Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №160/8822/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 червня 2026 року м.Дніпросправа № 160/8822/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 160/8822/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Із рішенням суду не погодився позивач, представником була подана апеляційна скарга.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2025 року у справі № 160/8822/25 скасовано та ухвалено нове судове рішення; позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо невнесення даних про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку та виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг”;

- зобов`язано другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_2 ) привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом внесення даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подачу позову та апеляційної скарги в загальній сумі 3027,7 грн..

Представник ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний Суд», подала заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на правову допомогу, пов`язані із розглядом справи № 160/8822/25 у Третьому апеляційному адміністративному суді в сумі 30 000 грн..

Обґрунтовуючи подану заяву, представник посилається на те, що у зв`язку з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій позивачем отримано послуги з професійної правничої допомоги. Вартість цих послуг становить 30 000 грн., які були сплачені позивачем.

Заперечення від ІНФОРМАЦІЯ_1 (Широке) на заяву представника позивача не надходили.

Заява розглядається за правилами ст.311 КАС України, в порядку письмового провадження, відповідно до ч.3 ст.252 КАС України.

Колегія суддів, вважає наявними підстави для ухвалення додаткової постанови відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача позивач вказав, очікує понести витрати на правничу допомогу адвоката загалом в розмірі 15 000 грн..

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Позивачем заявлені до відшкодування витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у рамках адміністративної справи № 160/8822/25, в розмірі 30 000 грн..

На підтвердження понесених витрат додано:

- договір від 09.12.2024 №09/12/24 про надання правової (правничої) допомоги;

- акт надання/виконання робіт від 04.04.2026 до договору про надання правової допомоги від 09.12.2024;

- квитанції про сплату витрат на правничу допомогу.

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг з урахуванням доводів іншої сторони щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Дослідивши письмові докази, надані заявником на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що останнім не доведено дотримання наведених вище критеріїв при визначенні суми компенсації витрат.

За переконанням суду апеляційної інстанції сплачена позивачем сума за надання адвокатом вищевказаних послуг у розмірі 30 000 грн. не є обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, взагалі предмету спору, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів, враховуючи незначну складність справи, фактичний обсяг виконаної роботи адвокатом, вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3 000 грн.. Вказаний розмір витрат зумовлений складністю питань, які були предметом апеляційного перегляду.

Керуючись ст.311, ст.ст.134, 139, 252, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 160/8822/25 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (Широке) (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень нуль копійок).

В іншій частині заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак