Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №758/3698/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 758/3698/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/5262/2026Головуючий у суді першої інстанції - Гребенюк В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Подільського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго») про захист прав споживачів, згідно з яким просила суд:

1) визнати дії КП «Київтеплоенерго» щодо нарахування споживачам будинку оплати за обсяг спожитої послуги опалення окремо для кожної частини будинку, неналежними та такими, що порушують права споживача та умови укладеного договору;

2) зобов`язати КП «Київтеплоенерго» провести з січня 2021 року відповідний перерахунок обсягів спожитої послуги теплової енергії по квартирі АДРЕСА_1 , з використанням суми показань всіх встановлених у будинку вузлів комерційного обліку у відповідності до вимог укладеного договору пункт 11 та «Методики розподілу № 315».

Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Починаючи з 2021 року по березень 2025 року включно, КП «Київтеплоенерго» нараховує мешканцям будинку оплату за спожитий об`єм опалення окремо для кожної частини будинку обладнаної вузлом комерційного обліку послуги, чим грубо порушено умови укладеного договору, зокрема пункт 11. Тобто, відповідачем здійснюється нарахування споживачу за опалення не за сумою показань всіх вузлів комерційного обліку, а окремо для кожної частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку, чим порушено право споживача на отримання справедливої ціни за фактично отримані комунальні послуги.

При цьому указувала, що рішення співвласників будинку про нарахування оплати за опалення для кожної окремої частини будинку у постачальника послуг КП «Київтеплоенерго» відсутнє.

Внаслідок одностороннього порушення умов укладеного договору постачальником послуг, позивач була позбавлена того, на що вона розраховувала при укладенні зазначеного договору, а саме що обсяг спожитого об`єму теплової енергії буде розраховуватись за сумою показників всіх вузлів комерційного обліку встановлених у будинку та всі споживачі мешкаючи в одному будинку будуть мати рівні умови оплати за спожиті комунальні послуги.

Водночас посилалася на те, що нарахування плати споживачам за опалення у будинку з 2021 року тривалий час здійснюється не за показниками вузлів комерційного обліку та фактично спожитого об`єму тепла, а розрахунково, а тому уважає твердження КП «Київтеплоенерго» про застосування різних принципів визначення теплової енергії на потреби опалення будинку такими, що не відповідають дійсності.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29.10.2025 позов залишено без задоволення (а.с. 164-172).

В апеляційній скарзі, позивачка, посилаючись неправильне застосування норм процесуального та матеріального права, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Так, в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що Подільським районним судом м. Києва від 29.10.2025 у справі № 758/3698/25 не розглянуто та не спростовано жодної вимоги позивача, а саме:

чи являється спосіб визначення та розподілу об`ємів опалення у будинку, що використовує у розрахунках постачальник послуг (окремо на кожну частину будинку) належним, та чи відповідає такий спосіб умовам укладеного договору та вимогам нормативних документів, що регламентують порядок обліку об`ємів опалення у будинку;

чи впливає на розмір оплати для мешканців будинку, спосіб розподілу об`ємів спожитого будинком тепла, при розрахунку та розподілі об`єму тепла окремо для кожної частини будинку в порівнянні з розрахунком вартості послуг за загальною кількістю тепла?

чи правомірно позивач вимагає від КП Київтеплоенерго нараховувати та розподіляти об`єм спожитого будинком об`єму опалення серед мешканцями будинку за сумою показань всіх ВКО встановлених у будинку?

які підстави дають право відповідачу не виконувати умови пункту № 11 укладеного договору приєднання від 01.11.2021 та пункту № 11 укладеного договору від 12.06.2016, яким передбачено нарахування об`ємів опалення у будинку за сумою показань всіх ВКО встановлених у будинку.

Стверджує, що єдиною підставою, що дає право постачальнику послуг, розраховувати та розподіляти об`єм спожитого будинком тепла окремо по кожному ВКО, є рішення співвласників будинку, що судом не застосовано та залишено поза увагою під час прийняття рішення.

