Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №160/5262/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/5262/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року (суддя Прудник С.В.) в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 108 137,42 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 108 137,42 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування скарги зазначено, що згідно з копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 скаржник зареєстрований з 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, податкове повідомлення-рішення №0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №1596745-2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №0122629-2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №0605846-2413-0417- UA 12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_3 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкова вимога №76675-13 від 05.04.2021 направлена за адресою: АДРЕСА_4 . Конверт повернений без можливості ідентифікації причини.

Таким чином, з урахуванням викладеного, податкові повідомлення-рішення за 2021-2023 роки та податкова вимога від 2021 року надіслані відповідачу на неправильні адреси.

Також, податкове повідомлення-рішення від 2021 було направлено на одну адресу, а податкова вимога від 2021 року на іншу адресу, але контролюючим органом допущено помилку в адресі останнього, направивши на схожу назву вулиці в місті Дніпрі, замість в с. Олександрівка Дніпропетровської області.

Внаслідок надсилання цих документів на помилкові адреси, вони не були отримані, а тому податкові зобов`язання не набули статусу узгоджених, що відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу та здійснювати заходи щодо стягнення з відповідача визначених в них сум грошового зобов`язання.

Скаржник наголошує, що податкова вимога у 2021 році була направлена на схожу за певними реквізитами адресу ( АДРЕСА_1 ), яка є фактичною адресою реєстрації відповідача ( АДРЕСА_1 ), що дає право припускати про обізнаність позивача про правильне зареєстроване місце проживання відповідача, проте помилковість направлення вимоги на хибну адресу.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 2024 року, то відповідачем його не було отримано, конверт був повернений, про його існування скаржнику стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи, а тому відповідач не був обізнаний про наявність податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, щодо податкової адреси та подання відомостей про зміни реєстраційних даних зазначає, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПК України та 1 Розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене Наказ Міністерства фінансів України 29.09.2017 № 822, фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням.

Згідно з приписами статті 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Отже, законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.

Станом 08.08.2025 відповідно отриманого витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 місце проживання по датах внесення наявні наступні дані:

18.12.1996 - АДРЕСА_5 (Соборний район);

16.05.2023 - Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська тер.гр. с. Олександрівка, вул. Вавілова, буд. 12;

24.05.2025 - Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська тер.гр. с. Олександрівка, вул. Лютеранська, буд. 12.

Згідно отриманого листа Дніпровської міської ради департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації від 09.01.2025 № 138 (вх. ГУ ДПС №5328/5 від 17.01.2025) зазначена наступна інформація: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 18.05.1973 по 13.06.2019.

Згідно отриманого корінця від 13.05.2021 від структурного підрозділу Державної міграційної служби, що займається питанням реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 було: АДРЕСА_4 .

Щодо формування податкової вимоги з адресою: АДРЕСА_2 , позивач зазначає, що формування податкової вимоги відбулося 05.04.2021 в автоматичному режимі з останньою відомою адресою згідно відомостей ДРФО: АДРЕСА_2 .

Податкова вимога №76675-13 від 05.04.2021 направлена за адресою: АДРЕСА_4 , за інформаціє від структурного підрозділу Державної міграційної служби.

Отже, при направлені податкової вимоги у 2021 році контролюючий орган мав відомості з актуальною адресою платника податків на момент направлення податкової вимоги та як наслідок податкова вимога була направлена належним чином.

Позивач наголошує, що на момент формування ППР в автоматичному режимі, адреса платника податків була встановлена автоматично, згідно з відомостей ДРФО.

Відповідачем до контролюючого органу на момент формування та направлення податкової вимоги та ППР заяви про зміну податкової адреси не подавалась, а відтак до облікових даних платника податків Відповідача зміни пов`язані з адресою останнього не вносилися.

Від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що 21.07.2025 уповноваженим представником Поливаліної Л. Я. було подано адвокатський запит до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з метою отримання податкового повідомлення-рішення № 0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн; податкового повідомлення-рішення №1596745- 2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн, податкового повідомлення-рішення №0122629-2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн; податкового повідомлення-рішення №0605846-2413-0417- UA 12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн та акти або довідки про результати податкової перевірки, будь-які інші матеріали податкової перевірки (перелік об`єктів нерухомості, що належать на праві власності ОСОБА_1 ; яким податковим органом було нараховано податкові зобов' язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; розрахунки застосування коефіцієнту та нарахування боргу (податку та пені)) за податковими повідомленнями-рішеннями: №0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн.; №1596745-2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн.; №0122629-2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн.; №0605846-2413-0417- UA12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн.

Відповіддю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2025 №67807/6/04-36-24-12-13 повідомлено, що податкові повідомлення-рішення за 2020- 2023 роки були скасовані (відкликані) у зв`язку із некорректним розрахунком сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Враховуючи це, відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ контролюючим органом сформовано нові податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: від 22.07.2025 № 1876501-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 41065,28 грн за 2020 рік, від 22.07.2025 №1870369-2411-0462- UA 12020250000010438 на суму 45409,00 грн за 2021 рік, від 22.07.2025 №1870487-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 47109,75 за 2022 рік, від 22.07.2025 №1870488-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 47790,05 грн за 2023 рік, від 22.07.2025 №1870489-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 49150,65 грн за 2024 рік.

Таким чином, відповідачем у відзиві на позовну заяву не було повідомлено суд про скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, податковий борг за якими є предметом розгляду цієї справи.

Отже, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були відкликані (скасовані) податкові повідомлення-рішення, податковий борг за якими є предметом цієї справи, а тому, вважаємо, на сьогоднішній день у позивача відсутній податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями № 0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн.; податкового повідомлення-рішення №1596745-2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн.; податкового повідомлення-рішення №0122629- 2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн.; податкового повідомлення-рішення №0605846-2413-0417- UA 12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

В інтегрованих картках платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 108 137,42 грн., а саме:

заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений Фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 108 137,42 грн, згідно: податкового повідомлення-рішення №0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн.; податкового повідомлення-рішення №1596745-2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн.; податкового повідомлення-рішення №0122629-2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн.; податкового повідомлення-рішення №0605846-2413-0417-UA120202500000l0438 від 22.04.2024 на суму 27 279,01 грн.

Відповідно до ст.59 ПК України , у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №76675-13 від 05.04.2021, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 6 ПК України надано визначення понять «податок» та «збір». Так, податок - це обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платника податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов`язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.156-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України , податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України , податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ).

Тобто, узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, на платників податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 ПК України, податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Приписами пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України визначено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно приписів пп.277.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України, нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

За положенням пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПК України, у разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Приписами пп. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, у фізичних осіб, що мають у власності об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, виникає обов`язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Оскільки відповідач є власником нерухомості, тому саме вказаний об`єкт був врахований позивачем для обчислення суми спірного податку.

Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно вимог пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання рішення про застосування штрафних санкцій, закінчення процедури його оскарження, визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, або якщо рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань за результатами судового оскарження не було скасовано і є чинним, такі зобов`язання вважаються узгодженими.

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.1-42.5 статті 42 ПК України визначено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов`язковим у випадках, визначених цим Кодексом.

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, а також з фінансовими агентами у випадках, визначених цим Кодексом, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків або фінансовому агенту, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків/фінансовому агенту вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків/фінансового агента рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).

При цьому строк доставки документа в електронний кабінет, визначений абзацом п`ятим цього пункту, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного цим Кодексом.

Платник податків (крім фінансового агента у частині листування з контролюючим органом з питань, визначених статтею 39-3 цього Кодексу) один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через електронний кабінет.

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (у паперовій або електронній формі) платника податків.

Відповідно до пункту 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254 (далі – Порядок № 1204), податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи рекомендованим листом з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Кодексу.

Проаналізувавши наведені вище положення суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення повинно бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження особи.

Положеннями пункту 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пункт 59.5 цієї статті передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Hаказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610 затверджено Порядок направлення податковими органами податкових вимог платникам податків (у редакції на час складання та направлення вимоги), який розроблений відповідно до статей 59 та 60 глави 4 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) (з урахуванням статей 42 та 58 Кодексу) і визначає механізм формування, надсилання (вручення) та відкликання податкових вимог податковими органами. Дія цього Порядку поширюється на платників податків, у яких виник податковий борг. (п.1, 2 розділу І)

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ІІ Порядку № 610 , податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується податковим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з пунктом 1 Розділу ІІІ Порядку № 610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Відповідно до пункту 6 Розділу IV Порядку № 610, Податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі неотримання податковим органом квитанції про доставку податкової вимоги в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня її надіслання така податкова вимога у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається у порядку, визначеному абзацом першим цього пункту для надіслання податкової вимоги у паперовій формі.

При цьому строк доставки податкової вимоги в електронний кабінет, визначений абзацом другим цього пункту, не зараховується до строку надіслання такої вимоги.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Інформація про дату і час надсилання та отримання податкової вимоги через електронний кабінет з ідентифікацією відправника та отримувача зберігається безстроково і може бути отримана через електронний кабінет у вигляді електронного документа, в тому числі у вигляді квитанції у текстовому форматі.

Отже, податкова вимога повинна бути надіслана контролюючим органом на адресу за місцем проживання платника податків або останнього відомого місцезнаходження особи.

Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2021 року справа № 360/4692/19 зазначив, що у розумінні статті 42, 58 Податкового кодексу України, вимога та податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими позивачу, оскільки надіслані на адресу за місцем проживання (останнього відомого місцезнаходження фізичної особи) з повідомленням про вручення.

Згідно ж пункту 70.1 статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

До облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) вноситься інформація, зокрема про місце проживання, а для іноземних громадян - також громадянство (підпункт 70.2.4 пункт 70.2 статті 70 ПК України).

Пунктом 70.7 статті 70 ПК України установлено, що фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2017 року №822 затверджено Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 року за №1306/31174) (далі – Положення №822), розділом IX якого регламентовано порядок подання заяви про зміну даних, які вносяться до облікової картки та повідомлення.

Пунктом 1 розділу VI Положення №822 передбачено, фізична особа - платник податків зобов`язана подати до відповідного контролюючого органу Облікову картку/Повідомлення для реєстрації у Державному реєстрі відповідно до вимог цього Положення.

Фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки/Повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін у порядку, визначеному цим Положенням.

При поданні Облікової картки (Повідомлення, Заяви про внесення змін) фізична особа зобов`язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним цим Положенням.

Згідно з пунктом 1, 2 розділу IX Положення №822 фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР (додаток 12) або заяви за формою №5ДРП (додаток 13) відповідно.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 4 розділу IX Положення №822 передбачено, що внесення змін до Державного реєстру та окремого реєстру Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п`яти робочих днів.

З огляду на викладене, процедура внесення змін до Державного реєстру та даних облікової картки пов`язується саме з виконанням фізичною особою як платником податків свого обов`язку щодо звернення до контролюючого органу із відповідною заявою за формою №5ДР.

Наведене вище у сукупності дає підстави дійти висновку, що на платника податку (фізичну особу) покладено обов`язок із повідомлення контролюючого органу про зміну ним свого місця проживання/місцезнаходження (податкової адреси), а невиконання такого обов`язку позбавляє його можливості посилатися на обставини невручення йому відповідних документів, якщо такі документи були направлені на визначену при взятті на облік податкову адресу. Надіслані контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкові повідомлення-рішення та/або податкова вимога на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки, вважаються врученими також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли відповідні податкові документи були направлені контролюючим органом за адресою, яка не є адресою місця проживання (податковою адресою) фізичної особи, у тому числі повідомленою нею на виконання вимог пункту 70.7 статті 70 ПК України, або останнього відомого її місцезнаходження/перебування.

Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 640/8096/19, від 29 січня 2024 року у справі № 200/1185/21-а, від 30 червня 2025 року у справі № 300/7859/24.

Матеріали справи свідчать, що податкові повідомлення-рішення направлені позивачу, однак повернуті органу ДПС з відміткою пошти - «за закінченням терміну зберігання».

Так, податкове повідомлення-рішення №0064435-2405-0463 від 26.02.2021 на суму 26 606,53 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №1596745-2412-0463 від 15.09.2022 на суму 27 040,90 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №0122629-2412-0463 від 10.04.2023 на суму 27 210,98 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_2 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкове повідомлення-рішення №0605846-2413-0417-UA12020250000010438 від 24.04.2024 на суму 27 279,01 грн. направлено на адресу: АДРЕСА_3 . Конверт повернений «за закінченням терміну зберігання».

Податкова вимога №76675-13 від 05.04.2021 направлена за адресою: АДРЕСА_4 . Конверт повернений без можливості ідентифікації причини.

Згідно листа Дніпровської міської ради департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур управління у сфері державної реєстрації від 09.01.2025 № 138 (вх. ГУ ДПС №5328/5 від 17.01.2025) зазначена наступна інформація: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 з 18.05.1973 по 13.06.2019.

Згідно з копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 скаржник зареєстрований з 2019 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач зазначає, що станом 08.08.2025 відповідно отриманого витягу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_1 місце проживання по датах внесення наявні наступні дані: 18.12.1996 - АДРЕСА_5 (Соборний район); 16.05.2023 - Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська тер.гр. с. Олександрівка, вул. Вавілова, буд. 12; 24.05.2025 - Україна, Дніпропетровська область, Дніпровський район, Слобожанська тер.гр. с. Олександрівка, вул. Лютеранська, буд. 12.

У поясненнях відповідач зазначає, що податкової вимоги №76675-13 від 05.04.2021 направлена за адресою: АДРЕСА_4 , за інформаціє від 13.05.2021 структурного підрозділу Державної міграційної служби, що займається питанням реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб, за яким місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 було: АДРЕСА_4 . Проте, матеріали справи не містять вказаного листа.

Суд зазначає, що за встановлених судами у цій справі обставин не вбачається, що відповідач зверталась до контролюючого органу з заявою про зміну даних, зокрема, щодо місця проживання після 13.06.2019.

При цьому, матеріали справи також не містять витяг щодо Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з баз даних Державної податкової служби Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України щодо податкової адреси відповідача, якими керувався позивач при направленні податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з урахуванням викладеного, матеріали справи не підтверджують, що податкові повідомлення-рішення за 2021-2023 роки надіслані відповідачу на підтверджені адреси.

Податкова вимога була надіслана на невідому адресу яка не належала відповідачу.

Також, з наданого позивачем до суду апеляційної інстанції листа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.07.2025 №67807/6/04-36-24-12-13 вбачається, зокрема, що податкові повідомлення-рішення за 2020-2023 роки були скасовані (відкликані) у зв`язку із некорректним розрахунком сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Враховуючи це, відповідно до пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ контролюючим органом сформовано нові податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: від 22.07.2025 № 1876501-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 41065,28 грн за 2020 рік, від 22.07.2025 №1870369-2411-0462- UA 12020250000010438 на суму 45409,00 грн за 2021 рік, від 22.07.2025 №1870487-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 47109,75 за 2022 рік, від 22.07.2025 №1870488-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 47790,05 грн за 2023 рік, від 22.07.2025 №1870489-2412-0462- UA 12020250000010438 на суму 49150,65 грн за 2024 рік.

З огляду на викладене, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують наявність у позивача узгодженого податкового боргу.

Відповідно до пп. 20.1.34, 20.1.34-1 п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право:

звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпунктів 95.1 - 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення коштів в порядку ст. 95 ПК України є наявність у платника податків заборгованості по податковим зобов`язанням.

Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в постанові від 13 січня 2021 року у справі № 819/1399/17, з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Предметом доказування у даній справі є обставини, зокрема, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку.

Такими обставинами у розумінні ПК України є наявність податкового боргу, який виник на підставі несплати узгодженого грошового зобов`язання платника податків яку він повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання.

При цьому, як зазначалось, податковим зобов`язанням в розумінні ПК України, визначається, як сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Як зазначалось, матеріалами справи не свідчать про наявність у позивача податкового боргу.

Таким чином, за відсутності у платника податків на час звернення з позовом суми узгодженого та не сплаченого у встановлені строки грошового зобов`язання, контролюючий орган не наділений правом здійснити заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення на користь держави коштів, які перебувають у його власності.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права та невірно надав оцінку обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду – скасуванню.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1, 5, 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зв п. 27 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З урахуванням, витрати відповідача, пов`язані зі сплатою судового збору підлягають відшкодуванню (компенсації) за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року скасувати.

Відмовити у задоволені позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції в розмірі 4542 грн.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров