Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №620/11805/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/11805/25 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Кравченка Є.Д.,

суддів: Осіпової О.О., Златіна С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 25.10.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУПФ України в Харківській області, відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення щодо зарахування до заробітної плати (доходу) для обчислення розміру пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік згідно довідки Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 20.03.2024 №02/1-44 разом із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.03.2024 № 02/1-42 з 01.10.2025 року;

- зобов`язати відповідача прийняти рішення, яким зарахувати до заробітної плати (доходу) для обчислення розміру пенсії за віком суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи за рік згідно довідки Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 20.03.2024 №02/1-44 разом із довідкою про заробітну плату для обчислення пенсії від 20.03.2024 № 02/1-42 з 01.10.2025 року.

Позов мотивовано тим, що позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії, до якої надала довідки Чернігівської облспоживспілки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 20.03.2024 №02/1-44 та №02/1-42 з 01.10.2025, проте відповідачем при призначенні пенсії не прийнято відповідне рішення в цій частині, що свідчить про протиправну бездіяльність.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.10.2025 №254150035191.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці №02/1-44 від 20.03.2024, виданої Чернігівською обласною спілкою споживчих товариства, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 10.10.2025 № 254150035191 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зокрема, апелянт зазначив, що до заяви була додана довідка про заробітну плату №02/1-44 від 20.03.2024 за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1997, видана Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств. Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку не надано. Враховуючи зазначене прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року продовжено строк розгляду справи та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.10.2025 ОСОБА_1 звернулась до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії, у якій просила визначити розмір пенсії за віком відповідно до постанови КМУ від 20.04.2005 №306, згідно з наданою довідкою про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 20.03.2024 №02/1-44 поданої до цієї заяви. Так, до заяви позивач надала довідку про заробітну плату від 20.03.2024 №02/1-44, видану Чернігівською обласною спілкою споживчих товариств.

Вказану заяву розглянуло ГУПФУ в Харківській області за екстериторіальним принципом та 10.10.2025 прийняло рішення №254150035191, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058. До заяви була надана довідка про заробітну плату №02/1-44 від 20.03.2024 за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1997, видана Чернігівською обласною спілкою споживчих товариства. Завірені в установленому порядку копії первинних документів, на підставі яких складено довідку, не надано.

Враховуючи зазначене, прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії керуючись Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що положення Порядку № 306 не містять обов`язку для позивача надавати пенсійному органу разом із довідкою за формою згідно Додатку до Порядку №306 первинні документи, які слугували підставою для зазначення у цій довідці відомостей про його заробітну плату.

Таким чином, на переконання суду, перевірка достовірності виданих роботодавцями документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні чи перерахунку пенсії фізичній особі.

Враховуючи викладене, неврахування довідки №02/1-44 від 20.03.2024 за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1997, виданої Чернігівською обласною спілкою споживчих товариства, порушує право позивача на соціальне забезпечення, а тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області 10.10.2025 №254150035191, є протиправним.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України унормовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2203 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно із ч. 2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За приписами ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 44 Закону №1058-ІV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 296/3579/17, від 27 березня 2018 року у справі № 560/1073/17,від 27 березня 2018 року у справі № 640/12426/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 562/3048/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 803/1569/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/2479/16 та від 20 вересня 2018 року у справі № 320/8057/16-а(2а/320/300/16).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1 затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).

За правилами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Зі змісту зазначених положень слідує, що особа, яка претендує на призначення пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Отже, Порядком № 22-1 визначено процедуру, яка є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону №1058-IV нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Як зазначалося раніше, ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

За приписами ст. 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Згідно із п. 2.10 Порядку № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Форму і зміст довідки про заробітну плату для обчислення пенсії наведено в додатку 5 до Порядку № 22-1.

Так, довідка про заробітну плату для обчислення пенсії містить відомості щодо: сум заробітної плати з розшифруванням; сплати страхових внесків та первинних документів, на підставі яких видана довідка.

Отже, з наведеного правового регулювання слідує, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, зокрема особовими рахунками, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Довідка про заробітну плату для обчислення пенсії повинна містити відомості щодо: сум заробітної плати з розшифруванням; сплати страхових внесків та первинних документів, на підставі яких видана довідка.

Такий висновок суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 280/8521/20 та від 17 травня 2023 року у справі №400/2297/19.

З матеріалів справи слідує, що позивачем до заяви про здійснення перерахунку пенсії було додано довідку про заробітну плату від 20.03.2024 №02/1-44, проте, відповідачем у перерахунку пенсії з врахуванням вищезазначеної довідки відмовлено, оскільки позивачем не надано копій первинних документів, на підставі яких складено довідку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 «Про реалізацію абзацу другого п. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» було затверджено затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, що додається. (далі по тексту - Порядок 306).

Пунктом 1, 2 Порядку № 306 обумовлено, що дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць: тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими оговорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів).

До суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Приписами пункту 4 Порядку № 306 визначено, що До заяви додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи.

Документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є: для працівників старательських артілей - довідка про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії та трудова книжка; для інших осіб, зазначених у пункті 1 цього Порядку, - довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Частиною 6 Порядку № 306 обумовлено, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

В свою чергу, положення Порядку № 306 не містять обов`язку для позивача надавати пенсійному органу разом із довідкою за формою згідно Додатку до Порядку №306 первинні документи, які слугували підставою для зазначення у цій довідці відомостей про його заробітну плату

Варто зазначити, що перевірка достовірності виданих роботодавцями документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви пенсійного органу щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть слугувати підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні чи перерахунку пенсії фізичній особі.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 розділу 4 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Колегія суддів зазначає, що зі змісту довідки про заробітну плату (дохід) для обчислення пенсії від 20.03.2024 № 02/1-44 слідує, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи є Постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Президії ВЦРПС від 15 червня 1970 № 182/П-13 Постанова правління Центроспілки від 23.07.1970 № 112.

При цьому, вказано, що довідки видані на підставі відомостей нарахування заробітної плати Звірогосподарства Чернігівської облспоживспілки за період 1991-1998 роки.

Вказані довідки містять підпис посадової особи, яка її видала, та печатку відповідної установи. Жодних зауважень щодо форми довідок пенсійним органом не висловлено.

Довідка про заробітну плату від 20.03.2024 року №02/1-44 подані позивачем до пенсійного органу, доказів перевірки їх пенсійним органом не надано.

Крім того, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 дійшов висновку, проте, що перевірка достовірності виданих документів покладається на Пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідачем не надано доказів здійснення дій щодо перевірки зазначених відомостей.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неврахування довідки №02/1-44 від 20.03.2024 за період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1997, виданої Чернігівською обласною спілкою споживчих товариства, порушує право позивача на соціальне забезпечення, а тому рішення ГУ ПФУ в Харківській області 10.10.2025 №254150035191, є протиправним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що з метою належного та ефективного способу захисту порушеного права слід визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 10.10.2025 №254150035191 та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.10.2025 про перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці №02/1-44 від 20.03.2024, виданої Чернігівською обласною спілкою споживчих товариства, з урахуванням висновків суду.

З огляду на викладене, доводи та заперечення апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №620/11805/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Є.Д. Кравченко

Судді: О.О. Осіпова

С.В. Златін