Посилається на те, що станом на 2025 рік вартість 1 Гкал. об`єму опалення для квартир в одному будинку, однакової площі, але розташованих в різних частинах будинку не однакова, а в рахунках мешканців одного будинку крім різної ціни за послуги опалення, різний також перелік наданих послуг.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 27.02.2026 відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу подано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 проживає та є власником квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», з 01.07.2014 Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - ПАТ «Київенерго») було визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності.

Надання послуг здійснювалось на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, який був опублікований 31.07.2014 на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 № 111.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».

За розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591, КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

28.03.2018, в офіційному віснику Київської міської ради - газеті «Хрещатик» (випуск 34) КП «Київтеплоенерго» було опубліковано договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - договір).

За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, від позивачки відмови від отримання послуг не надходило, остання приєдналася до публічного договору, шляхом споживання послуг, що надаються КП «Київтеплоенерго», та зобов`язалася оплачувати спожиті послуги у порядку та на умовах, що встановлені у публічному договорі та законодавстві України.

Убачається, що між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (далі - Правила), Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 № 315 (далі - Методика).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Доводи ОСОБА_1 , викладені як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі зводяться до незгоди позивача із способами визначення та розподілу об`ємів опалення у будинку, що використовує у розрахунках постачальник послуг та чи впливає на розмір оплати для мешканців будинку спосіб розподілу об`ємів спожитого будинком тепла, при розрахунку та розподілі об`єму тепла окремо для кожної частини будинку в порівнянні з розрахунком вартості послуг за загальною кількістю тепла.

Вузлом комерційного обліку є вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом; вузлом розподільного обліку є вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів; зовнішніми інженерними мережами є зовнішні теплові мережі (крім мереж систем автономного теплопостачання), зовнішні мережі гарячого водопостачання (крім мереж систем автономного гарячого водопостачання), зовнішні водопровідні мережі (крім мереж систем автономного водопостачання) до вузла комерційного обліку (ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону. Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватися споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Згідно ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

У статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначено, що у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті. Разом з цим передбачено, що розподіл між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг здійснюється відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 було затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (далі - Методика).

Нормами Розділу І Методики визначено, що розподіл між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг здійснюється на підставі визначених на розрахункову дату споживання (фактичних, розрахункових або скоригованих (приведених) обсягів комунальної послуги за відповідний розрахунковий період. Розрахунковою датою є останній день розрахункового періоду.

Розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (у т.ч. приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом), які є самостійними об`єктами нерухомого майна, не є самостійними об`єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг.

Розподіл між споживачами загального обсягу спожитої комунальної послуги у будівлі/будинку за відповідний розрахунковий період (далі - розподіл) здійснюється з урахуванням показань вузлів комерційного та розподільного обліку (теплолічильників, лічильників холодної води, лічильників гарячої води), установлених як у приміщеннях, так і за їх межами, або приладів-розподілювачів теплової енергії, установлених на опалювальних приладах опалюваних приміщень, а в окремих випадках - розрахунково.

Для розподілу приймаються показання вузлів комерційного та розподільного обліку, приладів розподільного обліку теплової енергії станом на кінцеву дату розрахункового періоду, отримані виконавцем розподілу комунальної послуги, у спосіб, визначений договором про надання комунальної послуги.

Згідно п. 6, 7 розділу І Методики, у разі, якщо дві та більше будівлі/будинки мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі зі спільним для них вузлом комерційного обліку, розподіл здійснюється як для однієї будівлі/будинку відповідно до вимог цієї Методики.

У разі, якщо дві та більше будівлі/будинки мають загальний ввід зовнішньої інженерної мережі з окремими вузлами комерційного обліку на відгалуженнях до кожної будівлі/будинку, розподіл для кожної з таких будівель/будинку здійснюється окремо відповідно до вимог цієї Методики.

У разі, якщо одна будівля/будинок має два та більше вводи відповідної зовнішньої інженерної мережі, які оснащено вузлами комерційного обліку, то визначення обсягу спожитої послуги та її розподіл здійснюється за сумою всіх вузлів комерційного обліку відповідної комунальної послуги у будівлі/будинку. За рішенням співвласників будівлі/будинку розподіл може здійснюватися окремо для кожної її частини, що оснащена вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги.

Тобто, ключовим для розподілу спожитих у багатоквартирному будинку послуг є кількість вводів зовнішньої інженерної мережі та спосіб встановлення вузла комерційного обліку, який може бути спільним як для однієї будівлі/будинку, так і з окремими вузлами комерційного обліку на відгалуженнях до кожної будівлі/будинку.

Звертаючись до суду із позовною заявою, посилаючись на те, що КП «Київтеплоенерго» нарахування плати за надання послуг з постачання теплової енергії здійснюється окремо для кожної частини будинку, а не за сумою всіх вузлів комерційного обліку, оскільки відсутнє рішення співвласників будинку про розподіл спожитих послуг окремо для кожної частини будинку, ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження кількості вводів зовнішньої інженерної мережі для будинку, як і інформації про кількість встановлених у будинку вузлів комерційного обліку.

За вимог п. 10 розділу І Методики, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

З матеріалів справи вбачається, що у будинку, де розташована квартира позивачки, встановлено будинковий тепловий лічильник ТЕРМ-02 № 992819 (а.с. 22).

КП «Київтеплоенерго» у відзиві на позовну заяву повідомило, що згідно із даними програмного комплексу для проведення розрахунків за житлово-комунальні послуги систему централізованого опалення житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 обладнано двома будинковими засобами обліку теплової енергії: зав. № 68851167 марки ULTRAHEAT, діапазон розповсюдження - кв. АДРЕСА_3 , який встановлено на системі централізованого опалення будинку; зав. № 992819 марки ТЕРМ, діапазон розповсюдження - кв. АДРЕСА_4 , який встановлено на загальному вводі будинку, який обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води.

У листі № Ел.З/4/24/60802/30 від 16.01.2025 КП «Київтеплоенерго» повідомило, що вузол комерційного обліку теплової енергії № 992189ДД (діапазон обліку 34-144 та 150-151) встановлено на загальному вводі будинку, тобто одночасно обліковує витрати теплової енергії на потреби опалення та приготування гарячої води. Вузол комерційного обліку теплової енергії № 68851167 (діапазон обліку 1-34 та 145-149) встановлено на системі опалення будинку, обліковує виключно теплову енергію на потреби опалення. Водночас зазначено, що проводити нарахування за послугу теплової енергії сумарно за показниками зазначених приладів обліку не має можливості, оскільки зазначені вузли комерційного обліку мають різні принципи визначення теплової енергії на потреби опалення (а.с. 32).

Також, КП «Київтеплоенерго» у листі відповідача № Ел.З/4/25/442/30 від 30.01.2025 повідомило, що станом на 01.01.2025 опалювальна площа житлових приміщень діапазону квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 на АДРЕСА_2 становить: 6325,70 кв.м. Опалювальна площа діапазону квартир 1-34 та 145-149 станом на 01.01.2025 становить 2403,30 кв.м. Нарахування за спожиту теплову енергію для кв. АДРЕСА_7 здійснюється у діапазоні квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 , згідно положень Методики №315, зі змінами, для діапазону квартир АДРЕСА_5 та 150-151 система централізованого опалення якого оснащено будинковим засобом обліку теплової енергії, який встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби централізованого опалення та постачання гарячої води обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи ГВП в опалювальний період не визначається, а входить до обсягу споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення в міжопалювальний період визначається - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %. Для діапазону квартир АДРЕСА_8 та 145-149 система гарячого водопостачання якого не оснащена вузлом комерційного обліку, який обраховує обсяги спожитої гарячої води та кількість теплової енергії, що була використана на потреби послуги з постачання гарячої води, та система опалення якого не оснащена будинковим засобом обліку теплової енергії, який було б встановлено на загальному вводі будинку, тобто обліковує сумарну витрату теплової енергії на потреби опалення та постачання гарячої води, обсяг теплової енергії на забезпечення ФСГ визначається в опалювальний і в міжопалювальний період: - як частка від обсягу теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води (Qгвпприг), спожитої будівлею/будинком Qгвпф.с = 20 %.

Відповідно до пункту 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 Закону України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання, - за розрахунковим або середнім обсягом споживання) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

За таких обставин, виконавцем ураховуються показання вузлів комерційного обліку, які встановлені в будинку для окремих діапазонів квартир у спірному багатоквартирному будинку, що не потребує окремого рішення співвласників багатоквартирного будинку, оскільки зумовлено принципами обрахування спожитих послуг за показниками усіх вузлів комерційного обліку для кожної комунальної послуги окремо, встановлених у будинку, де знаходиться квартира позивачки, що узгоджується із Методикою № 315.

З наведеного апеляційний суд робить висновок, що особливість нарахування плати за постачання теплової енергії зумовлена особливостями встановлення засобів комерційного обліку, кожен із яких має різні принципи обрахування спожитих послуг, зокрема теплової енергії. Одним вузлом комерційного обліку обліковується витрати теплової енергії та приготування гарячої води, а іншим виключно споживання теплової енергії. При цьому, виконавцем при нарахуванні плати за послуги з постачання теплової енергії проводиться обрахування спожитих послуг з врахуванням показань всіх засобів обліку та розподіляється пропорційно на усіх споживачів у відповідності до опалювальної площі квартир.

В той же час, як було установлено судом першої інстанції, вузли комерційного обліку в будинку, де розташована квартира ОСОБА_1 , перебувають у неробочому стані, а тому нарахування за послугу з постачання теплової енергії мешканцям наведеного будинку здійснюються відповідно до чинного законодавства з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а саме: у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, до відновлення його роботи комерційний облік здійснюється розрахунково з урахуванням середнього споживання теплової енергії за показаннями будинкового теплолічильника протягом попереднього опалювального періоду, що узгоджується зі ч. 3 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

Також, не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що станом на 2025 рік вартість 1 Гкал. об`єму опалення для квартир в одному будинку, однакової площі, але розташованих в різних частинах будинку не однакова, з огляду на те, що в рахунках-повідомленнях, долучених до позовної заяви, для різних квартир зазначений однаковий тариф, що складає 97,89 грн. за м2 (а.с. 36-41), як і доводи про те, що в рахунках-повідомленнях зазначені різні послуги, оскільки з наданих рахунків вбачається, що для кожної квартири надавались однакові послуги.

Таким чином, аналізуючи встановлені судом першої інстанції обставини справи та надані на їх підтвердження докази, колегія судів вважає, що суд першої інстанції встановивши, що відповідач у відповідності до норм чинного законодавства надавав послуги та здійснював нарахування оплати за надані послуги, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції.

Крім цього, наведені в апеляційній скарзі інші доводи, які на думку апелянта, є підставою для скасування рішення суду, є тотожними із її доводами, викладеними у заявах по суті справи, ці доводи були предметом судового розгляду в суді першої інстанції, яким суд надав ґрунтовну оцінку, яка узгоджується з вимогами закону і з якою у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.

З вищенаведеного вбачається, що доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваного рішення не ґрунтуються на вимогах закону, суперечать наявним у справі доказам та фактичним обставин справи, а отже не спростовують та не впливають на законність і обґрунтованість ухваленого судом рішення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення Подільського районного суду міста Києва від 29.10.2025 в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

У зв`язку з тим, що суд апеляційної скарги дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 29 жовтня 2025 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена до Верховного Суду.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова