Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №29зп-26/160 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2026 року м. Дніпросправа № 29зп-26/160

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року (суддя Дєєв Микола Владиславович) в адміністративній справі

за заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2

про забезпечення позову до подання позовної заяви,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить: вжити заходи забезпечення позову до подання адміністративного позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , їх посадовим та службовим особам, а також іншим уповноваженим органам та особам, які здійснювали або здійснюють заходи щодо мобілізації гр. ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію рішення про призов (мобілізацію) гр. ОСОБА_1 , зокрема щодо його подальшого направлення, переміщення, переведення або оформлення проходження військової служби - до набрання законної сили рішенням суду; заборонити Військовій частині НОМЕР_1 , а також будь-яким іншим військовим частинам, установам та органам Збройних Сил України чи інших військових формувань, до яких гр. ОСОБА_1 був фактично направлений, переміщений або може бути направлений, їх командуванню, посадовим та службовим особам: переміщувати його до інших військових частин або місць проходження служби; переводити його між підрозділами; залучати до виконання бойових, спеціальних або службових завдань; направляти в райони ведення бойових дій; вчиняти будь-які інші дії, пов`язані з проходженням ним військової служби, а також утриматися від залучення до виконання обов`язків військової служби - до набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та задовольнити заяву про забезпечення позову. Апеляційна скарга ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства. Зазначає, що інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. Вказує, що заявник в своїй заяві наголошував на порушенні посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 його гарантованих Конституцією прав, наголошував на тому, що його незаконно позбавили волі, не дозволили йому користуватись правовою допомогою (заборонили зустріч з адвокатом), без обстеження та проходження військово-лікарської комісії склали неправдиві військово-облікові документи, які останньому вручені не були. Медичний огляд на придатність чи непридатність до військової служби ОСОБА_1 не проводився у встановленому законом порядку. Без належного проходження військово-лікарської комісії та не зважаючи на подану ним заяву про незгоду з висновком ВЛК перемістили його до Військової частини НОМЕР_1 . Зазначає, що доставляти військовозобов`язаного до ТЦК та СП можна лише тоді, коли він вчинив порушення правил військового обліку. Крім того, затримання людини правоохоронцями має супроводжуватися складанням протоколу про адміністративне затримання. Однак жодного протоколу відносно ОСОБА_1 складено не було та без належного документального оформлення його було примусово доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вищевикладені обставини свідчать про явну незаконність дій представників ІНФОРМАЦІЯ_1 , які загрожують життю та здоров`ю ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити в її задоволенні, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Статтею 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що суд при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховувати предмет позову, підстави звернення до суду, а також забезпечити дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.

Як зазначає заявник у заяві про забезпечення позову, предметом адміністративного позову, який буде подано у встановлений КАС України строк, є: визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову (мобілізації) та фактичного направлення гр. ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; визнання протиправними та скасування рішень (наказів, розпоряджень) ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі яких було здійснено мобілізацію та направлення гр. ОСОБА_1 для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ; визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування гр. ОСОБА_1 до списків особового складу та проходження військової служби; зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 виключити гр. ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Таким чином забезпечення позову - це створення можливості виконання у майбутньому рішення суду, якщо є реальні причини вважати, що рішення може бути невиконане.

Колегія суддів зазначає, що обставини, на які посилається апелянт про явну незаконність дій представників ІНФОРМАЦІЯ_1 є оспорюваними, а отже їх правомірність чи неправомірність не може бути підтверджена до вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Щодо додаткових доводів апелянта, які викладені в запереченні на відзив на апеляційну скаргу, зокрема, що ОСОБА_1 був включений до списків військовозобов`язаних працівників, які підлягають бронюванню, тобто на час його затримання вже тривала процедура його бронювання, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є підставою для надання відстрочки від призову під час мобілізації, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач на час виникнення спірних правовідносин мав відстрочку від призову під час мобілізації, а тому дії відповідача не мають ознак очевидно протиправних.

Позивач також не довів належними доказами можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених/оспорюваних прав/ інтересів позивача, без вжиття заходів забезпечення позову. Доводи заяви зводяться лише до припущень такого ускладнення.

Відтак, правові підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року в адміністративній справі № 29зп-26/160 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 25 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 25 червня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя І.Ю. Добродняк