Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №573/572/26 — Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/572/26

Номер провадження 2-др/573/7/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Черкашиної М.С.,

з участю секретаря – Терещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката МІРОШНИЧЕНКА Андрія В`ячеславовича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постановлення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в :

26.05.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Мірошниченка А.В. у системі «Електронний суд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та постановлення додаткового рішення, яка обгрунтована тим, у провадженні Білопільського районного суду Сумської області перебувала справа №573/572/26 за позовом ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів, у якій він приймав у часть на стороні відкповідачки ОСОБА_1 . Рішенням суду від 22 травня 2026 року у задоволенні позову було відмовлено.

Під час подачі відзиву на позовну заяву представником відповідача був поданий орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, тому враховуючи, що робота адвоката в порядку надання правничої допомоги в суді першої інстанції є закінченою, а в задоволенні позову було відмовлено, є необхідність у винесенні додаткового рішення.

Реальна сума понесених та підтверджених витрат складає 6 000 гривень.

Посилаючись на викладене вище, а також на те, що відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, просить стягнути із позивача - ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_1 , понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, які відповідачем було понесено для залучення професійної правничої допомоги адвоката.

Процесуальні дії у справі.

Судове засідання з викликом сторін призначене на 24.06.2026.

Заяви, клопотання.

Представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Мірошниченко А.В. подано клопотання в якому зазначено про розгляд заяви у відсутність представника відповідача, вимоги заяви підтримує (а. с. 61).

Від імені позивача ОСОБА_5 - представником ОСОБА_6 подано клопотання в якому зазначено про розгляд заяви у їхню відсутність (а. с. 62).

Відповідачка ОСОБА_7 , у судове засідання не з`явилась, причин неявки суду не повідомила, судову повістку отримала (а.с. 60).

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Норми права, які застосовує суд.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позовної заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, наслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 Верховний Суд дійшов висновку наступного змісту: розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті зазначеного Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №911/233/22.

Висновки суду.

Встановлено, що рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 22.05.2026 у задоволенні позову ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів відмовлено. По судовим витратам за правничу допомогу рішення суду не приймалося.

З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2026 року між адвокатом Мірошниченком А.В. та відповідачкою ОСОБА_1 укладено договір про надання адвокатських послуг.

Згідно п. 1.1. Договору виконавець зобов`язусться надати Замовнику юридичнi послуги iнформацiйно - правового характеру в уснiй, письмовiй чи електроннiй формi з питань представництва в судах та правоохоронних органах без обмеження прав визначених у чинному законодавстві України, з правом пiдпису на документах, а замовник зобов`язується прийняти послуги та здiйснити оплату за цi послуги у розмiрi та на умовах, що передбаченi цим договором.

Згідно розділу 6 Договору за послуги за п.2.1 цього договору замовник сплачує виконавцю винагороду в розмiрi: 1000 грн за виконання роботи адвоката. За надання консультацiйних послуг (плата не береться).

Згідно акту №1 здачі-приймання послуг від 25.05.2026 до договору про надання адвокатських послуг б/н від 23.04.2026 та загальна вартість наданих адвокатських послуг, наданих Грищенко К.О. становить 6000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи адвокатом Мірошниченком А.В. були виконані свої зобов`язання за договором про надання адвокатських послуг, а саме: у довідці про розрахунок заборгованості зазначено, що адвокатом виконане наступне: опрацювання законодавчоi бази та судової практики, що регулюють спiрнi правовiдносини – 2 год; пiдготовка процесуальних документiв по справi – 3 год; судове представництво інтересів клiєнта в судi – 1 год.

Сторона позивача думки з приводу компенсації витрат відповідача не висловила.

З огляду на викладене, враховуючи положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України, суд вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 6 000 грн є неспівмірними зі складністю даної справи, наданим адвокатами обсягом послуг, як це було передбачено договором, не відповідають критерію розумності їхнього розміру, що суперечить принципу розподілу таких витрат, а тому дійшов висновку, що реальні витрати відповідача на правничу допомогу, надану представником, становлять 3000 грн.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_5 на користь відповідачки – ОСОБА_1 3000 грн. понесених і документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом Мірошниченком А.В. при розгляді даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву представника відповідачки ОСОБА_3 – адвоката Мірошниченка Андрія В`ячеславовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , зареєстрованої як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_3 ) 3000 (три тисячі) грн. у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя – ЧЕРКАШИНА М.С.