Постанова від 10 червня 2026 р. у справі №160/34063/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2026 року м.Дніпросправа № 160/34063/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 160/34063/24 (суддя Турлакова Н.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Поставною Третього апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2025 року у справі № 160/34063/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №160/34063/24 скасовано та прийнято нове судове рішення; позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

- визнано бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу протиправною;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю, в якій заявник просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати Дніпропетровському окружному адміністративному суду у встановлений останнім строк звіт про виконання судового рішення у справі №160/34063/24.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що адвокатом Суботіним Г.Г. до відповідача направлено адвокатський запит за вих. №05/02 з проханням повідомити про прийняте рішення по суті заяви ОСОБА_1 та надати завірені копії підтверджуючих документів щодо ухвалення відповідного рішення. Проте адвокатський запит ОСОБА_2 не був розглянутий ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки жодної відповіді не надходило. Наголошує, що заява ОСОБА_1 на даний час не була розглянута ІНФОРМАЦІЯ_4 , що свідчить про невиконання відповідачем вимог судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю у справі №160/34063/24 відмовлено.

З ухвалою суду від 25 лютого 2062 року не погодився позивач, представником була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, позивач просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що на виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №160/34063/24 Комісією з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаним при ІНФОРМАЦІЯ_5 09.12.2025 була розглянута заява ОСОБА_1 на відстрочку від 24.10.2024, проте без урахування висновків апеляційного суду, оскільки позивача не звільнено з військової служби за контрактом. Звертає увагу, що ОСОБА_1 відповідь про результати розгляду заяви у способи, передбачені абз. 4 п. 60 Порядку не надходила, а протокол №122 від 09.12.2025 був наданий ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на заяву про встановлення судового контролю, що свідчить про недотримання відповідним ТЦК та СП норм Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві просить залишити оскаржену позивачем ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Зазначає, що на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 року у справі № 160/34063/24 заява ОСОБА_1 була розглянута Комісією з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаним при ІНФОРМАЦІЯ_5 09.12.2025 року була розглянута заява на відстрочку. Протоколом № 122 від 09.12.2025 року було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки. Крім того, на виконання вимог Порядку 560, Головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_6 за вих.№ПНПр/12851 від 09.12.2025 видано відповідне повідомлення, з обґрунтуванням причини відмови у наданні відстрочки. Зазначене повідомлення надіслано на адресу заявника, повідомлення додається у додатку № 2. Відповідач вважає, що виконав рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №160/34063/24.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.ст.311, 312 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що Комісією з питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаним при ІНФОРМАЦІЯ_5 від 09.12.2025 була розглянута заява ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 24.10.2024р. (вх.№0-599/4 від 25.10.2024). Протоколом № 122 від 09.12.2025 року було прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки ід призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно Повідомлення від 09.12.2025 вих.№ПНПр/12851 ІНФОРМАЦІЯ_1 направленого на адресу ОСОБА_1 , останнього повідомлено про прийняте рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2025 у справі №160/34063/24 виконана відповідачем.

Посилання представника позивача на розгляд заяви ОСОБА_1 без урахування висновків апеляційного суду, оскільки позивача не звільнено з військової служби за контрактом, колегія суддів відхиляє, оскільки право позивача на таку відстрочку не було предметом розгляду у даній справі, а судом надавалася оцінка лише бездіяльності щодо нерозгляду відповідачем зазначеної заяви.

Із наведених позивачем обставин не встановлено підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для встановлення судового контролю, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, у суду на час прийняття оскарженої ухвали не було.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, у зв`язку з чим підстав для скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року у справі № 160/34063/24 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак