Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №678/934/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер cправи 678/934/26

Провадження номер 3-678-380/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого-судді Лазаренка А. В. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2026 року до суду для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 690693 від 12 червня 2026 року, складений інспектором 2 взводу 1 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Хмельницькій області лейтенанта поліції Зубик М. В., у якому фабула обвинувачення викладена наступним чином: «12 червня 2026 року близько 00 год. 46 хв. в селищі Летичів автодорога М-30 Стрий-Ізварине 314 км +800 м, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Volkswagen Jetta, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого здійснив наїзд на два дорожніх знака 4.7 та 4.8, чим завдано моральної шкоди, чим порушив п. 12.1, 2.3 б ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУПАП».

Ознайомившись з матеріалами справи суд приходить до наступного висновку.

Із аналізу положень ст.ст. 254, 255 КУпАП випливає, що протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення певної особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

Відповідно до норм діючого в Україні законодавства, обвинувачення повинно бути конкретним і не порушувати право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна чітко знати і розуміти суть обвинувачення.

При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому, у фабулі обвинувачення стверджується про те, що діями ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Проте у протоколі не зазначено кому заподіяно моральну шкоду та у чому саме полягали моральні страждання.

Окрім того, згідно протоколу ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , проте згідно наданих ним пояснень останній проживає по АДРЕСА_2 , що унеможливлює належне його повідомлення про час та місце розгляду справи, що надалі може потягнути порушення його права на захист.

Суд позбавлений можливості усунути вищезазначені порушення закону, адже не може перебирати на себе не властиву йому функцію висунення обвинувачення, в свою чергу суд повинен розглянути справу повно та всебічно, встановити усі обставини і лише на підставі цього прийняти законне, обґрунтоване та справедливе рішення.

У п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року роз`яснено, що визнати правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

У п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17 жовтня 2014 року роз`яснено, що норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 цього Кодексу вмотивованою постановою суду для належного оформлення.

У зв`язку із зазначеним, суд не може встановити фактичні обставини у справі та прийняти судове рішення по суті, тому матеріали справи підлягають поверненню для доопрацювання (належного оформлення) органу, який її порушив.

Керуючись ст.ст. 7, 245, 256, 278, 280 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, за ст. 124 КУпАП, повернути до Управління патрульної поліції в Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції для доопрацювання (належного оформлення).

Органу поліції після доопрацювання (належного оформлення) матеріали справи необхідно направити до суду для розгляду не пізніше десяти днів з моменту отримання даної постанови суду.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко