Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №160/25797/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25797/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року (суддя Луніна О.С.) у справі №160/25797/25 за позовом Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до Покровської міської ради Дніпропетровської області про визнання протиправним та нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення 72 сесії 8 скликання Покровської міської ради Дніпропетровської області від 15.08.2025 року №14 “Про внесення змін до рішення 9 сесії міської ради 7 скликання від 24.06.2016 №16 “Про встановлення ставок земельного податку на території Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області” (із змінами)”.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що в оренді Товариства на території Покровської міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області перебуває 634 земельних ділянок, загальною площею 606 га, з різним цільовим призначенням, з яких 610 земельних ділянок, загальною площею 572 га, мають цільове призначення “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з використанням надрами” (код за КВЦПЗ 11.01.). Спірним рішенням Покровська міська рада встановила (збільшила) ставку земельного податку з 2 % до 3 % тільки для земель з цільовим призначенням “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з використанням надрами (код за КВЦПЗ 11.01) з введенням в дію рішення з 01 вересня 2025 року. Позивач вважав, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог Конституції України, законодавства України та призводить до порушення законних прав та інтересів Товариства, оскільки приймаючи рішення щодо збільшення ставки орендної плати окремого цільового призначення Покровська міська рада порушила норми ч.4 ст. 13 Конституції України, піднявши ставку орендної плати за землю тільки позивачу, залишивши без змін ставки для іншого цільового призначення. При цьому, в рішенні сесії Покровської міськради відсутня будь-яка аргументація з приводу такої позиції. Крім того, вказував на процедурні порушення під час прийняття вказаного рішення. Посилався на те, що рішення всупереч приписам Податкового кодексу змінено ставку податку поза межами податкового періоду. Вказані обставини в сукупності, на думку позивача свідчать про дискримінаційний характер прийнятого відповідачем рішення, яке призводить до порушення конституційних

прав позивача на рівні права в користуванні землею, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування суперечить приписам підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 та статті 12 Податкового кодексу України, які встановлюють строки прийняття рішень про встановлення місцевих податків та їх ставок, порядок набрання ними чинності та початок їх застосування.

Такі висновки суд обгрунтував тим, що згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Суд першої інстанції встановив, що у спірному випадку рішення прийняте Покровською міською радою Дніпропетровської області 15.08.2025 року, а пунктом 2 вказаного рішення передбачено введення в дію вказаної в ньому ставки земельного податку на території Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області з 01 вересня 2025 року.

Вказані обставини стали підставою для задоволення позову.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач, зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано положення пп.69.34 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, якими встановлено порядок застосування норм права, які вважав порушеними суд першої інстанції, на період дії воєнного стану.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Акціонерне товариство “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат”, зареєстроване як юридична особа, яке здійснює видобування корисних копалин загальнодержавного значення - марганцевої руди на території Нікопольського району Дніпропетровської області на підставі Спеціального дозволу на користування надрами № 597 від 06.08.1996, наданого Державною службою геології та надр України із терміном дії до 06.08.2036.

На підставі договорів оренди, укладених між АТ “Покровський гірничо-збагачувальний комбінат” до Покровською міською радою, у підприємства в оренді на території Покровської міської ради Нікопольського району Дніпропетровської області перебуває 634 земельних ділянок, загальною площею 606 га, з різним цільовим призначенням, з яких 610 земельних ділянок, загальною площею 572 га, мають цільове призначення “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з використанням надрами” (код за КВЦПЗ 11.01.).

Позивач сплачував орендну плату на рівні земельного податку за ставкою 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка було встановлена рішенням 9 сесії Покровської міської ради 7 скликання від 24.06.2016 №16 “Про встановлення ставок земельного податку на території Покровської міської ради” із змінами (копія рішення додається).

15.08.2025 року 72 сесією 8 скликання Покровської міської ради Дніпропетровської області прийнято рішення № 14 “Про внесення змін до рішення 9 сесії міської ради 7 скликання від 24.06.2016 № 16 “Про встановлення ставок земельного податку на території Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області” (із змінами)” (далі за текстом - Рішення № 14).

