Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №599/614/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 599/614/26Головуючий у 1-й інстанції Іваницький О.Р.

Провадження № 33/817/328/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

з участю: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1

захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Чайки А.О. ,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Чайки А.О. на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Як визнав суд, ОСОБА_1 19 квітня 2026 року близько 12 год. 45 хв. на автодорозі Тернопіль-Львів-Рава Руська 35 км. Керував автомобілем “Інфініті ФКС 35”, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами, будучи попередньо позбавленим права керування транспортними засобами та притягнутим до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Чайка А.О. вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою, однобічністю проведеного судового розгляду, без додержання принципу верховенства права, законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В обґрунтування своїх доводів зазначає, що як вбачається з відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції ОСОБА_1 неодноразово прохав працівників поліції залучити адвоката для захисту своїх прав, а також перекладача, оскільки він є громадянином Молдови та української мови не розуміє, однак останні відверто проігнорували таке клопотання та склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Вказує, що певний рівень володіння ОСОБА_1 російською мовою, не свідчить про знання української мови, окрім того, коли мова йде про ознайомлення зі змістом документів, їх аналіз, наслідки з якими ОСОБА_1 не ознайомлено, що підтверджує те, що працівники патрульної поліції розуміли про необхідність присутності захисника та перекладача під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Звертає увагу, що формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не достатньо для притягнення до адміністративної відповідальності.

Разом з тим зазначає, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , при цьому не повідомив належним чином останнього про дату та час судового засідання.

Просить скасувати постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.5 ст.126 КУпАП.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Чайку А.О., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 644733 від 19.04.2026, ОСОБА_1 19 квітня 2026 року близько 12 год. 45 хв. На автодорозі Тернопіль-Львів-Рава Руська 35 км. Керував автомобілем Інфініті ФКС 35 д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування транспортними засобами, будучи попередньо позбавленим права керування транспортними засобами та притягнутим до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення.

Протокол підписаний ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень, що також підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.

Також апеляційний суд відхиляє доводи скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили права на правову допомогу, оскільки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП права були роз`яснені ОСОБА_1 і останній засвідчив, що вони йому зрозумілі.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

- відомостями, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644733 від 19.04.2026;

- відеозаписом з бодікамери поліцейських;

- копією постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 24.09.2025 року;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6785387 від 07.03.2026 року;

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного процесуального рішення, апеляційний суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав для сумніву щодо належності та допустимості вказаних доказів.

Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП є відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції.

Так, з відеозаписів із нагрудної камери працівника поліції та відеореєстратора зі службового автомобіля поліцейського встановлено, що 19 квітня 2026 року о 12 год. 45 хв. на вул. Об`їзна, 6-А у м. Тернопіль було зафіксовано рух транспортного засобу марки «Інфініті ФКС35», державний номерний знак НОМЕР_1 , який у подальшому був зупинений працівниками поліції, за порушення правил дорожнього руху, а саме п. 2.1 Правил дорожнього руху. У зв`язку з цим відносно нього було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7052802 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також встановлено, що під час ознайомлення з постановою про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 погодився з фактом вчинення правопорушення та не висловлював жодних заперечень, зокрема щодо факту керування ним зазначеним транспортним засобом.

Апеляційний суд звертає увагу, що вказана вище постанова підписана ОСОБА_1 без жодних зауважень та заперечень.

Відомості про скасування вказаної постанови в матеріалах справи відсутні.

З аналізу матеріалів відеофіксації вбачається, що працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про те, що він не має права керування транспортним засобом, оскільки позбавлений права керування постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2025 року. У зв`язку з цим відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 644733 за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи, в тому числі з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не вбачається.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 5 ст. 126 КУпАП, необхідно встановити факт керування особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, і що таке керування є повторним протягом року.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться постановою серії ЕНА 6785387 від 07.03.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Окрім цього, як вбачається із довідки виданої УПП в Тернопільській області ДПП від 23.04.2026, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії № НОМЕР_2 . Дане посвідчення водія вилучено у відповідності до постанови Вінницького міського суду Вінницької області № 127/26057/25 від 24.09.2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (а. с.8)

Вказані докази відповідають критеріям належності і допустимості та, у своїй сукупності, достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

За наведених вище обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Доводи сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не розуміє української мови і працівники поліції повинні були залучити перекладача при складанні протоколу не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно відеозапису вбачається, що водій ОСОБА_1 добре розумів українську мову, якою розмовляють з ним поліцейські; відповідав на усі запитання поліцейського, усвідомлюючи їх зміст і значення; розумів про що говорять з ним поліцейські, в тому числі щодо причини його зупинки та відсутності у нього полісу страхування. При цьому, ОСОБА_1 повідомляє поліцейських, що його вже зупиняли того ж дня. В подальшому поліцейський детально роз`яснив обставини правопорушення, передбачені ч.5 ст.126 КУпАП, на що зі сторони ОСОБА_1 не було висловлено жодних зауважень, що йому щось незрозуміло. Натомість, він відповідає на запитання поліцейського, що йому відомо, що його позбавляли права керування транспортним засобом.

Також відеозаписом зафіксовано, що ОСОБА_1 підписує протокол про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень, а перед цим йому роз`яснено його права, передбачені ст.268 КУпАП і він відповідає, що права йому зрозумілі.

При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 644733, який який складено відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, і який підписано ним без жодних зауважень, зазначено, що останній є громадянином України.

Крім того, матеріали справи містять договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Чайкою А.О., укладений українською мовою, який не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 вказаний договір було перекладено на молдовську мову чи зачитано перекладачем.

Окремо апеляційний суд звертає увагу, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повідомив, що проживає на території України разом із сім`єю з 2016 року, а наявні у справі докази підтверджують факт неодноразового притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на території України за ч.1 ст.130 КУпАП.

Направивши в адресу апеляційного суду копію свідоцтва про народження, яким засвідчено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Республіки Модова, останній одночасно не надав суду жодних доказів щодо приналежності його до громадянства Республіки Молдова чи відсутності громадянства України.

Також, слід зауважити, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не ставив питання про необхідність залучення йому перекладача, усвідомлюючи та відповідаючи на усі запитання, які йому ставились судом.

Відтак твердження захисника Чайки А.О. про те, що ОСОБА_1 не розуміє українську мову і йому необхідно було залучити перекладача при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом.

Стосовно доводів апелянта, що справу судом першої інстанції розглянуто у відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 268 КУпАП участь правопорушника в розгляді справи за ч.5 ст. 126 КУпАП не є обов`язковою.

Як слідує з матеріалів провадження, ОСОБА_1 у судове засідання, згідно дати вказаної у протоколі про адміністративне правопорушення, не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить його підпис у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім цього, звертаю увагу, що апеляційним судом відкрито провадження за апеляційною скаргою адвоката Чайки А.О., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову суду першої інстанції, тому він не позбавлений можливості реалізувати надані йому законом процесуальні права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Твердження апелянта про те, що в порушення вимог ст. 7, 9 КУпАП суд першої інстанції допустив спрощений підхід при розгляді справи про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, всебічно не з`ясував всі обставини події у справі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом.

З огляду на викладене, мотиви наведені апелянтом в апеляційній скарзі про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни судового рішення, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.5 ст.126 КУпАП є правильним.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 р. відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Чайки А.О. залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 11 травня 2026 р. щодо ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя