Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №580/85/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/85/25 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: - Осіпової О.О.,

суддів: - Златіна С.В., Воловика С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

06.01.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кириленка А.В. від імені ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) про:

визнання протиправним і скасування наказу від 16.12.2022 №1483 в частині відмови у призначенні виплати їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168) у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти;

визнання протиправним і скасування наказу від 23.08.2024 №3886 за результатом розгляду її заяви;

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , грошового забезпечення та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити їй, як дружині солдата ОСОБА_2 , грошове забезпечення та додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ №168, у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.

Стверджує, що набула право на отримання грошового забезпечення та додаткової винагороди, яку відповідач безпідставно відмовляється виплачувати.

05.03.2025 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким позовні вимоги задовольнив частково.

18.03.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача вх.№14180/26, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 у цій справі. Підставою зазначив факт невиконання вказаного вище рішення суду. Стверджує, що в діях відповідача вбачається ознаки ухилення від його виконання.

Ухвалою від 26 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено, оскільки виконавче провадження для виконання резолютивних частин вказаних вище рішень суду відкрито 25.02.2026, відомостей про його перебіг суду не надано. Питання якості виконання рішення поза межами такого виду судового контролю, як подання звіту, із-за неефективності, повинно розглядатися у межах виконавчого провадження.

Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану нею ухвалу та направити справу для продовження розгляду до Черкаського окружного адміністративного суду, адже відповідно до ч.4 ст.382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, відмова суду першої інстанції у задоволенні заяви про встановлення судового контролю через відсутність відкритого виконавчого провадження не свідчить про реальне та своєчасне його виконання.

Однак у цьому випадку право скаржника на ефективний контроль за виконанням судового рішення є складовою правою на судовий захист згідно зі ст.55 Конституції України та ст.6 Конвенції про захист прав людини.

Таким чином, на думку позивача, є підстави для задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2026р. за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та встановлено строк для подання відзиву учасниками справи.

Від відповідача у встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Апеляційна скарга розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 зобов`язано відповідача в порядку, межах та в розмірах, що визначені чинним законодавством, нарахувати та виплатити позивачці нарахувати та виплатити грошове забезпечення безвісно відсутнього солдата - ОСОБА_2 , та його додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі до 100000,00грн за період з 01.11.2022 до дати звернення до суду пропорційно дням перебування у статусі зниклого безвісти.

На виконання вказаного рішення суд видав виконавчий лист від 27.11.2025р. № 580/85/25.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч.3 ст.14 КАС України).

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Виходячи в наведеного, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.

В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009р. зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачений статтею 382 КАС України.

Відповідно до частини першої цієї статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Встановлені у статті 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, і мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача.

Таким чином, для застосування судового контролю в порядку ст.382 КАС України повинні існувати об`єктивні обставини, які свідчать про можливість нехтування відповідачем своїми обов`язками в частині виконання судового рішення і викликають сумнів у виконанні ним як суб`єктом владних повноважень рішення суду, яке в силу приписів ст.129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

У спірному випадку встановлені судом обставини свідчать, скаржником не спростовано, що фактично рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025р. у справі №580/85/25 яке набрало законної сили, відповідачем не виконано, порушені права позивача не відновлені. Матеріали справи не містять доказів вчинення відповідачем жодних дій, спрямованих на виконання вказаного судового рішення.

Отже, відповідач необґрунтовано не вживає заходів щодо виконання зазначеного рішення суду.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи суду першої інстанції, що відсутні відомості про перебіг відкритого виконавчого провадження , а тому неможливо встановити судовий контроль у цій справі.

Суд апеляційної інстанції з цього приводу зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення не залежить від наявності відкритого виконавчого провадження та його результатів. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок і виконання такого обов`язку не залежить від вчинення особою, на користь якої прийнято рішення, дій щодо виконання рішення суду в примусовому порядку.

Відсутність відкритого виконавчого провадження або інформації про його перебіг не звільняє боржника від обов`язку виконати рішення суду і не впливає на право суду встановити судовий контроль за виконанням свого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а отже, суд не позбавлений процесуальної можливості встановити судовий контроль.

Тому є необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зазначаючи, що норми процесуального законодавства не містять обмежень в повноваженнях суду при вирішенні питання щодо встановлення контролю за виконанням судового рішення і не визначають наведені судом обставини в якості підстав, за яких суд відмовляє у задоволенні заяви, поданої в порядку ст.382 КАС України.

Крім того, за змістом частини 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, саме суд, який ухвалив судове рішення, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт.

З огляду на наведені норми процесуального права, а також, враховуючи предмет спору у цій справі і встановлені фактичні обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з`ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до ст.320 КАС України.

Керуючись ст. ст. 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 580/85/25 - скасувати.

Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.О. Осіпова

Суддя С.В. Златін

Суддя Є.Д. Кравченко