Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №591/2431/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/2431/26

Провадження № 2-а/591/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності –

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 12/12-2024 від 25 грудня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень, а провадження у справі закрити. Позовна заява мотивована тим, що Позивач не вчиняв правопорушення. Постанова винесена за його відсутності, копію постанови поштою він не отримував, а про її існування дізнався лише після відкриття виконавчого провадження. Позивач зазначає, що постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії співробітників ТЦК та СП були незаконними з огляду на наступне: - уповноважена особа ТЦК та СП при складанні протоколу не пред`явила службового посвідчення на підтвердження своїх повноважень; - при складанні адміністративного матеріалу співробітник ТЦК та СП всупереч вимогам Інструкції із застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої 16.09.2024 за № 1391/42736, не застосовував фото- та відеофіксацію під час складення відповідного матеріалу, і в самому протоколі цей доказ не значиться; - в протоколі про адміністративне правопорушення № 12/12-2024 від 20 грудня 2024 року та оскаржуваній постанові наявні значні розбіжності у даті неявки: в протоколі вказано 20 грудня 2024 року, а в постанові зазначено 27 листопада 2024 року; - протокол не містить жодних доказів вчинення правопорушення; - керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 в порушення вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП не перевірив матеріали справи, повно, всебічно й об`єктивно не з`ясував усіх обставин та взагалі належним чином не оцінив докази, які в матеріалах справи відсутні; - окрім того, вищевказана постанова носить поверхневий і загальний характер, зокрема постанова не містить підпису особи на яку складено таку постанову, тобто постанова не може вважатися такою, що складена та оформлена у відповідності до вимог встановлених КУпАП.

Ухвалою судді Зарічного районного суду м. Суми Клименко А.Я. від 10 березня 2026 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та залучено до участі у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , у наданому відзиві зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Представник відповідача зазначив, що районні та міські ТЦК та СП є органами військового управління, які діють як відокремлені підрозділи, забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і мобілізації, самостійно розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають стягнення. Оскаржувана постанова від 25.12.2024 року № 12/12-2024 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 . Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 наділений адміністративною процесуальною правоздатністю і самостійно уповноважений розглядати такі справи, а ІНФОРМАЦІЯ_5 жодних рішень чи процесуальних дій відносно ОСОБА_1 не приймалося, підстави для задоволення позовних вимог в частині, що стосується ІНФОРМАЦІЯ_6 , відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_3 , належним чином повідомлений про відкриття провадження, у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких доказів на підтвердження законності винесеної постанови чи спростування аргументів позову суду не надав. За таких обставин, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення № 12/12-2024 від 25 грудня 2024 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 (Двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень. В постанові зазначено, що 25 грудня 2024 року о 16 годині 30 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 , під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку то мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 за викликом по повістці (розпорядженню) 27.11.2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призиву на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2010 року №673. Зазначене є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікуються як вчинення правопорушення передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна), дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливий період, відповідно до абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24.02.2022 року № 64/2022, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, який діяв на момент вчинення відповідних дій та розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.

Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Суд зазначає, що з наданих Позивачем письмових доказів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення № 12/12-2024 від 20 грудня 2024 року та постанови № 12/12-2024 від 25 грудня 2024 року, вбачаються значні розбіжності у даті вчинення правопорушення. У протоколі зазначено дату неявки Позивача 20 грудня 2024 року, тоді як у постанові вказано 27 листопада 2024 року. Це викликає обґрунтовані сумніви у достовірності відомостей та свідчить про те, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин. Крім того, не надано жодних доказів (фото-, відеофіксації або інших доказів) на підтвердження факту вчинення правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що всупереч вимогам ч. 2 ст. 79 КАС України ІНФОРМАЦІЯ_7 не було надано належних, допустимих та достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а отже й правомірності оскаржуваної постанови.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова у справі про накладення адміністративного стягнення № 12/12-2024 від 25 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25500 грн. 00 коп. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року №402 було затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 року за № 1109/15800, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 8, 9, 10, 36, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 268, 277-2, 278, 280, 287, 289 КУпАП, ст. ст. 2, 5-11, 72-77, 78, 159-162, 241-246, 250, 286, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 12/12-2024 від 25 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 286 КАС України.

Текст судового рішення складено 24 червня 2026 року.

СУДДЯ А. Я. КЛИМЕНКО