Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №362/89/26 — Київський апеляційний суд

'

ПОСТАНОВА

23 червня 2026 року місто Київ

Справа № 362/89/26

Апеляційне провадження № 3-зв/824/24/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 від розгляду апеляційних скарг ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП стосовно ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ

Васильківський міськрайонний суд Київської області постановою від 17 березня 2026 року закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Не погодившись із такою постановою, потерпілі ОСОБА_4 26 березня 2026 року та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» 07 квітня 2026 року подали апеляційні скарги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 09 квітня 2026 року та передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14 квітня 2026 року визначено головуючого суддю ОСОБА_3 .

08 червня 2026 року ОСОБА_2 подала заяву про відвід судді ОСОБА_3 , у якій вказує, що їй стали відомі обставини, які викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді ОСОБА_3 , проте на час подання заяви усі обставини потребують додаткового з`ясування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 08 червня 2026 року для розгляду заяви про відвід визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .

Оскільки приписами КУпАП не передбачено права учасників провадження заявляти відвід судді, який розглядає справу, відповідно, й порядку розгляду таких заяв, суд керується приписами КПК України як найбільш наближеним за правовим регулюванням законом.

За приписами ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Розгляд заяви ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 призначений в судове засідання на 23 червня 2026 року о 15:30.

У судове засідання учасники справи, а також суддя, якому заявлений відвід, не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про місце і час розгляду заяви про відвід судді.

Дослідивши матеріали справи, а також заяву про відвід, суд дійшов висновку про залишення заяви без задоволення з огляду на таке.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Як зазначив Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у певній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі «Hauschildt проти Данії» від 24 травня 1989 року).

Неупередженість має одночасно існувати як фактично (суб`єктивний тест), так і має бути забезпечена її розумна видимість (об`єктивний тест) (рішення ЄСПЛ у справі «Мікаллеф проти Мальти» від 15 жовтня 2009 року, «Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії» від 18 липня 2019 року).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що суддя ОСОБА_3 виявив особисту упередженість до заявника чи до розгляду справи за його участю у цьому провадженні. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів щодо цього судді немає.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можуть ставити під сумнів безсторонність суддів. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання заявника щодо відсутності безсторонності у суддів об`єктивно виправданими.

За приписами ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Із наведених положень закону вбачається, що заява про відвід судді має містити конкретні фактичні обставини, які, на думку заявника, свідчать про наявність передбачених законом підстав для відводу, а також обґрунтування того, яким чином такі обставини можуть об`єктивно викликати виправдані сумніви у неупередженості судді.

Водночас заява ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 таких вимог не містить. У ній не наведено жодних конкретних доводів щодо існування обставин, передбачених статтею 75 КПК України, які б унеможливлювали участь судді ОСОБА_3 у розгляді апеляційних скарг ОСОБА_4 та ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», або могли б об`єктивно викликати сумнів у його безсторонності.

Більше того, зі змісту самої заяви вбачається, що заявник посилається на припущення, оскільки зазначає, що відповідні обставини потребують додаткового з`ясування, а докази на підтвердження підстав для відводу ще збираються. Отже, на момент подання заяви про відвід заявнику не були відомі конкретні фактичні дані, які могли б свідчити про наявність передбачених законом підстав для відводу судді.

За таких обставин заява про відвід є невмотивованою та завідомо необґрунтованою.

Суд також враховує, що подання заяви про відвід без наведення будь-яких конкретних підстав і доказів їх існування свідчить про недобросовісне використання учасником провадження процесуального механізму відводу та фактично є способом процесуального тиску на суддю, визначеного автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи.

На підставі викладеного суд

ПОСТАНОВИВ

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1