Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №748/1617/26 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №3/748/646/26

Єдиний унікальний № 748/1617/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.,

секретаря Базарної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1

за частиною 1 статті 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення у тому, що він 23 травня 2026 року о 18 год. 06 хв. в с. Киїнка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Перемоги, буд. 2Б, керував автомобілем марки «NISSAN PRIMASTAR», державний номерний знак НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу приладу «DRAGER», чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному не визнав, просив закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським порушено його права, транспортний засіб зупинено без належних до того підстав, огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проведено з порушеннями, без його згоди, з результатами огляду він не погодився, поліцейські не роз`яснили йому можливість проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Як зазначено у статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до вимог пункту 2.9 “а” Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння сп`яніння.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП надано протокол про адміністративне правопорушення, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів приладу «DRAGER», згідно якого результат тесту складає 2,27% проміле, відеозапис з бодікамери поліцейського.

На переглянутому судом відеозаписі з бодікамери поліцейського зафіксовано факт проходження ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу приладу «DRAGER» та зафіксовано результат тесту 2,27 % проміле, при цьому з таким результатом огляду ОСОБА_1 не погодився. Поліцейські відійшли від автомобіля, а ОСОБА_1 комусь телефонував. Згодом поліцейська знову підійшла до ОСОБА_1 та протягом певного періоду часу зазначає: " Ви проходили огляд, треба поставити підпис", " мені підпис треба поставити", " будете ставити підпис про те, що проходили огляд?". Після чого ОСОБА_1 поставив підпис. Поліцейські йому роз`яснили права за ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, можливості пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі у випадку незгоди з результатами огляду не роз`яснили, у подальшому склали протокол про адміністративне правопорушення.

Аналіз положень ст. 266 КУпАП, Інструкції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду вказує, що огляд водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння проводиться поліцейськими із застосуванням спеціальних технічних засобів відразу після зупинки транспорного засобу або у разі, якщо особа не погодилась із результатом огляду на місці, то у медичному закладі, куди він повинен бути доставлений не пізніше двох годин після виявлення відповідних підстав.

Водночас, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу «DRAGER». Проте, згоди на огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу він не надавав, з результатом огляду на стан сп`яніння не погоджувався, а поліцейським у порушення вимог зазначених вище нормативних актів не було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу для встановлення стану алкогольного сп`яніння.В матеріалах справи відсутні докази проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Таким чином, дії працівників поліції вчинені з порушенням вимог ст.266 КУпАП, Інструкції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція), Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, тому враховуючи допущені працівниками поліції порушення під час проведення процедури огляду водія на визначення стану алкогольного сп`яніння, суд приходить до висновку, що в даному випадку (через порушення процедури проведення огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння), такий огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння, у відповідності до ст. 266 КУпАП, є недійсним, а результати проходження огляд на стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 з урахуванням викладеного є неналежним доказом у справі, у зв`язку із чим у діях ОСОБА_1 відсутні порушення вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

За таких обставин законних підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не вбачається.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави (рішення від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції»).

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а зазначає, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) ст. 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України» та ін.).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП слід закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284 п. 1 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Хоменко Л.В.