Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №742/2875/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №742/2875/26

Суддя: Коротка А. О.

Провадження № 3/742/631/26

Єдиний унікальний № 742/2875/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі: головуючої - судді Короткої А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, безробітнього, зареєстрованого та, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №672921 від 22.05.2026 вбачається, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за те, що він нібито 22.05.2026 о 20 год. 30 хв. в м.Прилуки Чернігівської області по вул.Київській, керував автомобілем ВАЗ 21723, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, зіниці очей звужені), але водій від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився на відеозапис, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, проте його захисниця – адвокатка Біла Т.О. подала до суду письмове клопотання, в якому просила закрити адміністративне провадження щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, мотивуючи це тим, що при складенні даного адміністративного протоколу працівниками поліції було допущено низку порушень, які унеможливлювали взагалі складання адміністративного протоколу та направлення його до суду, а саме: з долученого до адміністративного протоколу відеозапису, який згідно зі ст.251 КУпАП є джерелом доказів, вбачається, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом відсутній, на відео він не керує автомобілем, а перебуває на стоянці біля автомобілів поліції, а відомостей, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відеоматеріал не містить. Окрім цього, працівники поліції розпочали розгляд справи про адміністративне правопорушення, не роз`яснюючи ОСОБА_1 його прав та обов`язків, не пропонуючи скористатися правовою допомогою, розпочали складати протокол про адміністративне правопорушення, при цьому після складання протоколу не оголошували його та не знайомили останнього з його змістом. Також ОСОБА_1 має третю групу інвалідності у зв`язку з хронічним захворюванням очей, однак під час направлення його на медичний огляд поліцейський зазначив лише одну ознаку наркотичного сп`яніння - відсутність реакції зіниць на світло (звужені зіниці), водночас на відеозаписі така ознака сп`яніння не зафіксована, а також невідомо, яким чином працівник поліції її встановив та чи використовував для цього джерело світла. Разом із тим, у направленні на медичний огляд зазначено час 20 год. 20 хв., тоді як події, відображені на відеозаписі, зафіксовані лише з 20 год. 27 хв. Інших ознак сп`яніння, передбачених відповідною Інструкцією, у матеріалах справи не наведено.

Тобто захисниця ОСОБА_1 стверджує, що із матеріалів справи не вбачається, що водій допустив будь-які порушення дорожнього руху, за які його слід притягнути до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені документи відносно нього не можуть бути належними доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.

Дослідивши матеріали справи, зокрема відеозапис, суд приходить до наступного переконання.

Відповідно до ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак. Це, насамперед, діяння, поведінка, вчинок людини, дія чи бездіяльність, а також акт зовнішнього вияву ставлення особи до реальної діяльності інших людей, суспільства, держави. Закону непідвладні переконання, думки людей, якщо вони не знайшли зовнішнього вияву.

Діяння визнають адміністративним правопорушенням за наявності чотирьох ознак: суспільної шкідливості, протиправності, вини й адміністративної караності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) може бути тільки винне діяння.

Адміністративні правопорушення (проступки) розрізняють за специфічними ознаками, властивими їх об`єктивній і суб`єктивній сторонам.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне

Основною й обов`язковою ознакою об`єктивної сторони є протиправне діяння, відсутність якого виключає склад будь-якого адміністративного правопорушення. Всі інші ознаки мають факультативний характер.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний, стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Так, ч.1 ст.130 КУпАП містить декілька самостійних складів адміністративних правопорушень, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Тобто, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія, шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

З огляду на положення п.1.10 ПДР та диспозицію ст.130 КУпАП, суб`єктом адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом та має посвідчення водія, а правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до пунктів 2-3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п.6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

У відповідності до змісту ст.62 Конституції України, положення якої закріплює принцип невинуватості, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Приписами ч.2 ст.251, ст.255 КУпАП визначено, що співробітники поліції зобов`язані збирати докази для підтвердження обставин, вказаних ними в протоколі про адміністративне правопорушення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного на ОСОБА_1 , вбачається, що він керував автомобілем ВАЗ 21723, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, зіниці очей звужені), що мало бути підтверджено відеофіксацією, проте з дослідженого відеозапису, який був доданий до матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем, а також не відображені обставини зупинення його працівниками поліції, що спростовує сам факт керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом.

Тож, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , зокрема відеофіксацію, пояснення ОСОБА_1 та доводи його захисниці - адвокатки Білої Т.О., суд не вбачає об`єктивної сторони такого, вважаючи не підтвердженим факт керуванням ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21723, д.н.з. НОМЕР_2 , а тому суд не вбачає в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, що має місце в даному випадку.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.247, 283-289 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - провадженням в суді закрити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області.

Суддя Анна КОРОТКА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua