який посвідчує право керування, у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа-посвідчення водія серії « НОМЕР_1 » від 23.12.2025 на його ім`я. В цей же день, час та місці ОСОБА_2 реалізуючи свій умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа - посвідчення водія серії « НОМЕР_1 » від 23.12.2025, достовірно знаючи про те, що вказаний документ є підробленим, пред`явив для перевірки поліцейським підроблене посвідчення водія « НОМЕР_1 » від 23.12.2025, таким чином використавши завідомо підроблений документ.

Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування та не оспорюються обвинуваченим та його захисником, що слідує з їхніх заяв, долучених до обвинувального акту. Крім того, зазначені обставини підтверджуються зібраними в ході дізнання та долученими до обвинувального акта доказами, зміст та перелік яких не наводиться в силу ч. 2 ст. 382 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Обвинувальний акт надійшов разом із клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений не проти такого порядку розгляду обвинувального акта та беззаперечно визнає винуватість у вчиненні інкримінованих йому діянь. Суд не вбачає підстав для призначення судового розгляду обвинувального акта та виклику учасників кримінального провадження.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених діянь доведена, і кваліфікує їх за ч. 1 ст. 358 КК як підроблення офіційного документа з метою його використання, та за ч. 4 ст. 358 КК як використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання відповідно до ст. 65 КК суд враховує, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, є умисними кримінальними проступками.

Обвинувачений не судимий, неодружений, за місцем проживання в цілому характеризується позитивно.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому за обома кримінальними правопорушеннями, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

Враховуючи наведене, обставини вчинених діянь, зважаючи на роль обвинуваченого у вчинених діяннях, беручи до уваги відсутність обтяжуючих та наявність двох пом`якшуючих покарання обставини за обома кримінальними правопорушеннями, суд з урахуванням особи обвинуваченого, призначає покарання у виді штрафу як за ч. 1 ст. 358 КК, так і за ч. 4 ст. 358 КК, в розмірах відповідних санкцій. Враховуючи однаковість за суворістю призначених покарань, суд вважає за доцільне на підставі ч. 1 ст. 70 КК при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначити остаточне покарання ОСОБА_2 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що буде достатнім як для виправлення обвинуваченого, так і для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у провадженні не пред`явлено.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Арешт, накладений на підроблене посвідчення водія, на підставі ст. 174 КПК підлягає скасуванню, а зазначений речовий доказ підлягає знищенню.

Підстав для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 382 КПК, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 358 КК у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить три тисяч чотириста гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить вісімсот п`ятдесят гривень.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом повного складання призначених покарань ОСОБА_2 визначити остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить три тисячі чотириста гривень.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_2 не обирати.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави 3850 (три тисячі вісімсот п`ятдесят) грн 88 коп. судових витрат на залучення експерта при проведенні судової експертизи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 05.06.2026 на речовий доказ, – скасувати, а сам речовий доказ: посвідчення водія серії " НОМЕР_3 " 23.12.2025 видане на ім`я « ОСОБА_2 », – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд протягом тридцяти днів з дня його отримання. Вирок не може бути оскаржений з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати прокурору, обвинуваченому. Захисник має право отримати копію вироку в суді.

Суддя ОСОБА_1