Вказаним рішенням Покровська міська рада встановила (збільшила) ставку земельного податку до 3 % тільки для земель з цільовим призначенням “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з використанням надрами (код за КВЦПЗ 11.01.) з введенням в дію рішення з 01 вересня 2025 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст.ст.8, 10 ПК України земельний податок належить до місцевих податків, що встановлюється в межах граничних розмірів ставок, визначених ПК України, рішеннями сільських, селищних і міських рад, і є обов`язковим до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пунктом 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.

Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Підпунктом 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів.

Приписи пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 Податкового кодексу України наділяють сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації повноваженнями приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов`язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

Пунктом 12.5 статті 12 Податкового кодексу України передбачено, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об`єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.

Суд першої інстанції, враховуючи визначені строки для прийняття органами місцевого самоврядування рішень щодо встановлення місцевих податків та прийнявши до уваги такий принцип податкового законодавства як стабільність, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки; податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України), дійшов висновку про те, що спірне рішення суперечить приписам підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 та статті 12 Податкового кодексу України, оскільки його прийнято 15.08.2025 року та пунктом 2 передбачено введення в дію ставок земельного податку на території Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області з 01 вересня 2025 року.

Відповідач, не погоджуючись з такими висновками суду першої інстанції, посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано положення пп.69.34 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, якими встановлено порядок застосування норм права, які вважав порушеними суд першої інстанції, на період дії воєнного стану.

Відповідно до положень пп.69.34 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу та Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини четвертої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання".

Отже, наведеною нормою права визначено вичерпний перелік норм права, які не застосовуються до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок місцевих податків.

До такого переліку не віднесено положення п.12.3 ст.12 ПК України та пп.12.3.5 п.12 ст.12 ПК України.

Таким чином, з урахуванням положень вищенаведених норм ст.12 ПК України та обмежень в їх застосуванні на період воєнного стану, які визначені пп.69.34 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, рішення про місцеві податки сільські, селищні, міські ради повинні прийняти до 15 липня, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень (п.12.3 ст.12 ПК України). У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (п.12.3.5 п.12.3 ст.12 ПК України).

Отже, у спірному випадку суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено строки прийняття рішення, натомість, на думку суду апеляційної інстанції, вказані обставини не можуть бути підставою для визнання протиправним оскаржуваного рішення, так як порушення строків прийняття рішення впливає лише на початок застосування нових ставок земельного податку і не свідчить про протиправність усього рішення, яке прийнято відповідачем в межах наданих повноважень, хоча і з порушенням встановлених строків для його прийняття.

В той же час, не може бути визнаним правомірним пункт 2 оскаржуваного рішення, оскільки, із урахуванням того, що рішення прийнято 15.08.2025, то нові ставки податку, в силу наведених норм права, не можуть застосовуватися з 01.09.2025, як то передбачено п.2 рішення Покровської міської ради.

Стосовно аргументів позивача, які наведені в позові щодо допущених проявів податкової дискримінації, слід зазначити те, що в оскаржуваному рішенні не зазначено того, що зміна (збільшення) стави земельного податку стосується саме позивача. В оскаржуваному рішенні змінена ставка земельного податку стосувалася земельних ділянок з видом цільового призначення 11.01 – для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами. Той факт, що на теперішній час у позивача наявний спеціальний дозвіл на користування надрами не свідчить про те, що у майбутньому земельні ділянки з кодом 11.01 не можуть перебувати у користуванні інших осіб, які також будуть мати обов`язок сплачувати земельний податок за ставками, визначеними спірним рішенням відповідача.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області – задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі №160/25797/25 - скасувати та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати неправомірним та скасувати пункт 2 рішення 72 сесії 8 скликання Покровської міської ради Дніпропетровської області від 15.08.2025 року №14 “Про внесення змін до рішення 9 сесії міської ради 7 скликання від 24.06.2016 №16 “Про встановлення ставок земельного податку на території Покровської міської територіальної громади Дніпропетровської області” (із змінами)”.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровської міської ради Дніпропетровської області на користь Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 3028,0грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 24.06.2026

Повний текст постанови складено 25.06.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров