Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №160/1732/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/1732/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року (суддя Неклеса Олена Миколаївна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно з записами у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 , у тому числі з 11.09.1979 по 01.11.1991; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 про призначення пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні пенсії за № 045750019433 від 11.08.2025. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи згідно записів у трудовій книжці колхозника НОМЕР_1 в тому числі з 11.09.1979 по 01.11.1991. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.08.2025 про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України. У задоволені іншої частини позовних вимог, відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 04.08.2025 позивач звернулась до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Заява була розглянута ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, яким прийнято рішення № 045750019433 від 11.08.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідно до вказаного рішення страховий стаж особи - 14 років 9 місяців 24 дні. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи в колгоспі з 11.09.1979 по 01.11.1991, згідно з довідкою від 24.10.2022 № 28, оскільки по батькові зазначено не повністю.

Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 24 Закону Закон № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 (далі Порядок № 310).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 310 трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних положень).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 310 всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Пункт 8 Порядку № 310 визначає, що трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.

Цією постановою також затверджений зразок трудової книжки колгоспника, який передбачає, що трудова книжка колгоспника містить окремі розділи, зокрема: ІІІ «членство в колгоспі», де зазначаються відомості про прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі та причини такого припинення, відомості про документ, на підставі якого внесений запис; ІV «відомості про роботу» відомості про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, із зазначенням причин та відомості про документ, на підставі якого внесений запис; V «трудова участь у громадському господарстві» встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі, відомості про документ, на підставі якого внесений запис.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2024 року, прийнятій у справі № 120/2366/21-а, аналізуючи зміст статей 56, 62 Закону № 1788-XII та положень Порядку № 310 зробив висновок, що зміст наведених норм свідчить, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема, про прийом на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).

З копії трудової книжки колгоспника серії НОМЕР_2 від 11.09.1979 вбачається, що остання містить такі записи за спірні періоди: розділ «Членство в колгоспі»: 11.09.1979 прийнята в члени колгоспу «Красна Зоря»; 25.04.1985 вихователь дитячого садка; 01.11.1991 рішення виходу із членів колгоспу «Красна Зоря».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зарахував період роботи в колгоспі з 11.09.1979 по 01.11.1991 згідно з довідкою від 24.10.2022 № 28, оскільки по батькові зазначено не повністю.

Колегія суддів встановила, що архівна довідка за № 28 від 24.10.2022 складена про те, що позивач була членом колгоспу «Красна Зоря» з 11.009.1979 по 01.11.1991, а також відображає участь позивача у громадському господарстві, зокрема, зазначені відпрацьовані трудодні та встановлені мінімуми трудоднів, проте в розділі ПІП, по-батькові зазначено не повністю.

Водночас суд звертає увагу, що на сторінках 19 трудової книжки колгоспника про трудову участь позивача у громадському господарстві, зокрема, зазначені відпрацьовані трудодні та встановлені мінімуми трудоднів, а саме: за 1979 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік - 91 при встановленому мінімумі 90; за 1980 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік - 225 при встановленому мінімумі 250; за 1981 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 257 при встановленому мінімумі 250; за 1982 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 287 при встановленому мінімумі 250; за 1983 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 230/791,39 при встановленому мінімумі 250; за 1984 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 24/38,50 при встановленому мінімумі 250; за 1985 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 188/695,73 при встановленому мінімумі 180; за 1986 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 277/1192,86 при встановленому мінімумі 250; за 1987 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 21/21,00 при встановленому мінімумі 250; за 1988 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік 207 при встановленому мінімумі 250; за 1989 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік – 267/1586,90 при встановленому мінімумі 250; за 1990 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік 263/2325,57 при встановленому мінімумі 250; за 1991 рік відпрацьованих мінімумів трудової участі за рік 203/2282,74 при встановленому мінімумі 200.

Враховуючи, що трудова книжка колгоспника серії НОМЕР_2 від 11.09.1979 містить записи про трудову участь у громадському господарстві, які додатково підтверджені архівною довідкою № 28 від 24.10.2022, суд апеляційної інстанції вважає, що відповідач формально та неправомірно відмовив у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 11.09.1979 по 01.11.1991, не надавши належної оцінки записам трудової книжки НОМЕР_2 .

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в адміністративній справі № 160/1732/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 25 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 25 червня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова