Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №686/16817/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16817/26

Провадження № 3/686/4011/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона ухилилася від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній 25.05.2026 о 17 год. 30 хв. по вул. Подільській, 10/5 в м. Хмельницькому керував велосипедом «Ardis Phanton», під час повороту праворуч, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем «Subaru Outback» номерний знак НОМЕР_1 , який під керуванням водія ОСОБА_3 рухався в зустрічному напрямку, чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП, в результаті чого автомобіль та велосипед отримали механічні ушкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення заперечила, уважала, що у дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 .

Захисник Гандзьошин М.В. просив направити справу для належного оформлення, оскільки у схемі дорожньо-транспортної пригоди неправильно указане місце дтп.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник Крижанівський Д.О. ствердили про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди малолітнім ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами : протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД 731998, у якому відображені обставини дорожньо-транспортної пригоди;

поясненнями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 ,який зазначив, що 25.05.2026 о 17 год. 30 хв. по вул. Подільській, 10/5 в м. Хмельницькому керував автомобілем «Subaru Outback» номерний знак НОМЕР_1 , рухався по прибудинковій території з мінімальною швидкістю для пошуку паркомісця та під час повороту праворуч відчув удар у заднє крило автомобіля. Вийшовши, виявив, що хлопчик на велосипеді ,який рухався по проїзній частині з лівої сторони не впорався з керуванням, та проїжджаючи повз його транспортний засіб, його зачепив, проїхав ще кілька метрів і впав.

- схемою місця ДТП від 25 травня 2026 року, якою зафіксоване місце ДТП, розташування автомобіля та велосипеда, місце зіткнення, напрямки руху автомобіля, механічні пошкодження транспортного засобу;

Пояснення потерпілого ОСОБА_3 щодо механізму дтп узгоджуються із схемою дорожньо-транспортної пригоди, фотозображеннями пошкоджень транспортного засобу ОСОБА_3 та поясненнями малолітнього ОСОБА_2 , 24.10.2015 р. щодо обставин дтп, зафіксованими на нагрудні камери поліцейських, які прибули на виклик.

Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху передбачено, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Досліджені судом докази свідчать про те, що своїми діями малолітній ОСОБА_2 порушив п.п. 13.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушив правила дорожнього руху, чим спричинив пошкодження транспортного засобу.

У зв`язку із цим суд відхиляє позицію ОСОБА_4 та її захисника Гандзьошин М.В. щодо виникнення дтп з підстав недотримання Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 та неправильним зазначенням на схемі дтп місця зіткнення.

Заразом суд зазначає, що за положеннями ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП настає у разі ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх або неповнолітніх дітей.

Вказана норма КУпАП є бланкетною та лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення проявляється у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення потерпілим безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Отже, ухилення від виконання батьківських обов`язків є не будь-яке діяння, а саме невиконання обов`язків чітко передбачених законодавством.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Незважаючи на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій малолітнього ОСОБА_2 , який у силу ненастання віку, з якого він може нести адміністративну відповідальність не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, підстав для притягнення його матері ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП суд не вбачає.

Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася внаслідок дій малолітнього ОСОБА_2 не свідчить про неналежне виховання його мамою ОСОБА_1 .

Так, у протоколі не викладено всіх ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме те, у чому саме полягає ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно догляду за сином ОСОБА_1 . При цьому протокол взагалі не містять посилання на допущення порушень конкретних норм законодавства, що потягли за собою ухилення нею від виконання своїх батьківських обов`язків і таке порушення має носити систематичний та триваючий характер. Протокол містить посилання на ст..150 СК України , яка має сім частин. Які конкретно положення закону порушені ОСОБА_1 автор протоколу не зазначив.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а почате підлягає закриттю в тому разі якщо, відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Водночас суд зауважує, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином фіксація у протоколі про адміністративне правопорушення обставин дтп вчиненого внаслідок дій малолітнього ОСОБА_2 , що підтвердилося під час судового розгляду, з огляду на конкретні обставини справи, не є підставою для кваліфікації дій ОСОБА_1 як ухилення її від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП не доведена у зв`язку з чим, провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 , закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Олександр ДЗЮБАК