Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №160/2904/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/2904/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року (суддя Букіна Лілія Євгенівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 08.01.2026 № 046350021563 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 08.01.2026 № 046350021563; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період безпосередньої участі в бойових діях під час мобілізації в розрахунку один місяць служби за три з 26.09.2015 по 22.06.2016; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2026 про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії від 08.01.2026 № 046350021563. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005, а також період безпосередньої участі в бойових діях під час мобілізації з 26.09.2015 по 22.06.2016 з розрахунку один місяць служби за три. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2026 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 02.01.2026 позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350021563 від 08.01.2026 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку з відсутністю права.

Відповідно до вказаного рішення: страховий стаж особи становить 44 роки 01 місяць 07 днів (в тому числі: додаткові роки за Список № 1 – 20 років). Пільговий стаж за Списком № 1 (постанова 202(25)) становить 20 років 07 місяців 05 днів (в тому числі: провідні професії (20) – 03 роки 08 днів, навчання за фахом – 07 днів).

Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано усі періоди.

Не погодившись з таким рішенням та вважаючи протиправним не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання, а також період безпосередньої участі в бойових діях під час мобілізації з розрахунку один місяць служби за три, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 114 № 1058 Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, – за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), – за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Щодо задоволених позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», період навчання в Національному гірничому університеті з 01.09.2000 по 30.06.2005, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач з 01.09.2000 по 30.06.2005 навчався в Національному гірничому університеті за спеціальністю «Гірництво» та здобув кваліфікацію «молодшого гірничого інженера» за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію «гірничий інженер». Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 під час навчання в Національному гірничому університеті позивач працював та проходив практику на: ДВАТ «Шахта «Дніпровська» ДХК «Павлоградвугілля»: з 11.07.2002 по 30.07.2002 - «учень гірника підземного» з повним робочим днем у шахті; з 07.07.2003 по 29.08.2003 - «гірник підземний» з повним робочим днем у шахті; ДВАТ «Шахта «Тернівська» ДХК «Павлоградвугілля» з 02.08.2004 по 12.09.2004 - «гірник очисного забою» з повним робочим днем в шахті.

Згідно з Формою РС-право, позивачу зараховано період навчання до страхового стажу, період проходження практики зараховано до пільгового стажу (з 11.07.2002 по 15.07.2002, з 16.07.2002 по 30.07.2002 , з 07.07.2003 по 08.07.2003, з 10.07.2003 по 29.08.2003, з 02.08.2004 по 10.08.2004, з 11.08.2004 по 09.09.2004, з 10.09.2004 по 12.09.2004).

Суд першої інстанції, натомість, виходив з приписів ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», згідно з якою час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу добувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Суд апеляційної інстанції, у свою чергу, зазначає, що приписи Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» не поширюються на спірні правовідносини, адже відповідно до статті 17 названого Закону, заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 цього ж Закону визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать:

професійно-технічне училище відповідного профілю;

професійне училище соціальної реабілітації;

вище професійне училище;

професійний ліцей;

професійний ліцей відповідного профілю;

професійно-художнє училище;

художнє професійно-технічне училище;

вище художнє професійно-технічне училище;

училище-агрофірма;

вище училище-агрофірма;

училище-завод;

центр професійної (професійно-технічної) освіти;

центр професійної освіти;

навчально-виробничий центр;

центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів;

навчально-курсовий комбінат;

навчальний центр;

інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.

Водночас, матеріалами справи підтверджується, що позивач навчався в Національному гірничому університеті за спеціальністю «Гірництво» та здобув кваліфікацію «молодшого гірничого інженера», за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» та здобув кваліфікацію «гірничий інженер» відтак, застосовним в даному випадку є Закон України «Про вищу освіту».

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на зарахування до страхового стажу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів навчання на денній формі здобуття освіти у закладах вищої освіти, аспірантурі, інтернатурі, резидентурі, за умови сплати страхових внесків.

Відтак, відсутні правові підстави для зарахування до спеціального стажу позивача період його навчання у вищому навчальному закладі.

Щодо задоволених судом першої інстанції позовних вимог в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період безпосередньої участі в бойових діях під час мобілізації з 26.09.2015 по 22.06.2016 з розрахунку один місяць служби за три, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Пунктом 2.3 розділу II Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071, визначено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу), один місяць служби за три місяці, зокрема участь у бойових діях у воєнний час; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.

Верховний суд у постанові від 19 березня 2026 року у справі № 200/8094/24 зауважив, що пункт 2.3 Положення № 530, прийнятий на виконання Закону № 2262-ХІІ, є підзаконним нормативним актом, який деталізує механізм обчислення вислуги років і прямо виключає його застосування до пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу.

Отже, наведені норми не встановлюють і не можуть встановлювати правил кратного обчислення страхового стажу для цілей призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд також зауважив, що пункт 2.3 Положення № 530 прямо встановлює застосування пільгового порядку обчислення вислуги років для відповідних пенсій, проте «крім пенсій, що призначаються з урахуванням страхового стажу». Отже, сам підзаконний нормативний акт, на який покликається скаржник, містить пряму вказівку на неможливість поширення механізму кратного обчислення на пенсії, що призначаються відповідно до Закону № 1058-IV. Ігнорування цього застереження призвело б до застосування норми всупереч її буквальному змісту та законодавчому призначенню. Таким чином, довід скаржника про необхідність застосування пункту 2.3 Положення № 530 до спірних правовідносин є суперечливим та не відповідає буквальному змісту і системному аналізу відповідного нормативного регулювання.

Колегія суддів Верховного Суду також відхилила посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 185/4140/17, від 16 червня 2020 року у справі №185/7049/16-а, від 18 січня 2023 року у справі № 1.380.2019.003739, з огляду на те, що у відповідних справах суд виходив із положень законодавства, яке регулює зарахування часу проходження військової служби до трудового стажу та вислуги років, а також застосував норми статті 57 Закону № 1788-ХІІ та пункту 2.3 Положення № 530 без урахування спеціальних обмежень, встановлених частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV.

Застосовуючи наведені висновки Верховного Суду, суд апеляційної інстанції зазначає про відсутність правових підстав для обрахунку вищеназваного періоду у кратному розмірі, відповідно, позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 в адміністративній справі № 160/2904/26 скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з 25 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 25 червня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Я.В. Семененко