Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №755/6755/21 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №755/6755/21 Головуючий у І інстанції - Савлук Т.В.

апеляційне провадження №22-ц/824/2707/2026 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

установив:

У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Просив суд, стягнути з ОСОБА_3 на свою користь суму позики в розмірі 84030 грн., 1575 грн. - 3% річних, 5167,61 грн. - розмір інфляційних втрат, витрати на правову допомогу та сплачений судовий збір.

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від18 жовтня 2021 року зазначений вище позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики, який оформлений у виді боргової розписки 21 серпня 2020 року, в розмірі 84030 грн., 3% річних за користування коштами в розмірі 1575 грн., інфляційні збитки в розмірі 5167,61 грн., та судовий збір в розмірі 908 грн., а всього на загальну суму 91680,61 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , який не брав участь у розгляді справи, подав апеляційну скаргу, в обґрунтування якої зазначив, що відомості про нього, а саме його РНОКПП НОМЕР_1 , знаходяться у Єдиному реєстрі боржників, у виконавчому листі №755/6755/21 від 26.11.2021 року, у оскаржуваному заочному рішенні від 18 жовтня 2021 року.

Тобто, вказує, що у позовній заяві ОСОБА_2 вказав його, ОСОБА_1 , РНОКПП, проте його обов`язок перед позивачем, на умовах оскаржуваного заочного рішення, повністю відсутній і ніколи не існував.

Таким чином, він протиправно визнається боржником у зв`язку з відповідним виконавчим провадженням ВП НОМЕР_4.

Отже, зазначає, що внесення інформації щодо РНОКПП НОМЕР_1 до позовної заяви, оскаржуваного заочного рішення, виконавчого листа призвело до порушення його інтересів, що стосуються обігу його персональних даних, а в подальшому призвело і до порушення його прав, що виразилось у безпідставному визнанні його боржником та накладенні арешту на майно.

Просив суд, скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року та ухвалити нове рішення без зазначення у такому рішенні РНОКПП НОМЕР_1 .

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_2 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що судом першої інстанції було прийняте законне та обґрунтоване рішення. При цьому, в рішенні містилась технічна помилка (описка), яка також перенеслась у виконавчий документ.

Проте, вказує, що ним було подано до суду першої інстанції заяву про виправлення описки у судовому рішенні по даній справі та про виправлення помилки у виконавчому листі, і, відповідно, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києві від 24 листопада 2025 року його заяву було задоволено.

Одразу ж після виправлення помилки та описки, згадану вище ухвалу суду першої інстанції було подано до виконавчої служби для внесення змін у реєстраційні дані виконавчого провадження.

Таким чином, наголошує, що відсутня необхідність у скасуванні заочного рішення, оскільки воно вже змінено ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 листопада 2025 року і не порушує нічиї права та інтереси.

Просив суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується апеляційним судом з огляду на наявність необхідності у таких поясненнях.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.

Як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, ОСОБА_1 , який не брав участь у розгляді справи, заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року по суті позовних вимог не оскаржує.

Разом з тим, ОСОБА_1 , який не брав участь у розгляді справи, просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року лише з тих підстав, що в резолютивній частині ухваленого судом заочного рішення було помилково вказано його дані, а саме: РНОКПП НОМЕР_1 , проте його обов`язок перед позивачем, на умовах оскаржуваного рішення, повністю відсутній і ніколи не існував.

Тобто в оскаржуваному рішенні містилась технічна помилка (описка), яка також перенеслась у виконавчий документ.

Отже, у даному випадку, суд першої інстанції допустив помилку у написанні реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що є інформацію, яка лише належним ідентифікує відповідача та боржника у виконавчому провадженні.

Така інформація, як і написання імені, прізвища, адреси відповідача та боржника є по суті його анкетними даними, а тому не стосується суті ухваленого судом рішення про стягнення з нього боргу на користь позивача у певній сумі, а отже така помилка у анкетних даних має усуватися судом у порядку виправлення описки, у передбаченому ст. 269 ЦПК України порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 листопада 2025 року Дніпровський районний суд м. Києва постановив ухвалу по даній справі, згідно якої заяву ОСОБА_2 про виправлення помилки у виконавчому документі було задоволено, а саме:

Внесено виправлення в резолютивну частину заочного рішення, ухвалене Дніпровським районним судом м. Києва 18 жовтня 2021 року у цивільній справі №755/6755/21, вказавши індивідуальні дані відповідача в частині визначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків за даними ДРФО, а саме: замість помилково вказано реєстраційного номеру « НОМЕР_2 » вважати вірним реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 - НОМЕР_3 ».

Виправлено описку у виконавчому листі №755/6755/21, виданого 26 листопада 2021року Дніпровським районним судом м. Києва на виконання заочного рішення ухваленого 18 жовтня 2021 року, а саме: в графі «Боржник» - ОСОБА_3 , реєстраційного номеру облікової картки платника податків зазначений як НОМЕР_2 » вважати вірним як реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 - НОМЕР_3 ».

Тобто, як станом на момент відкриття апеляційного провадження, так і станом на момент ухвалення постанови, враховуючи що в резолютивну частину рішення та, відповідно, у виконавчий лист внесені відповідні виправлення, а саме: замість помилково вказаного реєстраційного номеру «НОМЕР_2» вважати вірним реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_3 - НОМЕР_3 », то відсутня необхідність у скасуванні оскаржуваного рішення, оскільки воно вже змінено ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року і не порушує права та інтереси ОСОБА_1 .

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки дія оскаржуваного рішення була зупинена ухвалою Київського апеляційного суду від 28 січня 2026 року та у зв`язку із залишенням рішення суду першої інстанції без змін, необхідно поновити його дію.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року залишити без змін.

Поновити дію заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба