Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №945/157/26 — Миколаївський апеляційний суд

25.06.26

33/812/276/26

Справа № 945/157/26

Провадження № 33/812/276/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого – судді Тищук Н.О.,

із секретарем – Чистою В.В.,

без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Подвезька Геннадія Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаїв Миколаївської області, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган, що видав - 4813, дата видачі - 07.10.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн та позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

10 червня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Подвезько Г.М. подав апеляційну скаргу на постанову суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав те, що про зміст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався тільки після ознайомлення з матеріалами справи та отримання її копії.

За приписами частини 2 статті 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання про поновлення строку суд виходить з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

З матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2026 року Миколаївським районним судом Миколаївської області виготовлено повний текст оскаржуваної постанови.

Цього ж дня – 14 квітня 2026 року ОСОБА_1 отримав її копію про що в матеріалах справи наявна його власноручна розписка (а.с. 39).

Таким чином строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції для ОСОБА_1 сплинув 23 квітня 2026 року.

Таким чином довід апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 можливості вчасно отримати копію оскаржуваної постанови спростовується матеріалами справи.

Для вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовується як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейським судом з прав людини наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, чого не було зроблено апелянтом у даній справі.

У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

Отже, у справі, що переглядається, апеляційним судом не встановлено особливих і непереборних обставин, які б перешкоджали апелянту оскаржити постанову судді суду першої інстанції у передбачений статтею 294 КУпАП строк.

З огляду на викладене підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили б вчасне вчинення ОСОБА_1 процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.

За таких обставин апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Подвезька Геннадія Михайловича, про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2026 року відмовити.

Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Тищук