Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №607/11386/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 Справа №607/11386/26 Провадження №2/607/5465/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 через представника звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , просить стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Позов мотивує тим, що позивач та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі з 05 листопада 2011 року, за час якого у них народилося двоє синів - ОСОБА_6 (2012 р.н.) та ОСОБА_7 (2019 р.н.).

З початку липня 2025 року відповідач (без розірвання шлюбу) пішов проживати окремо, припинив ведення спільного господарства та перестав брати участь у вихованні й фінансовому утриманні дітей.

Діти повністю перебувають на утриманні позивачки та проживають разом із нею в с. Мишковичі Тернопільського району, що підтверджується довідками/витягами з реєстру територіальної громади. Позивачка зазначає, що самостійно забезпечити належний рівень життя дітям не може через постійну зайнятість їх вихованням та побутом.

Позивач наголошує, що відповідач є повністю працездатним, здоровим та офіційно працевлаштований у ТзОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», де отримує регулярний дохід.

Додатково його фінансова спроможність підтверджується наявністю майна: Земельна ділянка площею 1,9373 га (спадщина, зареєстрована в РРП, що перебуває в оренді у ПП "Агрофірма "Медобори"); Автомобіль VOLKSWAGEN GOLF (2001 р.в., д.н. НОМЕР_1 ); Автомобіль УАЗ 39094 (2004 р.в., зелений); Спортивний квадроцикл Polaris Sportsman XP 1000 High Lifter (2016 р.в., бензин, VIN-код: НОМЕР_2 ), який ввезений з США, розмитнений на відповідача, проте ще не зареєстрований в сервісному центрі МВС.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 05 листопада 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського районного управління юстиції, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 38.

Згідно з свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 15 березня 2012 року виконавчим комітетом Мишковицької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , а його батьками у системі актового запису № 07 зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_3 .

Також, як видно із свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 26 квітня 2019 року Тернопільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, ОСОБА_11 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого в актовому записі № 86 вказані сторони у справі.

Як вбачається з довідки про склад сім`ї (про реєстрацію місця проживання осіб) № 142 від 18 травня 2026 року, виданої Великоберезовицькою селищною радою Тернопільського району Тернопільської області, неповнолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 зареєстровані та фактично проживають разом із матір`ю, ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 . Із зазначеного документа вбачається, що діти перебувають на повному утриманні та вихованні матері, натомість відповідач за вказаною адресою не проживає.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 32490511 від 10 лютого 2024 року, відповідач ОСОБА_8 є власником земельної ділянки площею 1,9373 га (кадастровий номер 6125285700:02:001:0412), розташованої на території Тернопільського району, яка на підставі договору оренди перебуває у користуванні Приватного підприємства «Агрофірма «Медобори».

Крім того, позивачем долучено копію довідки про доходи відповідача за місцем його працевлаштування у ТзОВ «ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР», копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль VOLKSWAGEN GOLF (д.н. НОМЕР_1 ), копію талону про реєстрацію автомобіля УАЗ 39094, а також копію митної декларації UA100000/2025/002411 та акту огляду транспортного засобу від 14 листопада 2025 року, які підтверджують факт придбання, ввезення на територію України та розмитнення відповідачем квадроцикла Polaris Sportsman XP 1000 High Lifter.

Заслухавши відповідача, дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов слід задовольнити, зважаючи на таке.

Згідно статті 51 Конституції України та статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 p., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 p. та набула чинності для України 27 вересня 1991 p., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу вимог статті 182 СК суд при визначенні розміру аліментів враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно статті 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Неповнолітні діти перебувають на утриманні матері, а тому, в її користь слід стягнути із відповідача аліменти.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує постійний дохід, є власником земельної ділянки та транспортних засобів, що свідчить про наявність у нього матеріальної можливості брати участь у належному утриманні дітей. Відомостей про перебування на його утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб, а також про наявність обставин, які б обмежували його працездатність або можливість сплачувати аліменти у заявленому розмірі, суду не надано.

Тому, суд доходить переконання, що аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22 травня 2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття. При цьому, враховуючи вимоги ст. 183 СК України, суд вважає за необхідне визначити, що після досягнення старшим сином ОСОБА_4 повноліття, аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_5 підлягають стягненню у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, що відповідатиме встановленому законом розміру аліментів на одну дитину.

Такий розмір є наближеним до встановленого законодавцем гарантованого мінімального розміру аліментів на двох дітей та безумовно стягується у разі звернення до суду із такими вимогами із заявою про видачу судового наказу.

Менший розмір аліментів, не буде достатнім для належного виховання та утримання дітей та забезпечення їх рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.

Відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, відповідають найкращим інтересам дітей та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що відповідач у судовому засіданні позов визнав, що узгоджується з установленими у справі фактичними обставинами та не суперечить вимогам закону.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави судовий збір за позовні вимоги про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-283, 352-355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 22 травня 2026 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Після досягнення ОСОБА_4 повноліття стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5 у розмірі однієї четвертої частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ним повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_2 , телефон: НОМЕР_7 .

Відповідач: ОСОБА_8 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_9 .

Головуючий суддя В. М. Позняк