Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №340/3795/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3795/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року в адміністративній справі № 340/3795/24 (головуючий суддя першої інстанції - Черниш О.А.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер-2000» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.02.2024 року:

- форми «С» №00016070704, яким застосовано фінансові санкції у розмірі 41419 грн.,

- форми «С» №00016050704, яким застосовано фінансові санкції у розмірі 5100 грн..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «С» №00016070704 від 22.02.2024 року в частині застосування фінансової санкції у розмірі 33476 грн..

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що у ході перевірки встановлено порушення вимог пунктів 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, позивач при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв видавав розрахункові документи невстановленої форми, у яких були відсутні обов`язкові реквізити (код товару згідно з УКТЗЕД та/або серія та номер марки акцизного податку). Також позивач при проведенні розрахункових операцій використовував РРО із порушенням режиму програмування підакцизних товарів (без зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД). Вказані порушення стали підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 1, 7 статті 17 цього Закону.

Позивач відзив на скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У період з 28.05.2026 року по 16.06.2026 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-2000» є юридичною особою. Видами діяльності є роздрібна торгівля пальним (основний), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та інші.

В період вересень 2023 року – січень 2024 року ГУ ДПС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Партнер-2000» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2023 року, за наслідками якої складено акт №857/11-28-07-07/21070140 від 06.02.2024 року.

Висновками акту встановлені порушення позивачем пунктів 2 та 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області 22.04.2024 року прийнято податкові повідомлення-рішення форми «С»:

- №00016070704, яким за порушення пункту 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пункту 1 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 41419 грн.;

- №00016050704, яким за порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на підставі пункту 7 статті 17 цього Закону застосовано фінансові санкції у розмірі 5100 грн..

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно із частиною першою статті 8 Закону №265/95-ВР форма зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 року за №220/28350 (далі по тексту - Положення №13, в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 розділу І Положення №13 визначено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Фіскальний касовий чек на товари (послуги) Положення №13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі не передбачення - за бажанням платника) (рядок 8); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідальність встановлена статтею 17 Закону №265/95-ВР, пунктом першим якої передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Підставою застосування контролюючим органом до ТОВ «АЛКО-ПРОСТІР» штрафних санкцій слугувало встановлення випадків створення в РРО розрахункових документів без реквізитів марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 529973,30 грн., які повинні маркуватися марками акцизного податку та відсутність у відповідній графі почекових даних інформації про серію та номер у марки акцизного податку.

Пунктом 2 наказу Міністерства фінансів України від 24.06.2021 року внесено зміни до Положення №13, установлено, що до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом; до 01 жовтня 2021 року реєстратори розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до статті 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до цього наказу.

Запровадженню такого реквізиту фіскального касового чека, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, передувало внесення постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 року №97 змін до Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2010 року №1251 (далі по тексту - Положення №1251), в частині обов`язкових реквізитів марок акцизного податку для алкогольних напоїв. До таких реквізитів додано двомірний штрих-код швидкого реагування та лінійний штрих-код.

За визначенням, наведеним у абзаці сьомому статті 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі по тексту - Закон №481/95-ВР), алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу живого бродіння), 2208 згідно з УКТЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 226.10 статті 226 ПК України не підлягають маркуванню звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (підпункт 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання при продажу підакцизних товарів зобов`язані проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості та видавати покупцеві в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, з усіма обов`язковими реквізитами.

Код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД є обов`язковим реквізитом фіскального чеку при проведенні розрахунків за продані підакцизні товари (зокрема, алкогольні напої) і зазначається у рядку 7 фіскального касового чеку №ФКЧ-1.

При роздрібній торгівлі алкогольними напоями, які підлягають маркуванню, обов`язковим реквізитом фіскального чеку є також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, яке зазначається у рядку 9 фіскального касового чеку №ФКЧ-1 у вигляді серії з чотирьох літер та шестизначного номеру.

Відображення цього реквізиту може здійснюватися методом ручного введення для РРО, які не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру, або шляхом сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій.

Згідно з пунктом 3 розділу І Положення №13 за відсутності у фіскальному чеку хоча б одного з обов`язкових реквізитів, такий документ не приймається як розрахунковий.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням форми «С» №00016070704 від 22.02.2024 року позивача притягнуто до фінансової відповідальності, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за невиконання обов`язків, встановлених пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків:

1) не проведення розрахункової операції через РРО;

2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки;

3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа.

Так, перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її не проведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Закон №265/95-ВР встановлює безпосередній зміст обов`язку суб`єктів господарювання і порядок його виконання, а Положення №13 - форму його реалізації (форму і зміст документів, які є складовими звітності).

Верховний Суд в постанові від 02.02.2023 року №500/6845/21 сформулював правовий висновок, відповідно до якого за змістом норм Положення №13 слід розрізняти недолік реквізиту у розрахунковому документі від відсутності відповідного реквізиту взагалі. У першому випадку дійсно неможливо стверджувати, що документ втрачає статус розрахункового, натомість, у другому випадку безпосередньо Положення №13 вказує, що такий документ не прийматиметься як розрахунковий. Відсутність обов`язкового реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Суд першої інстанції встановив, що позивач провадить господарську діяльність з продажу пального та супутніх товарів зокрема на таких господарських об`єктах:

- АЗС-магазин №1 (Полтавська область, м. Кременчук, вул. Академіка Герасимовича, 58-б), на який зареєстрований РРО 3000919655,

- АЗС-магазин №2 (Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Городоцька, 8), на який зареєстрований РРО 3000919688,

- АЗС-магазин №4 (Кіровоградська область, м.Олександрія, смт. Пантаївка, вул. Магістральна, 2 а), на який зареєстрований РРО 3000919719,

- АЗС-магазин №5 (Київська область, м.Миронівка, вул.Благовіщенська, 56), на який зареєстрований РРО 3000919738.

В ході документальної перевірки товариства посадові особи контролюючого органу, проаналізувавши інформацію із Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), встановили, що на цих господарських об`єктах проводилися через РРО розрахункові операції щодо роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкогольними напоями), втім видавалися розрахункові документи (фіскальні чеки) невстановленої форми, у яких були відсутні обов`язкові реквізити.

Посадові особи ГУ ДПС у Кіровоградській області склали додаток 22 до акту перевірки №857/11-28-07-07/21070140 від 06.02.2024 року, сформований у вигляді таблиць - переліки розрахункових документів, які були роздруковані РРО, зареєстрованими на чотирьох АЗС-магазинах.

До цих переліків включені 105 фіскальних чеків, датованих періодом з 01.01.2022 року по 08.06.2023 року. Згідно з вказаними таблицями загальна сума операцій за цими розрахунковими документами невстановленої форми складає 27648 грн..

З розрахунку розміру фінансової санкції, застосованої до позивача згідно з пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР в сумі 41419 грн., відповідач вказав, що з них:

- 106 грн. (106 грн. х 100%) - фінансова санкція за порушення, вчинене вперше за розрахунковою операцією згідно з фіскальним чеком №6876 від 08.01.2022 року на АЗС-магазині №4,

- 41313 грн. грн. (27542 грн. х 150%) - фінансові санкції за кожні наступні порушення, виявлені під час перевірки розрахункових операцій, вчинених на АЗС-магазинах №1, №2, №4, №5.

Апеляційний суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про вчинення позивачем порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, відповідальність за яке передбачена пунктом 1 статті 17 цього Закону, в саме: 1) факти здійснення на господарських об`єктах позивача розрахункових операцій щодо продажу підакцизних товарів, зокрема алкогольних напоїв у роздріб; 2) реєстрація розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій; 3) видача при цьому розрахункових документів (фіскального чеку), у яких відсутні обов`язкові реквізити - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а для алкогольних напоїв, які підлягають маркуванню, - також цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер). Перевірці крім того підлягає вартість підакцизних товарів, проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2024 року у справі №520/4564/23 вказав, що у спірних правовідносинах, що склались з приводу дотримання платником податку законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, обставиною, що має бути досліджена, є саме розрахункова операція, а отже безпосереднім доказом, що підтверджує її вчинення, є розрахунковий документ.

Відтак, належним доказом, який підтверджує обставини, які підлягають доказуванню, є саме розрахунковий документ (фіскальний чек), створений в паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на господарській одинці платника, або його електронна копія, подана платником до органів ДПС дротовими або бездротовими каналами зв`язку.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 року № 1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 року за № 1744/22056, затверджено Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України.

Зазначеним Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Згідно із пунктом 1.5 розділу I цього Порядку суб`єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці у пам`яті РРО або пам`яті модемів, які до них приєднані.

Збір, зберігання та використання електронних копій розрахункових документів, перевірку справжності та достовірності розрахункових документів забезпечує інформаційна система СОД РРО. Згідно з визначенням, наведеним у статті 2 Закону №265/95-ВР, саме електронні копії розрахункових документів можуть використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Відповідач має доступ до СОД РРО та електронних копій розрахункових документів, створених на господарських об`єктах позивача.

Використання податкової інформації з СОД РРО є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення перевірки.

Судом встановлено, що згідно з вказаними фіскальними чеками на господарських об`єктах ТОВ «Партнер-2000» (АЗС-магазини №1, №2, №4, №5) здійснювався продаж товарів у роздріб, у тому числі алкогольних напоїв. Ці фіскальні чеки містять такі недоліки:

відсутні обов`язкові реквізити, а саме: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на алкогольні напої (рядок 7) та/або цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (рядок 9),

помилки в обов`язкових реквізитах, а саме у рядку 9 (цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої) неправильно зазначена серія марки акцизного податку - кириличними літерами замість латинських.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність у розрахункових документах (фіскальних чеках), які створювалися/видавалися при здійсненні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв, обов`язкових реквізитів (коду товару згідно з УКТЗЕД, серії та номеру марки акцизного податку) свідчить про створення суб`єктом господарювання невідповідних розрахункових документів. У такому разі проведення розрахункових операцій через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту є підставою для застосування фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

Разом з цим, помилки в обов`язковому реквізиті розрахункового документа, які полягають у неправильному зазначенні серії марки акцизного податку (використання кириличних літер замість латинських), не свідчать про відсутність відповідного реквізиту як такого і не змінюють цифрове значення штрих-коду марки. Такі помилки зумовлені некоректним заповненням вручну рядку 9 у фіскальному чеку, коли вводились латинські літери при активованій кириличній розкладці клавіатури. Втім, марка акцизного податку може бути однозначно ідентифікована шляхом приведення символів до відповідної латинської розкладки, що дозволяє встановити правильну серію марки та перевірити її за даними штрих-коду з метою підтвердження легальності походження алкогольного напою.

Отже, така технічна помилка у відображенні символів не може прирівнюватися до невидачі розрахункового документа встановленої форми та змісту, а тому не тягне за собою застосування фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР.

З урахуванням наведеного, позивач порушив вимоги пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР при проведенні через РРО розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв за 50 фіскальними чеками, у яких відсутні обов`язкові реквізити, на таких господарських об`єктах:

- АЗС-магазин №1: розрахункові операції за фіскальними чеками №41074 від 21.08.2022 року, №51359 від 08.10.2022 року, №53261 від 20.10.2022 року, №54070 від 24.10.2022 року;

- АЗС-магазин №2: розрахункові операції за фіскальними чеками №11555 від 01.01.2022 року, №11668 від 02.01.2022 року, №12128 від 04.01.2022 року, №12648 від 06.01.2022 року, №12816 від 07.01.2022 року, №12898 від 08.01.2022 року, №71141 від 15.09.2022 року, №96159 від 06.03.2023 року, №101205 від 15.04.2023 року;

- АЗС-магазин №4: розрахункова операція за фіскальним чеком №6876 від 08.01.2022 року;

- АЗС-магазин №5: розрахункові операції за фіскальними чеками №№ 17141, 17145, 17261, 17285, 17314 від 01.01.2022 року, №№ 17657, 17673, 17709 від 02.01.2022 року, №№ 17923, 17939 від 03.01.2022 року, №18342 від 04.01.2022 року, №18709 від 05.01.2022 року, №№ 19066, 19192, 19197, 19209 від 06.01.2022 року, №№ 19371, 19384, 19408, 19431, 19438, 19443, 19454, 19463, 19469 від 07.01.2022 року, №№ 19529, 19609, 19643, 19812, 19820, 19825 від 08.01.2022 року, №№ 19915, 20067, 20102 від 09.01.2022 року, №№ 20178, 20295 від 10.01.2022 року.

Згідно з переліченими фіскальними чеками вартість підакцизних товарів (алкогольних напоїв), проданих з порушеннями, яка є базою для визначення розміру фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, складає 5354 грн.

Позивач не спростував це порушення і не надав суду фіскальні чеки, роздруковані із контрольної стрічки РРО, які витребував у нього суд, аби довести відповідність цих розрахункових документів вимогам щодо їх форми та змісту.

Вчиненим вперше (у хронологічному порядку) є порушення за фіскальним чеком №17141 від 01.01.2022 року (розрахункова операція на АЗС-магазині №5, яка відбулася 01.01.2022 року о 02:13). Розмір фінансової санкції за це порушення, як за вчинене вперше, повинен становити 100 % вартості підакцизного товару, проданого з порушеннями, що складає 176 грн. (176 грн. х 100%). Кожне наступне виявлене порушення тягне застосування фінансової санкції у підвищеному розмірі - 150% вартості підакцизних товарів, проданих з порушеннями, що становить 7767 грн. ((5354 грн. - 176 грн.) х 150% ).

Таким чином, загальна сума фінансової санкції за виявлені під час перевірки порушення вимог пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, має становити 7943 грн. (176 грн. + 7767 грн.).

У цій частині суд першої інстанції обґрунтовано визнав спірне податкове повідомлення-рішення форми «С» №00016070704 від 22.02.2024 року правомірним.

В іншій частині таке податкове повідомлення-рішення є незаконним та підлягає скасуванню, а саме в частині застосування фінансової санкції у розмірі 33476 грн. (41419 грн. - 7943 грн.).

Висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР ґрунтуються на інформації із СОД РРО про проведення у 2022 році через РРО на АЗС-магазині №1 розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів (пального та алкогольних напоїв) з не відображенням (невідповідним відображенням) коду УКТ ЗЕД у фіскальних чеках.

Перелік таких операцій наведений у додатку 21 до акту перевірки №857/11-28-07-07/21070140 від 06.02.2024 року.

Факт проведення розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів через РРО без використання належного режиму програмування підтверджується наданими суду копіями фіскальних чеків за 04-05.03.2022 року про продаж пального (бензину А-95), у яких зазначено неправильний код УКТЗЕД на цей товар, а також копією фіскального чеку №41074 від 21.08.2022 року про продаж алкогольного напою (настоянки «Сам-Жене»), у якому не відображений код УКТ ЗЕД на цей товар.

Отже є доведеним факт порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР та визнає законним застосування до нього за це порушення фінансової санкції, передбаченої пунктом 7 статті 17 Закону №265/95-ВР. Податкове повідомлення-рішення форми «С» №00016050704 від 22.02.2024 року є правомірним, а підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому наявні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року в адміністративній справі № 340/3795/24 залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.02.2026 року в адміністративній справі № 340/3795/24залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко