Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №214/11466/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2026 року м. Дніпросправа № 214/11466/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 р. (суддя Чернова Н.В.) в адміністративній справі №214/11466/25 за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-2», про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову адміністративної комісії Виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради № 705 від 18.11.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

В обґрунтування позовної вимоги вказувалось на те, що спірна постанова винесена на підставі недійсного документу (Дозволу ЖБК 2021 року), при ігноруванні принципу правонаступності користування земельною ділянкою.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 р. у задоволенні позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати спірну постанову незаконною.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки суттєвим розбіжностям в датах протоколу та порушення строків його відправлення; також суд не надав правової оцінки супровідному листу ВП №1 КРУП ГУНП (№ 333457-2025 від 28.10.2025), з якого вбачаються ознаки фальсифікації доказової бази. Скаржник/позивач вважає, що складений на нього адмінпротокол "виглядає замовним" і що спір "фактично має цивільно правовий характер в межах діяльності кооперативу".

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити оскаржене рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване, вказуючи на те, що використання ОСОБА_1 земельної ділянки шляхом її незаконної забудови порушує вимоги законодавства.

Житлово-будівельний кооператив «Рассвет-2», який має процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, вказуючи на те, що навесні 2024 року ОСОБА_1 , не маючи будь-яких дозвільних документів, незаконно встановив металеву конструкцію (гаражі) на два автомобіля у дворі будинку АДРЕСА_1 . Про необхідність негайного демонтажу гаражів та звільнення місця йому було повідомлено Головою ЖБК.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження (письмове) наведено в ухвалі суду від 05 травня 2026 р.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 872969 від 18 жовтня 2025 року, складеного ДОП СП ВП № 4 КРУП ГУ НП в Дніпропетровській області, відповідно до якого 18 жовтня 2025 року о 17-15 годині встановлено, що ОСОБА_1 поблизу будинку АДРЕСА_1 самовільно встановив металевий гараж без будь яких на це дозвільних документів, чим порушив вимоги рішення Криворізької міської ради № 16.85 від 31.01.2023 «Про Правила благоустрою у м. Кривому Розі» (а.с. 27). Постановою адміністративної комісії виконкому Саксаганської районної у місті ради від 18 листопада 2025 року визнано факт порушення ОСОБА_1 п. 2.14.14 Правил благоустрою м. Кривого Рогу, затверджених рішенням Криворізької міської ради № 1685 від 31.01.2023 та визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн. (а.с. 5).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірної постанови.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Скаржник/позивач в апеляційній скарзі стверджує, що суд першої інстанції не здійснив перевірку його доводів щодо фальсифікації доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (стаття 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) також визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається зі змісту спірної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення - порушення державних стандартів, норм і правил у сфері норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів - п.2.14.14 Правил благоустрою м. Кривого Рогу, затверджених рішенням Криворізької міської ради №1685 від 31.01.2023. Суть порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 самовільно встановив металевий гараж без дозвільних документів.

У позовній заяві позивач вказував на те, що спірна постанова ґрунтується на зверненні керівництва ЖБК "Рассвет-2", яке дозволом 2021 року закріпив спірну ділянку за іншою особою (а.с.3).

Відповідач, у свою чергу, наполягав на тому, що підставою для засідання адміністративної комісії став протокол про адміністративне правопорушення, який разом із іншими матеріалами надійшов від Відділення № 4 Криворізького районного управління поліції № 4.

Колегія суддів звертає увагу, що в силу приписів статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі.

Як встановлено судом першої інстанції, обставина самовільного встановлення Чумаком Д.І. металевого гаража без будь-яких на це дозвільних документів зафіксована у протоколі серії ВАД №872969, складеному 18 жовтня 2025 р. уповноваженим працівником поліції.

Пунктом 2.14.14 Правил благоустрою м. Кривого Рогу, затверджених рішенням Криворізької міської ради №1685 від 31.01.2023 встановлена заборона самовільного установлення, у тому числі, будь-яких конструкцій (а.с.72 звор. бік).

Обставина відсутності документів на підтвердження права на розміщення металевого гаража на земельній ділянці за вказаною вище адресою ОСОБА_1 не спростована жодними належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами. Більш того, у письмових поясненнях, наданих ним уповноваженому працівнику поліції, він підтвердив належність йому металевого гаража, який, за його твердженням нікому не заважає, а "голова будинку № 33" на ім`я Дарина звертає увагу на один з багатьох гаражів, який належить саме йому" (а.с.30).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що предметом спору у цій справі є перевірка правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності спірною постановою. Вирішення конфліктних ситуацій, які виникли між мешканцями ЖБК "Рассвет-2", знаходиться поза межами предмету спору.

Доводи скаржника про порушення процедури передачі матеріалів справи до адміністративної комісії зводяться до невідповідності дати протоколу про адміністративне правопорушення, зазначеного у протоколі (18.10.2025) і датою, зазначено у супровідному листі (06.10.2025).

Колегія суддів дослідила зміст супровідного листа за підписом заступника начальника з ПД ВП № 4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, копія якого наявна в матеріалах справи, і встановила, що його текст містить посилання на один і той номер протоколу - 872969, однак в тексті листа зазначена дата протоколу як 06.10.2025, а у додатку - як 18.10.2025 (а.с.25). Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення № 872969 складений 18.10.2025 (а.с.27), зазначена у супровідному листі його дата як 06.10.2025 є очевидною технічною помилкою, яка жодним чином не впливає на зміст зазначеного протоколу і не є підставою для виключення його із кола доказів.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції "не мав права брати до уваги листи ОСОБА_2 , оскільки вони не були підтверджені під присягою в залі суду".

Колегія суддів зазначає, що такі доводи апеляційної скарги суперечать змісту мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, в якій зазначено про те, що питання надання дозволів ЖБК «Рассвет-21» у 2021 році на відповідне розміщення гаражів не являється предметом розгляду цієї справи, оскільки у даній справі має місце з`ясування правомірності встановлення металевого гаражу саме позивачем на земельній ділянці комунальної власності (станом на дату встановлення металевої конструкції). Суд також вказав на те, що питання про виділення земельних ділянок для встановлення збірно-розбірних металевих гаражів в масивах багатоквартирної житлової забудови розглядається сесією міської ради.

Щодо наданих на стадії апеляційного провадження додаткових доказів.

За приписами частини 4 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Додані до апеляційної скарги фото лише підтверджують обставину розміщення металевого гаража. Надана скаржником постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не має жодного відношення до предмету спору. Доводи скаржника, які він виклав у письмових поясненнях, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки адміністративна відповідальність має індивідуальний, персоніфікований характер. ОСОБА_1 документально не підтвердив дозвільними документами свого права на розміщення металевого гаража, тому його правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

Суд першої інстанції усі доводи учасників справи перевірив, надані ними докази дослідив та дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення пред`явленого ОСОБА_1 позову. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не змінюють.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 березня 2026 р. в адміністративній справі №214/11466/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 23 червня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш