Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №480/4187/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 р. Справа № 480/4187/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, повний текст складено 01.07.25 по справі № 480/4187/25

за позовом ОСОБА_1

до Липоводолинської ОТГ

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2025 позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Липоводолинської ОТГ, в якій просив суд:

- ухвалити рішення про повернення лісу 1,5 га по вул. Покровська № 25 до річки Липовка;

- відмінити рішення Липоводолинської ОТГ від 29.12.2023 № 02-07/3525;

- за використанні лісу позивача 1,5 га протягом 96 років з 1929 по 2025 органами місцевого самоврядування стягнути 2 млн грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про скасування рішення в частині позовних вимог щодо ухвалення рішення про повернення лісу 1,5 га по вул. Покровська № 25 до річки Липовка та щодо за використанні лісу позивача 1,5 га протягом 96 років з 1929 по 2025 органами місцевого самоврядування стягнути 2 млн грн. - відмовлено.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.06.2025 р., яка отримана позивачем 09.06.2025 р., вказану позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку;

- надання копії оскаржуваного рішення Липоводолинської ОТГ або витягу з нього.

Позивачеві було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

Станом на 01.07.2025 р. позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про скасування рішення і додані до неї документи - повернуто позивачу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від плати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 залишено без руху; запропоновано апелянту у десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 07.05.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2025 у справі №480/4187/25 скасовано.

Справу №480/4187/25 направлено для продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Повертаючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на 01.07.2025 р. позивачем недоліки позовної заяви не усунуто.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційних скарг.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду.

У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах.

Крім цього, законодавець встановлює певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.

Так, приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 5 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Не звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

У постанові від 05 лютого 2020 року у справі №9901/425/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли особа вважає, що її права при прийнятті, проходженні або звільненні з публічної служби були порушені, вона має право звернутися до суду у більш стислі строки, ніж на загальних підставах. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту у судовому порядку.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Як свідчать матеріали справи, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Липоводолинської ОТГ про скасування рішення - залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку;

- надання копії оскаржуваного рішення Липоводолинської ОТГ або витягу з нього.

З матеріалів справи, встановлено, що позивач просить скасувати рішення Липоводолинської ОТГ від 29.12.2023 № 02-07/3525, але не надає його копії.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції звернув увагу позивача, що для усунення вказаного недоліку позивачу необхідно подати до суду копію рішення Липоводолинської ОТГ від 29.12.2023 № 02-07/3525 або витяг з нього що стосується позивача, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Також, з матеріалів справи, зокрема з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, встановлено, що позивач отримав ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, 09.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху.

Вказаною ухвалою надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Проте, станом на 01.07.2025 позивачем не виконано ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2025, взагалі не надано жодних клопотань, зокрема клопотання про витребування.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, будучи належним чином повідомленим про необхідність усунення недоліків позовної заяви та маючи достатній строк для їх усунення, вимоги ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 не виконав, копію оскаржуваного рішення або витяг з нього не надав, клопотання про витребування такого рішення до суду не подав, а також не звернувся із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, у встановлений судом строк усунуті не були. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано повернув позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 480/4187/25 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 по справі № 480/4187/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло